Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Весельської Т.Ф.,

Гашицького О.В.,

Ситникова О.Ф.,

провівши в порядку письмового провадження касаційний розгляд адміністративної справи

за позовною заявою ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду України Автозаводського району в місті Кременчуці про визнання дій протиправними та зобов'язання здійснити перерахунок розміру пенсії,

провадження в якій відкрито за касаційною скаргою Управління Пенсійного фонду України Автозаводського району в місті Кременчуці на постанову Автозаводського районного суду міста Кременчука Полтавської області від 29 липня 2009 року та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 20 травня 2010 року,

У травні 2009 року ОСОБА_4 пред'явив у суді позов до Управління Пенсійного фонду України Автозаводського району в місті Кременчуці (далі -УПФ) про визнання дій протиправними та зобов'язання здійснити перерахунок раніше призначеної державної та додаткової пенсії, виплата яких передбачена статтями 50, 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Зазначив, що належить до першої категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, є інвалідом ІІ групи внаслідок захворювання, пов'язаного з участю в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, й отримує державну та додаткову пенсії, передбачені статтями 50, 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Вважаючи, що розміри призначених і виплачуваних йому пенсій не відповідають розмірам, встановленим цим Законом (796-12) , звернувся до УПФ з заявою про приведення їх у відповідність до вимог закону. Однак, відповідач відмовив йому в цьому.

Просив суд визнати такі дії відповідача протиправними та зобов'язати усунути вказані порушення, провівши перерахунки пенсій із розрахунку: державна пенсія -8 мінімальних пенсій за віком та додаткова пенсія -75 процентів мінімальної пенсії за віком з лютого 2007 року.

Постановою Автозаводського районного суду міста Кременчука Полтавської області від 29 липня 2009 року, позовні вимоги задоволено частково. Зобов'язано УПФ здійснити ОСОБА_4 перерахунок державної пенсії в розмірі восьми мінімальних пенсій за віком із 6 лютого 2007 року за виключенням періоду з 1 січня по 22 травня 2008 року та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, в розмірі 75 процентів мінімальної пенсії за віком із 1 грудня 2007 року за виключенням періоду з 1 січня по 22 травня 2008 року. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 20 травня 2010 року, постанову суду першої інстанцій скасовано в частині зобов'язання УПФ здійснити перерахунок додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, в розмірі 75 процентів мінімальної пенсії за віком із 1 грудня 2007 року за виключенням періоду з 1 січня по 22 травня 2008 року. В цій частині зобов'язано УПФ здійснити перерахунок додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, в розмірі 75 процентів мінімальної пенсії за віком із 6 лютого 2007 року за виключенням періоду з 1 січня по 22 травня 2008 року. В іншій частині постанову суду першої інстанції залишено без змін.

В обґрунтування касаційної скарги УПФ посилається на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та порушення норм процесуального права, у зв'язку з чим ставить питання про скасування ухвалених ними рішень.

Заслухавши доповідь судді, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи та рішення, що приймалися під час її розгляду, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з такого.

Статтею 49 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»від 28 лютого 1991 року № 796-ХІІ встановлено, що пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Частиною 4 статті 54 цього Закону, що визначає підстави та умови призначення державних пенсій особам, віднесеним до категорії 1 та у зв'язку з втратою годувальника, встановлено, що в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими по ІІ групі інвалідності - 8 мінімальних пенсій за віком.

Згідно з статтею 50 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»особам, віднесеним до категорії 1, зокрема, інвалідам ІІ групи, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 75 процентів мінімальної пенсії за віком. Виплата додаткової пенсії, відповідно до статті 53 зазначеного Закону, здійснюється повністю незалежно від заробітку, пенсії чи іншого доходу.

Таким чином, вихідним критерієм обрахунку державної та додаткової пенсії виступає мінімальна пенсія за віком. Мінімальний розмір пенсії за віком, згідно статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»від 9 липня 2003 року № 1058-ІV, встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Розрахунок пенсії позивачу проведено відповідачем, виходячи із розміру, встановленого постановами Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року № 530 (530-2008-п) «Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» та від 16 липня 2008 року № 654 (654-2008-п) «Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян».

Задовольняючи позовні вимоги, суди, виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними нормативними актами, дійшли обґрунтованого висновку, що при розрахунку державної та додаткової пенсії, передбачених статтями 50, 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», застосуванню при їх обчисленні підлягає розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановленого в законі про Державний бюджет України на відповідний рік, із якого визначається мінімальний розмір пенсії за віком.

Крім того, суд апеляційної інстанції обґрунтовано скасував постанову суду першої інстанції в частині дати початку перерахунку додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, оскільки, відповідно до довідки МСЕК (а.с. 5) ІІ група інвалідності позивачу встановлена саме 6 лютого 2007 року.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції, в незміненій частині, та рішення апеляційного суду є законними і не підлягають скасуванню, оскільки суди, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили спір у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин; в них повно відображені обставини, що мають значення для справи, висновки судів щодо встановлених обставин і правові наслідки є правильними, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.

Керуючись статтями 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України Автозаводського району в місті Кременчуці залишити без задоволення, а постанову Автозаводського районного суду міста Кременчука Полтавської області від 29 липня 2009 року, в незміненій частині, та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 20 травня 2010 року -без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії сторонам у справі та оскарженню не підлягає.