Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Весельської Т.Ф.,

Гашицького О.В.,

Ситникова О.Ф.,

провівши в порядку письмового провадження касаційний розгляд адміністративної справи

за позовною заявою ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду України в місті Кіровограді Кіровоградської області про визнання дій протиправними та зобов'язання здійснити перерахунок пенсії,

провадження в якій відкрито за касаційною скаргою ОСОБА_4 на постанову Кіровського районного суду міста Кіровограда від 21 січня 2010 року та постанову Апеляційного суду Кіровоградської області від 11 березня 2011 року,

У липні 2009 року ОСОБА_4 пред'явив у суді позов до Управління Пенсійного фонду України в місті Кіровограді Кіровоградської області (далі - УПФ) про визнання дій протиправними та зобов'язання здійснити перерахунок пенсії.

Зазначив, що належить до першої категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, є інвалідом ІІ групи внаслідок захворювання, пов'язаного з участю в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, й отримує державну та додаткову пенсії, передбачені статтями 50, 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Вважаючи, що розміри призначених і виплачуваних йому пенсій не відповідають розмірам, встановленим цим Законом (796-12) , звернувся до УПФ з заявою про приведення їх у відповідність. Однак, відповідач будь-яких дій не вчинив.

Просив суд визнати такі дії відповідача протиправними та зобов'язати усунути вказані порушення, провівши перерахунки пенсій із розрахунку: державна пенсія -8 мінімальних пенсій за віком та додаткова пенсія -75 процентів мінімальної пенсії за віком з 18 травня 2009 року та зобов'язати УПФ здійснювати виплату пенсії, відповідно до положень статей 50, 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в подальшому.

Постановою Кіровського районного суду міста Кіровограда від 21 січня 2010 року позовні вимоги задоволено частково. Визнано протиправними дії УПФ та зобов'язано здійснити призначення та проводити виплати пенсії ОСОБА_4 відповідно до статей 50, 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», виходячи із розрахунків мінімальної пенсії за віком, визначеної статтею 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Постановою Апеляційного суду Кіровоградської області від 11 березня 2011 року постанову суду першої інстанції скасовано. Позовні вимоги задоволено частково -зобов'язано УПФ здійснити перерахунок державної пенсії в розмірі восьми мінімальних пенсії за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, в розмірі 75 процентів мінімальної пенсії за віком за період з 1 липня по 31 грудня 2009 року та з 1 січня по 21 січня 2010 року, виходячи із розрахунків мінімальної пенсії за віком, визначеної статтею 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». В решті позовних вимог відмовлено.

В обґрунтування касаційної скарги ОСОБА_4 посилається на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та порушення норм процесуального права, у зв'язку з чим ставить питання про скасування ухвалених ними рішень.

Заслухавши доповідь судді, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи та рішення, що приймалися під час її розгляду, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з такого.

Статтею 49 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»від 28 лютого 1991 року № 796-ХІІ встановлено, що пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Частиною 4 статті 54 цього Закону, що визначає підстави та умови призначення державних пенсій особам, віднесеним до категорії 1 та у зв'язку з втратою годувальника, встановлено, що в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими по ІІ групі інвалідності - 8 мінімальних пенсій за віком.

Згідно з статтею 50 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» особам, віднесеним до категорії 1, зокрема, інвалідам ІІ групи, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 75 процентів мінімальної пенсії за віком. Виплата додаткової пенсії, відповідно до статті 53 зазначеного Закону, здійснюється повністю незалежно від заробітку, пенсії чи іншого доходу.

Таким чином, вихідним критерієм обрахунку державної та додаткової пенсії виступає мінімальна пенсія за віком. Мінімальний розмір пенсії за віком, згідно статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2009 року № 1058-ІV, встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Розрахунок пенсії позивачу проведено відповідачем, виходячи із розміру, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 3 січня 2002 року № 1 (1-2002-п) «Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету», що складає 19 гривень 91 копійку.

Задовольняючи позовні вимоги, апеляційний суд, виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними нормативними актами, дійшов обґрунтованого висновку, що при розрахунку державної та додаткової пенсії, передбачених статтями 50, 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», застосуванню при їх обчисленні підлягає розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановленого в законі про Державний бюджет України на відповідний рік, із якого визначається мінімальний розмір пенсії за віком.

Відтак, враховуючи зазначене, суд апеляційної інстанції обґрунтовано поклав на УПФ обов'язок перерахунку пенсії ОСОБА_4

Втім, колегія суддів не погоджується із висновком суду в частині періоду, за який УПФ зобов'язане здійснити перерахунок та виплату пенсії позивачу.

Так, у своїх позовних вимогах ОСОБА_4 просив суд зобов'язати УПФ здійснити перерахунок та виплату пенсії з 18 травня 2009 року, тобто з дати, з якої він перебуває на обліку та отримує відповідну пенсію, та виплачувати таку пенсію в розмірі, встановленому Законом (796-12) і надалі.

Втім, суд, застосувавши, до даних правовідносин статтю 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», що визначає строки перерахунку призначеної пенсії за заявою особи, не врахував, що, оскільки, позивач перебуває на обліку в УПФ з 18 травня 2009 року як особа, яка отримує пенсію по інвалідності ІІ групи внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, то УПФ повинно самостійно, без заяви особи, що отримує пенсію, привести її у відповідність до діючих норм.

Відтак, апеляційний суд дійшов помилкового висновку щодо визначення дати початку перерахунку пенсії з 1 липня 2009 року.

Щодо визначення кінцевої дати перерахунку пенсії, то слід зазначити, що загальне поняття пенсії визначено в статті 1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»від 9 липня 2009 року № 1058-ІV, відповідно до якого пенсія -щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом (1058-15) пенсійного віку чи визнання її інвалідом.

Отже, законом не встановлюється ані строковість, ані обмеженість у часі цих видів виплат. Відтак, з самого визначення поняття пенсії випливає, що ці виплати здійснюються на постійній основі, один раз на місяць протягом невизначеного періоду часу. В цьому випадку визначається лише дата, з якої особа має право на отримання пенсії (чи її перерахунок). Кінцевий термін, або строк, на який призначається пенсія не може встановлюватись, оскільки це суперечить самому визначенню та суті пенсії.

Керуючись статтями 223, 225, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

Касаційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити частково.

Постанову Апеляційного суду Кіровоградської області від 11 березня 2011 року змінити в частині періоду перерахунку пенсії ОСОБА_4, вказавши замість «з 1 липня по 31 грудня 2009 року та з 1 січня по 21 січня 2010 року»період «з 18 травня 2009 року».

В іншій частині постанову Апеляційного суду Кіровоградської області від 11 березня 2011 року залишити без змін.

постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії сторонам у справі та оскарженню не підлягає.