к-33034/09-с Про визнання протиправними та скасування рішень щодо визначення митної вартості товарів - 05.04.2012 Прийняття

розглянувши в порядку касаційного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за касаційною скаргою Запорізької митниці на постанову господарського суду Запорізької області від 10 вересня 2008 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 02 липня 2009 року у справі за позовом відкритого акціонерного товариства "Запорізький металургійний комбінат Запоріжсталь" до Запорізької митниці, Головного управління Державного казначейства України у Запорізькій області за участю прокурора Запорізької області про визнання протиправними та скасування рішень про визначення митної вартості товарів, зобов'язання вчинити певні дії, стягнення 67 144,42 грн., -

У липні 2008 року відкрите акціонерне товариство "Запорізький металургійний комбінат Запоріжсталь" звернулось до суду з позовом до Запорізької митниці, Головного управління Державного казначейства України у Запорізькій області за участі прокурора Запорізької області про визнання протиправними та скасування рішень про визначення митної вартості товарів, зобов'язання вчинити певні дії, стягнення 67 144,42 грн.

Постановою господарського суду Запорізької області від 10 вересня 2008 року залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 02 липня 2009 року позов задоволено частково. Визнано протиправними та скасовано рішення Запорізької митниці з митної оцінки товару №№ 12/3, 13/3, 14/3 від 13.05.2008р., № 15/3 від 14.05.2008р. № 16/3 від 15.05.2008р., № 17/3 від 19.05.2008р., № 18/3 від 19.05.2008р., № 19/3 від 22.05.2008р. Зобов'язано Запорізьку митницю визначити митну вартість магнезитового порошку марки DALPOR 85 к за вантажно-митними деклараціями №№ 112030000/8/016173 від 22.05.2008р., 112030000/8/015893 від 20.05.2008р., 112030000/8/015900 від 20.05.2008р., 112030000/8/015306 від 15.05.2008р., 112030000/8/015191 від 14.05.2008р., 112030000/8/015190 від 14.05.2008р., 112030000/8/015193 від 14.05.2008р. 112030000/8/015189 від 14.05.2008р. за методом оцінки 1 (за ціною угоди щодо товарів, які імпортуються). Зобов'язано Запорізьку митницю здійснити перерахунок платежів, і підлягали сплаті до бюджету при митному оформленні товарів по вантажі митним деклараціям №№112030000/8/016173 від 22.05.2008р., 112030000/8/015893 від 20.05.2008р., 112030000/8/015900 від 20.05.2008р., 112030000/8/015306 від 15.05.2008р.. 112030000/8/015191 від 14.05.2008і 112030000/8/015190 від 14.05.2008р., 112030000/8/015193 від 14.05.2008 112030000/8/015189 від 14.05.2008р. В іншій частині позову відмовлено.

Не погоджуючись з рішеннями суду першої та апеляційної інстанцій, Запорізька митниця звернулася з касаційною скаргою, в якій посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить їх скасувати, ухвалити нову, якою позовні вимоги задовольнити.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судами, між позивачем та фірмою Resources UK Lt.»(Лондон, Великобританія) 08.01.08 укладений контракт № ВП.1323.37515.08.01И, відповідно до якого фірма Resources UK Lt.»взяла на себе зобов'язання поставляти позивачеві вогнетривкі вироби та магнезитовий порошок, вантажовідправником якої відповідно до контракту є ВАТ «Комбінат «Магнезит», Росія.

16.04.08 позивачем від фірми Resources UK Lt.»отриманий лист № 16-04/MRUL з повідомленням, що у зв'язку з реконструкцією виробничого сектора групи «Магнезит»з 01.05.08 виробником та вантажовідправником вогнетривкої продукції буде ТОВ «Група «Магнезит», а також про введення виробником додаткових заходів щодо контролю за якістю продукції, нових технічних вимог та маркірування продукції під торговим трендом DAL-MAND.

05.05.08 між позивачем та фірмою Resources UK Lt.»укладено додаткову угоду № 1 до вказаного вище контракту, якою було визначено вантажовідправника - ТОВ «Група «Магнезит», Росія, Челябінська область, м. Сатка, а також змінено найменування марки порошку з ППК-85 на DALPOR Р85к, з ППК-88 на DALPOR Р88к.

На виконання договірних зобов'язань у травні 2008 року продавцем поставлений товар - магнезитовий порошок марки DALPOR Р85к, митне оформлення якого здійснювалось позивачем на підставі поданих на Запорізьку митницю (митний пост «Запоріжсталь») вантажних митних декларацій: №№ 112030000/2008/014921, 112030000/2008/014924, 112030000/2008/014918 від 12.05.08, № 112030000/2008/015027 від 13.05.08, № 112030000/2008/015182 від 14.05.08, №№112030000/2008/015743, 112030000/2008/015785 від 19.05.08, № 112030000/2008/016151 від 22.05.08.

Митна вартість товару у перелічених вантажних митних деклараціях визначена позивачем відповідно до ст.ст. 266, 267 Митного кодексу України в розмірі відповідно до ціни угоди з розрахунку 205,00 євро за тонну, виходячи з ціни, встановленої сторонами у контракті на умовах поставки DAF - кордон Російська Федерація - Україна, прикордонна станція Тополі згідно Інкотермс -2000.

Для підтвердження заявленої митної вартості позивачем надані документи, передбачені п.7 Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 1766 від 20.12.06 (1766-2006-п) , а саме: контакт № ВП.1323.37515.08.01И від 08.01.08 з протоколом розбіжностей та протоколом врегулювання розбіжностей, специфікації №1, №2, №3 до нього додаткові угоди до контракту; рахунки (інвойси) №№096, 094, 092, 090, 089, 087; сертифікати якості: №№ 2675, 2676 від 04.05.08, №№ 2579 від 04.05.08, 2606, 2605, 2604 від 05.05.08; №№ 2647, 2648 від 03.05.08; № 2547 від 02.05.08; №№ 2796, 2797 від 14.05.08; №№ 2751, 2754 від 12.05.08, № 2772 від 13.05.08; №№ 2779, 2780 від 10.05.08; сертифікати про походження товару форми СТ-1 №№ 7488177, 7488165; ДМВ-1 (декларація митної вартості) номери відповідно до номерів ВМД; експортні декларації країни відправлення №№10504060/080508/0001392, 10504060/300408/0001336.

У зв'язку з виникненням у Запорізької митниці сумнівів щодо правильності визначення митної вартості митним органом були витребувані додаткові документи відповідно до п.11 вказаного вище Порядку (1766-2006-п) , згідно з переліком, наведеним в деклараціях з митної вартості.

Позивачем надано додаткові документи, які вимагала митниця, а саме: прайс-лист фірми Resources UK Lt.» на російську сипучу вогнетривку продукцію, яка поставляється Resources UK Lt.»на адресу позивача у травні 2008 року; сертифікати про походження товару форми СТ-1; платіжні доручення про переказ грошей в іноземній валюті на користь idland Resources UK Lt.»; технічні вимоги (ТТ 72664728-076-2008).

Крім того, за власною ініціативою позивачем були надані наступні документи: лист фірми Resources UK Lt.»від 13.05.08 № 13-05/ MRUL (з поясненнями, що товар, який поставляється у травні 2008 року порошок периклазовий марки DALPOR Р85к, DALPOR Р88к повністю відповідає як за фізико-хімічними властивостями, так і за технологією виробництва порошку периклазовому марки ППК-85, 88, який поставлявся на адресу позвиача раніше); ВМД №№112030000/8/012875 від 23.04.08, 112030000/8/011931 від 15.04.08, оформлені раніше на ідентичний (магнезитовий порошок походження Російська Федерація) та аналогічний (магнезитовий порошок походження Словаччина) товар, за ціною 205 євро за тону.

Не приймаючи до уваги додатково подані позивачем документи відповідачем-1 прийняті рішення про визначення митної вартості товарів (здійснення митної оцінки): від 13.05.08 №№ 12/3, 13/3, 14/3, від 14.05.08 №15/3, від 15.05.08 № 16/3, від 19.05.08 № 17/3, від 19.05.08 № 18/3, від 22.05.08 № 19/3.

Відповідно до вказаних рішень відповідач-1 зробив висновок, що враховуючи той факт, що база даних ЄАІС ДМСУ містить цінову інформацію щодо подібних товарів, яка відрізняється від заявленої вартості товару, а також декларантом не були надані додаткові документи, необхідні для підтвердження митної вартості, на підставі ст.ст. 265, 273 Митного кодексу України, вимог п.14 Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 1766 від 20.12.06 (1766-2006-п) , здійснена митна оцінка товару, заявленого по відповідним вантажним митним деклараціям, з урахуванням цінової інформації ЄАІС ДМСУ. При здійсненні митної оцінки був застосований метод оцінки № 6, попередні методи не застосовані з причин невідповідності умов, передбачених ст.ст. 268, 269 Митного кодексу України, щодо товарів, що оцінюються.

Суди попередніх інстанцій, задовольняючи частково позовні вимоги, виходили з того, що здійснення митним органом митної оцінки товару за методом оцінки №6 (резервний метод) є неправомірними, такими, що суперечать вимогам ст. 265, 266 Митного кодексу України. Крім цього, відповідачем-1 не доведено правомірність прийняття рішень щодо визначення митної вартості товару за вказаним методом.

Колегія суддів погоджує такі висновки суду першої та апеляційної інстанцій з огляду на їх правомірність та обґрунтованість і вбачає за доцільне зазначити про таке.

Відповідно до ст. 259 Митного кодексу України митна вартість товарів - це заявлена декларантом або визначена митним органом вартість товарів, що вміщуються через митний кордон України, яка обчислюється на момент перетинання товарами митного кордону України.

Згідно із ч.2 ст. 262 Митного Кодексу України порядок та умови декларування митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України, встановлюються Кабінетом Міністрів України, а порядок заповнення декларацій митної вартості - спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі митної справи.

Згідно з п.7 Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1766 від 20.12.06 (1766-2006-п) , для підтвердження заявлених відомостей про митну вартість товарів декларант зобов'язаний подати документи, вичерпний перелік яких зазначений в цьому ж пункті Порядку.

Пунктом 11 Порядку (1766-2006-п) передбачено, що для підтвердження митної вартості товарів на вимогу митного органу декларант зобов'язаний подати додаткові документи.

Так, для підтвердження заявленої декларантом митної вартості оцінюваних товарів можуть подаватися документи, перелічені в азб.4 цього пункту.

Також цим же пунктом передбачено, що декларант за власним бажанням подає інші документи для підтвердження заявленої у декларації митної вартості товарів.

Якщо декларантом не подано в установлений строк додаткові документи або якщо він відмовився від їх подання, митну вартість товарів визначає митний орган на підставі наявних відомостей згідно із законодавством (п.14 цього ж Порядку (1766-2006-п) ).

Згідно з ч.1 ст. 264 Митного Кодексу України заявлена декларантом митна вартість товарів і подані ним відомості про її визначення мають базуватися на достовірній, документально підтвердженій інформації, що подається у кількісному виразі.

Частиною 3 цієї ж статті передбачено, що митний орган має право прийняти рішення про неможливість використання вибраного декларантом методу митної оцінки.

Тобто вказаною нормою права передбачено право митного органу контролю за вибраним декларантом методу митної оцінки, у зв'язку з чим митний орган має право прийняти рішення про неможливість використання того чи іншого методу, який вибрано декларантом.

Відповідно до ст. 266 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України, здійснюється шляхом застосування таких методів:

за ціною угоди щодо товарів, які імпортуються (метод 1);

за ціною угоди щодо ідентичних товарів (метод 2);

за ціною угоди щодо подібних (аналогічних) товарів (метод 3);

на основі віднімання вартості (метод 4);

на основі додавання вартості (метод 5);

резервного (метод 6).

Основним методом визначення митної вартості товарів є метод за ціною угоди щодо товарів, які імпортуються.

Якщо митна вартість не може бути визначена за методом 1 згідно з положеннями статті 267 цього Кодексу, проводиться процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості відповідно до вимог статей 268 і 269 цього Кодексу. У ході таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, відповідно до вимог статей 268 і 269 цього Кодексу за основу може братися або ціна, за якою оцінювані ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному з продавцем покупцю відповідно до вимог статті 271, або обчислена відповідно до вимог статті 272 цього Кодексу вартість товарів.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на розсуд декларанта.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, установлених статтею 273 цього Кодексу.

Тобто, вказаною нормою права встановлено підстави та спосіб застосування того чи іншого методу визначення митної вартості товару.

Згідно ст. 273 Митного кодексу України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 267-272 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (ГАТТ).

Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна щонайбільшою мірою ґрунтуватися на раніше визначеній за методами 1-6 митній вартості, однак при визначенні митної вартості відповідно до цієї статті допускається гнучкість при застосуванні цих методів.

Законодавчо встановлена послідовність застосування різних методів оцінки митної вартості означає, що вичерпавши усі можливості для встановлення рівня митної вартості товару за одним методом, митний орган має право послідовно застосовувати інші методи.

Колегія суддів цілком погоджує висновок судів попередніх інстанцій про те, що Запорізька митниця застосувала метод №6, не дослідивши у повній мірі усі обставини, які впливали на рівень ціни, заявленої позивачем.

Поряд з цим, позивачем надані всі необхідні законодавчо встановлені документи для підтвердження митної вартості товару, враховуючи характер правовідносин, що склався між позивачем та його контрагентом, а крім того, позивачем подані додаткові документи в підтвердження визначення митної вартості товару, у зв'язку з чим позивач, визначаючи митну вартість товару у вантажних митних деклараціях за методом оцінки № 1, діяв у повній відповідності до ст. 267 Митного кодексу України, яка встановлює метод оцінки митної вартості за ціною договору щодо товарів, які імпортуються.

Відповідно до ст. 267 Митного кодексу України митною вартістю за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, є вартість операції, тобто ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби відповідно до частини другої цієї статті. Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або які повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів на користь продавця та/або на користь продавця через третіх осіб, та/або на пов'язаних з продавцем осіб. Такі платежі можуть бути здійснені прямо або опосередковано шляхом переказу грошей, акредитиву, інкасування або за допомогою інших розрахунків (вексель, передача цінних документів тощо). Термін "ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті" стосується тільки ціни оцінюваних товарів. Дивіденди або інші платежі покупця на користь продавця, не пов'язані з оцінюваними товарами, не є частиною митної вартості. Додавання до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, згідно з цією статтею робляться лише на основі об'єктивних даних, що підтверджуються документально та піддаються обчисленню.

При цьому, при визначенні митної вартості товарів, які поставляються на митну територію України, підлягають врахуванню умови поставки за зовнішньоекономічними контрактами, тривалість зв'язків контрагентів, а також інші умови, які виступають підставами для формування ціни на продукцію.

За таких обставин, судова колегія дійшла висновку, що судом першої та апеляційної інстанцій повно і правильно встановлені фактичні обставини справи, характер правовідносин сторін і вірно застосовані до них норми матеріального права. Доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують.

Відповідно до ст. 224 КАС України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення -без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчинення процесуальних дій.