к-33496/09-с Про визнання відмови в наданні ліцензії на продовження законодавчо встановленого терміну розрахунків за зовнішньоекономічним контрактом неправомірною - 05.04.2012 Прийняття

розглянувши в порядку касаційного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за касаційною скаргою відкритого акціонерного товариства "Чернігівське Хімволокно" на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 09 липня 2009 року у справі за позовом відкритого акціонерного товариства "Чернігівське Хімволокно" до Національного банку України про визнання дій незаконними, -

У березні 2008 року відкрите акціонерне товариство "Чернігівське Хімволокно" звернулось до суду з позовом до Національного банку України про визнання незаконними дій щодо відмови в наданні ліцензії на продовження законодавчо встановленого терміну розрахунків за зовнішньоекономічним контрактом №Д736Д/0131 від 19 травня 2006 року за період з 17 грудня 2006 року по 21 березня 2007 року.

Постановою Господарського суду Чернігівської області від 21 квітня 2008 року в позов задоволено.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 09 липня 2009 року постанову суду першої інстанції скасовано, в позові відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, відкрите акціонерне товариство "Чернігівське Хімволокно" звернулося з касаційною скаргою, в якій посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати, постанову суду першої інстанції залишити в силі.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 19.05.2006 року між позивачем та фірмою "Polimer Engineering GmbH " (Німеччина) було укладено контракт №Д736Д\0131 на поставку обладнання, зі змінами та доповненнями, внесеними додатковими угодами № 1 від 19.07.06р., зміни від 25.10.06р. до додаткової угоди від 19.07.06р. № 1, № 2 від 01.12.2006р., № 3а від 30.03.07р., № 3 від 26.01.07р., № 4 від 16.04.07р., № 5 від 21.05.07р., № 6 від 01.07.07р., від 16.04.07року. Загальна вартість контракту становить 22195000 євро.

У відповідності до розділу 5 контракту "Умови платежу" покупець на протязі 70 календарних днів після підписання контракту здійснює попередню оплату на користь фірми " Polimer Engineering GmbH " (Німеччина) в розмірі 20% від загальної вартості Контракту -4439000 Євро. 80% від вартості контракту 18801000 євро сплачується ляхом відкриття трьох безвідкличних, непідтверджених акредитивів: 1 акредитив -на суму 7703500 євро відкривається до 01.02.2007р., 2 акредитив -на суму 5548750 євро відкривається не пізніше 3-х місяців після відкриття 1 акредитиву, 3 акредитив -на суму 5548750 євро відкривається не пізніше 3-х місяців після відкриття 2 акредитиву. Пунктами 3.2.1 та 3.2.2 контракту, з урахуванням змін і доповнень внесених додатковими угодами, сторони визначили: перша поставка обладнання проводиться після підтвердження гарантії товариством "Ойлер-Хермес", а також після відкриття першого акредитиву, але не пізніше 01.07.2007 року. Кінцевий строк поставки обладнання не повинен перевищувати 14 місяців з моменту здійснення попередньої оплати.

На виконання умов контракту 20.07.2006 року позивачем була здійснена фірмі " Polimer Engineering GmbH " (Німеччина) попередня оплата в сумі 4439000 євро по контракту № Д736Д\0131 від 19.05.06р, що підтверджується платіжним дорученням в іноземній валюті від 20.07.2006 року, копія якого додана до матеріалів справи.

У відповідності до ч.1 та 2 ст. 6 Закону України " Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", у разі перевищення термінів, зазначених у статтях 1 і 2 цього Закону, в разі виконання резидентами договорів виробничої кооперації, консигнації, комплексного будівництва, оперативного і фінансового лізингу, поставки складних технічних виробів і товарів спеціального призначення Національний банк України може надавати індивідуальні ліцензії. Порядок віднесення операцій резидентів до зазначених у частині першій цієї статті встановлюється Кабінетом Міністрів України.

10.01.2007 року Національним банком України була видана позивачу Індивідуальна ліцензія №6 на перевищення законодавчо встановлених строків розрахунків за імпортною операцією на період з 19.10.06р. до 17.12.06р. за контрактом № Д736Д\013 від 19.05.06р. з фірмою "Polimer Engineering GmbH " (Німеччина) на суму попередньої оплати 4439000 євро.

У зв'язку з укладанням між позивачем та фірмою "Polimer Engineering GmbH (Німеччина) додаткової угоди №2 від 01.12.2006р. до контракту №Д736Д\0131 від 19.05.06р. щодо зміни термінів поставки та отриманням попередньої ліцензії від Національного банку України лише 10.01.07р., позивач листом № 399-0107 від 22.01.06р. звернувся до Міністерства економіки України із клопотанням про надання висновку щодо віднесення контракту № Д736Д\0131 від 19.05.06р. з фірмою "Polimer Engineering GmbH " (Німеччина), до договорів виробничої кооперації, консигнації, комплексного будівництва, оперативного та фінансового лізингу, поставки складних технічних виробів і товарів спеціального призначення.

Міністерство економіки України 09.02.07р. надало висновок щодо віднесення контракту № Д736Д\0131 від 19.05.06р., укладеного між позивачем та фірмою "Polimer Engineering GmbH " (Німеччина), до договорів виробничої кооперації, консигнації, комплексного будівництва, оперативного та фінансового лізингу, поставки складних технічних виробів і товарів спеціального призначення.

10.03.07р. Державна податкова адміністрація України на підставі звернення позивача від 19.02.07р. надала остаточний висновок щодо доцільності продовження терміну розрахунків за зовнішньоекономічним контрактом № Д736Д\01031 від 19.05.06р., укладеним між позивачем та фірмою "Polimer Engineering GmbH " (Німеччина), на період з 17.12.06р. до 01.07.07р.

Після отримання остаточного висновку від Державної податкової адміністрації України, позивач 21.03.07р. звернувся до відповідача зі зверненням від 20.03.07р. № 1635-0107 щодо надання індивідуальної ліцензії на перевищення законодавчо встановлених строків розрахунків за імпортною операцією (на строк з 17.12.06р. по 01.07.07р. на суму 4439000 євро) за зовнішньоекономічним контрактом № Д736Д\0131 від 19.05.06р., укладеним між позивачем та фірмою "Polimer Engineering GmbH " (Німеччина).

Відповідач 04.04.07р. надав позивачу Індивідуальну ліцензію №147 на перевищення законодавчо встановлених строків розрахунків за імпортною операцією на період з 22 березня 2007р. до 01 липня 2007р. за контрактом № Д736Д\0131 від 19.05.06р. з фірмою "Polimer Engineering GmbH " (Німеччина) на суму попередньої оплати 4439000 євро, відмовивши у продовженні строків розрахунків за вищевказаною імпортною операцією в період з 17.12.06р. по 21.03.07р.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції помилково виходив з того, що процедуру отримання ліцензії на перевищення законодавчо встановлених розрахунків за імпортною операцією позивач розпочав 22.01.07р., коли звернувся до Міністерства економіки України за отриманням висновку, тобто до моменту внесення відповідачем змін до Інструкції "Про порядок здійснення контролю і отримання ліцензій за експортними, імпортними та лізинговими операціями» (z0338-99) , які вступили в дію з 02.02.07р. Тому, при розгляді заяви позивача про надання індивідуальної ліцензії відповідач повинен керуватись Інструкцією "Про порядок здійснення контролю отримання ліцензій за експортними, імпортними та лізинговими операціями» (z0338-99) , в редакції, яка діяла на момент дати видачі попередньої ліцензії по вищевказаному контракту та звернення позивача до Міністерства економіки України з отриманням висновку.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи в позові, суд апеляційної інстанції вірно вказав, що до Національного банку України ВАТ «Чернігівське хімволокно»звернулося з приводу надання індивідуальної ліцензії на перевищення законодавчо встановлених строків розрахунків за імпортною операцією 20.03.2007 року, тобто під час дії Інструкції в новій редакції.

Таким чином, вірним є висновок апеляційного суду про те, що відповідач не вправі був керуватися редакцією Інструкції, яка на момент звернення позивача втратила чинність, оскільки правовідносини між сторонами по справі виникають не з моменту ініціювання ВАТ «Чернігівське хімволокно»отримання ліцензії шляхом звернення до інших органів державної влади за певними висновками, а безпосередньо після відповідного звернення до НБУ.

Поряд з цим, у разі перевищення термінів, зазначених у ст.ст. 1, 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»(в редакції, яка діяла до 01.01.2008 року), в разі виконання резидентами договорів виробничої кооперації, консигнації, комплексного будівництва, оперативного і фінансового лізингу, поставки складних технічних виробів і товарів спеціального призначення Національний банк України може надавати індивідуальні ліцензії. Порядок віднесення операцій резидентів до зазначених у частині 1 цієї статті встановлюється Кабінетом Міністрів України, Тобто видача ліцензій на продовження термінів розрахунків відноситься до самостійного виключного провадження НБУ на надання дозволу здійснити валютну операцію.

Колегія суддів погоджує такі висновки суду апеляційної інстанції оскільки, відповідачем було відмовлено у наданні індивідуальної ліцензії на період з 17.12.06р. по 21.03.07р. на підставі п.5.3 Інструкції про порядок здійснення контролю і отримання ліцензії за експортними, імпортними та лізинговими операціями, яка затверджена Постановою Національного банку України від 24.03.1999р. № 136 (z0338-99) , в редакції, яка вступила в дію з 02.02.07р., а часткова відмова у наданні ліцензії діюча редакція Інструкції не передбачає.

За таких обставин, судова колегія дійшла висновку, що судом апеляційної інстанції повно і правильно встановлені фактичні обставини справи, характер правовідносин сторін і вірно застосовані до них норми матеріального права. Доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують.

Відповідно до ст. 224 КАС України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення -без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчинення процесуальних дій.