Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі

суддів: Калашнікової О.В., Леонтович К.Г., Черпіцької Л.Т.,

розглянувши у попередньому розгляді справу за касаційною скаргою управління Пенсійного фонду в Кілійському районі Одеської області на постанову Кілійського районного суду Одеської області від 3 серпня 2010 року та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 8 червня 2011 року у справі № 2а-192/10/1513 за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду в Кілійському районі Одеської області про зобов'язання призначити пенсію державного службовця, -

У квітні 2009 року ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до управління Пенсійного фонду в Кілійському районі Одеської області, в якому просила зобов'язати відповідача призначити її пенсію державного службовця з моменту винесення рішення Кілійським районним судом.

Постановою Кілійського районного суду Одеської області від 3 серпня 2010 року, зміненою постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 8 червня 2011 року, позовні вимоги задоволені в часині визнання протиправним рішення відповідача від 28.11.2008 р. №47 про відмову у призначенні пенсії, та зобов'язання відповідача перерахувати, призначити та виплатити пенсію державного службовця з моменту звернення до управління Пенсійного фонду України в Кілійському районі Одеської області з заявою про призначення, перерахунок пенсії на підставі рішення Кілійського районного суду Одеської області від 23.04.2008 р. у справі 2а-109/2008р. про встановлення факту роботи на посадах держслужбовця. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з ухваленими по справі рішеннями управління Пенсійного фонду в Кілійському районі Одеської області звернулося до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення судів першої і апеляційної інстанцій та ухвалити нове судове рішення, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши правову оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, проаналізувавши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що відсутні підстави для скасування судових рішень, а касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, рішенням Кілійського районного суду Одеської області від 23.04.2008 р., встановлений факт роботи ОСОБА_1 у виконкомі Вилківської міської ради на посаді майстра по благоустрою міста Вилково в період з 15.03.1996р. до 19.09.2006р., яка є посадою державного службовця, що дає її право на отримання пенсії державного службовця, відповідно до ст. 37 Закону України "Про державну службу". Рішення набрало законну силу 05.05.2008р.

На підставі зазначеного судового рішення позивач звернулася до управління Пенсійного фонду України в Кілійському районі з заявою щодо призначення їй пенсії державного службовця. Отримавши рішення відповідача від 28.11.2008р. №47 про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії, позивач, звернулася до суду з вимогою про зобов'язання відповідача призначити їй пенсію державного службовця на підставі зазначеного судового рішення.

Відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" право на одержання пенсії державних службовців мають особи, які досягли встановленого законодавством пенсійного віку, за наявності страхового стажу для чоловіків - не менше 25 років, для жінок - не менше 20 років, у тому числі стажу державної служби - не менше 10 років, та які на час досягнення пенсійного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менше 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, - незалежно від місця роботи на час досягнення пенсійного віку.

Згідно пункту 4 Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1994 № 283 (283-94-п) , із змінами від 15.01.2005 р. (43-2005-п) , документами для визначення стажу державної служби є трудова книжка та інші документи, які відповідно до чинного законодавства підтверджують стаж роботи.

Відповідно до п.11 Порядку (283-94-п) підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугою років, для підтвердження стажу роботи, у разі необхідності заявник може подавати інші документи, які можуть підтверджувати виконання робіт, що дають право на призначення пенсії.

Отже, суди дійшли до правильного висновку, що рішення Кілійського районного суду Одеської області від 23.04.2008р. є документом, який визначає стаж державної служби позивача.

Разом з тим, суд першої інстанції допустив помилки з приводу визначення дати призначення позивачу пенсії державного службовця (з 28.07.2006 р.), оскільки рішення суду про встановлення факту роботи позивача на посадах держслужбовця набрало законної сили 05.05.2008 р.

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині частині визнання протиправним рішення відповідача від 28.11.2008 р. №47 про відмову у призначенні пенсії, та зобов'язання відповідача перерахувати, призначити та виплатити пенсію державного службовця з моменту звернення до управління Пенсійного фонду України в Кілійському районі Одеської області з заявою про призначення, перерахунок пенсії на підставі рішення Чілійського районного суду Одеської області від 23.04.2008 р. у справі 2а-109/2008р. про встановлення факту роботи на посадах держслужбовця.

Згідно ч.3 ст. 220-1 КАС України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Відповідно до ст. 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення -без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Колегія суддів вважає, що доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

З урахуванням викладеного, судом апеляційної інстанції винесене законне і обґрунтоване рішення, постановлене з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 220, 220-1, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України, -

Касаційну скаргу управління Пенсійного фонду в Кілійському районі Одеської області - відхилити.

Постанову Кілійського районного суду Одеської області від 3 серпня 2010 року, змінену постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 8 червня 2011 року, та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 8 червня 2011 року -залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту ухвалення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав передбачених ст.ст. 237- 239 Кодексу адміністративного судочинства України.