Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого: Маринчак Н.Є.

Суддів: Островича С.Е., Федорова М.О.,

при секретарі: Сватко А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Хмельницької митниці

на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 27 вересня 2010 року

та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 06 червня 2011 року

у справі №2а-5005/10/2270

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Далланс»(надалі -ТОВ «Далланс»)

до Хмельницької митниці

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

У липні 2010р. позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення Хмельницької митниці №№31 та 32 від 30.06.2010р.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 27.09.2010р. залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 06.06.2011р., позовні вимоги задоволено. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення Хмельницької митниці Державної митної служби України №№31, 32 від 30.06.2010р.

Не погоджуючись з рішеннями попередніх судових інстанцій, Хмельницька митниця звернулась із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій просить скасувати судові рішення та постановити нове -про відмову у задоволені позовних вимог, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанції норм матеріального та порушення норм процесуального права.

В письмових запереченнях на касаційну скаргу позивач зазначає, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій постановлені з додержанням норм матеріального та процесуального права, правову оцінку обставинам справи судами надано правильно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими. Отже, позивач просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення -без змін.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін та Генеральної прокуратури України, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судами попередніх інстанції встановлено, що на підставі плану-графіку проведення планових виїзних перевірок фінансово-господарської діяльності суб'єктів підприємницької діяльності на 2кв. 2010р., наказу та направлень на перевірку посадовими особами Хмельницької митниці за період 01.07.2007р. по 31.12.2009р. була здійснена планова виїзна перевірка ТОВ «Даллас»з питань системи звітності та обліку товарів в частині дотримання митного законодавства України.

Проведеною перевіркою встановлено невірне заповнення позивачем графи 33 ВМД від 07.11.2008р. №4000100000/8/004794, що призвело до несплати митних платежів за податком на додану вартість, а за ВМД від 03.07.2007р. №4000100000/7/002030 -за ввізним митом та податком на додану вартість. Податкове зобов'язання позивача, за результатами перевірки, складає 245570,06грн. (в тому числі мито -89021,40грн. та ПДВ -156548,66грн.).

В зв'язку з чим, відповідачем були прийняті податкові повідомлення форми «Р»№31 та №32 від 30.06.2010р.

Задовольняючи позовні вимоги та скасовуючи спірні рішення, суди попередніх інстанції цілком правильно та обгрунтовано виходили з наступного.

Так, судами встановлено та підтверджується матеріалами справи наступні обставини.

За ВМД від 03.07.2007р. №4000100000/7/002030 було задекларовано товар за таким описом в гр.31: «деревоволокнисті плити МДФ: щільністю 0,76 гр/см.куб., обклеєні шпоном вишні товщиною -19 мм., розмірами 244 см. х 122 см. -1190,72 м.кв., 400 шт. (напівфабрикати, нефарбовані, нелаковані)», при чому в гр.33 ВМД зазначено код 4411290000 згідно з УКТЗЕД (ставка ввізного мита відповідно до Закону України «Про Митний тариф України» (2371-14) -0%).

За ВМД від 07.11.2008р. №4000100000/8/004794 було задекларовано товар за таким описом в гр.31: «лісоматеріали оброблені, розпиляні уздовж, стругані, не шліфовані, які не мають торцеві з'єднання, завтовшки більш як 6 мм. чорнові дерев'яні заготовки з бука, криволінійні розміром 1020x43x85 мм. -2040 шт., 400x43x130 мм. -1020 шт., 530x43x135 мм. -1020 шт., в гр.33 ВМД зазначено код 4407920000 згідно УКТЗЕД (ставка ввізного мита становить 0%).

За ВМД №4000100000/7/002030 у 2007р. поставлялась продукція, а саме, плита МДФ, вишня напівфабрикат, що визначена в додатковій угоді від 22.06.2007р. №02-07 до контракту поставки №01-07 від 01.06.2007р., які подавались при митному оформленні. Дана продукція поставлялась за кодом УКТЕЗД 4411290000 плити деревоволокнисті з деревини або з інших здерев'янілих матеріалів з доданням або без додання смол або інших органічних сполучних речовин.

За ВМД №4000100000/8/004794 у 2008р. поставлявся товар, а саме пиломатеріали (лісоматеріали оброблені, розпилені уздовж, стругані, не шліфовані, які не мають торцеві з'єднання…), який був чітко визначений у додатковій угоді від 15.10.2008р. №10-08 та від 27.10.2008р. №10-08 до контракту поставки №ОЗС-08 від 01.09.2008р.

Дана продукція поставлялась за кодом УКТЕЗД 4407920000 «лісоматеріали оброблені, розпиляні або розколоті уздовж, розділені на шари або лущені, стругані або нестругані, шліфовані або не шліфовані, які мають або не мають торцеві з'єднання, завтовшки більш як 6 мм.».

Згідно з ст. 88 Митного кодексу України до обов'язків декларанта не входить визначення коду товару, він лише заявляє (декларує) його у ВМД, а митний орган зобов'язаний самостійно класифікувати товар (проконтролювати класифікацію), визначити (нарахувати) суму мита (ст.17 Закону України «Про Єдиний митний тариф») та податку на додану вартість, що підлягають сплаті.

Відповідно до Порядку роботи відділу номенклатури та класифікації товарів регіональної митниці, митниці при вирішенні питань класифікації товарів, що переміщуються через митний кордон України, затвердженого наказом Державної митної служби України від 7 серпня 2007 року № 667 (z0968-07) контроль правильності класифікації товарів при митному оформленні здійснюється посадовими особами, що мають доступ до необхідних баз даних та інформації, що використовуються для виконання покладених завдань (уповноваженими особами ПМО, які пройшли відповідну підготовку та/або стажування у ВНКТ (ВКМВН), посадовими особами ВНКТ (ВКМВН), які перебувають в ПМО).

Як вірно встановлено судами та підтверджується матеріалами справи, коди товарів за ВМД №4000100000/7/002030 та ВМД №4000100000/8/004794 визначались у відповідності до вимог зазначених нормативно-правових актів, є чинними та посвідчують юридичний факт імпорту зазначених у ВМД товарів.

У ст.259 МК України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є їх ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, обчислена відповідно до положень цього Кодексу (92-15) .

Судами обгрунтовано не взято до уваги посилання відповідача на те, що визначення митної вартості зазначеної продукції, а саме за кодами УКТЗЕД 9403903000 та 9401903000 (інші меблі та їх частини: … та меблі для сидіння (крім включених до товарної позиції 9402), які перетворюються або не перетворюються на ліжка, та їх частини:…), оскільки до даної групи включаються меблі; постільні речі, матраци, матрацні основи, диванні подушки та аналогічні набивні речі меблів, світильники та освітлювальні прилади, в іншому місці не зазначені; світлові покажчики, табло та подібні вироби; збірні будівельні конструкції.

Тобто відповідачем невірно було класифіковано імпортований товар як заготовки, що має включатися як некомплектний товар до готового товару та/або мають властиву форму готових меблів (столи, стільці (меблі для сидіння).

Враховуючи викладене, суди попередніх інстанції дійшли правильно висновку, що через митний кордон України проводилося імпортування саме сировини пиломатеріалів, які підлягають подальшій обробці для виготовлення готової продукції та не є частинами меблів, не носять основних характеристик комплектних чи завершених товарів.

Зазначена обставина підтверджується висновком Укрголовдержкарантину від 30.10.2008р. №75/12036, технологічною документацією виробництва готової продукції та схемами обробки імпортованих пиломатеріалів, які не враховані відповідачем при перевірці.

Крім цього, відповідно до п.п.4.2.1 п.4.2 ст. 4 Закону №2181-III якщо згідно з нормами цього пункту сума податкового зобов'язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність та повноту нарахування суми податкового зобов'язання, якщо вона розрахована контролюючим органом, а контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання, у разі якщо дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях.

Наведений випадок визначення податкових зобов'язань контролюючим органом і, як наслідок, звільнення (у цьому випадку) платника податку від відповідальності за несвоєчасність, недостовірність та неповноту нарахування суми податкового зобов'язання не застосовується для визначення обов'язкових платежів під час пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України, оскільки митну вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, у більшості випадків визначає декларант, а не контролюючий орган. Зокрема, відповідно до статті 273 МК у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 267-272 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі. Резервний метод визначення митної вартості може застосовуватися безпосередньо митним органом, який у такому випадку визначає митну вартість товару та обов'язкові платежі, а декларант не може нести відповідальності за несвоєчасність, недостовірність та неповноту нарахування суми податкового зобов'язання.

Це правило не може бути застосовано у разі коли стосовно посадових або службових осіб контролюючого органу, які проводили планову або позапланову перевірку зазначеного суб'єкта, розпочато службове розслідування або порушено кримінальну справу, оскільки відповідно до пункту 4 Указу Президента України від 23 липня 1998 року № 817/98 (817/98) «Про деякі заходи з дерегулювання підприємницької діяльності»контролюючий орган вищого рівня (у такому випадку) може за власною ініціативою перевірити достовірність висновків контролюючого органу нижчого рівня шляхом перевірки документів обов'язкової звітності суб'єкта підприємницької діяльності або висновків акта перевірки, складеного контролюючим органом нижчого рівня.

Отже, якщо митний орган, приймаючи вантажну митну декларацію, самостійно визначає митну вартість товару та пропускає товар на митну територію України (після сплати імпортером передбачених законом податків і зборів), то в подальшому він не має правових підстав для прийняття податкових повідомлень про донарахування податкових зобов'язань, за винятком випадку коли за наслідками службової перевірки або розгляду кримінальної справи встановлено змову між декларантом і митним органом, спрямовану на заниження обов'язкових платежів.

В інших випадках, за умови обґрунтованої підозри, що під час пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України було допущено порушення законодавства України, митний орган має право продовжити здійснення митного контролю, за наслідками якого донарахувати обов'язкові платежі, якщо протиправні дії декларанта спричинили їх недобір.

Також слід звернути увагу на те, що Верховний Суд України висловив правову позицію щодо застосування зазначених норм права при розгляді справ цієї категорії, зокрема, у постановах від 07 листопада 2011 року №301/11 та від 14 листопада 2011року.

Таким чином, судами першої та апеляційної інстанцій, виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтовані рішення, в яких повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі не вбачається.

Керуючись статтями 220, 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

Касаційну скаргу Хмельницької митниці -залишити без задоволення.

Постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 27 вересня 2010 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 06 червня 2011 року -залишити без змін.

Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст. 236- 238 КАС України.