Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого: Маринчак Н.Є.

Суддів: Островича С.Е., Федорова М.О.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції в м.Суми

на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 25 листопада 2010 року

та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 12 квітня 2011 року

по справі №2а-5673/09/2070

за позовом Дочірнього підприємства «Завод обважнених бурильних та ведучих труб»(надалі -ДП «Завод обважнених бурильних та ведучих труб»)

до Державної податкової інспекції в м.Суми, Головного управління Державного казначейства України (надалі -ДПІ у м.Суми, ГУ ДКУ в Сумській області)

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, стягнення бюджетної заборгованості з податку на додану вартість, -

У червні 2010р. позивач звернувся до суду з позовом до ДПІ в м.Суми, ГУ ДКУ в Сумській області, в якому просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 21.05.2010р. №0000862306/0/36486, стягнути з Державного бюджету України на його користь підприємства спірну суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 25.11.2010р. залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 12.04.2011р., позовні вимоги задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ в м.Суми від 21.05.2010р. №0000862306/0/36486 про зменшення ДП «Завод обважених бурильних та ведучих труб»суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість. Стягнуто з Державного бюджету України на користь ДП «Завод обважених бурильних та ведучих труб» спірне бюджетне відшкодування з податку на додану вартість та судові витрати в розмірі 1703,40грн. в рахунок повернення судового збору.

Не погоджуючись з рішеннями попередніх судових інстанцій, ДПІ у м.Суми звернулась із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій просить скасувати судові рішення та постановити нове -про відмову у задоволені позовних вимог, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанції норм матеріального та порушення норм процесуального права.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанції, працівниками ДПІ у м.Суми була здійснена невиїзна документальна перевірка ДП "Завод обважнених бурильних та ведучих труб" з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за січень 2010р., за наслідками якої складено акт від 14.05.2010року №3863/23-6/30991664.

В загаданому акті, на податкового органу, встановлено порушення позивачем п.п.7.7.1 п.7.7 ст.7 п.10.2 ст. 10 Закону України "Про податок на додану вартість", в результаті чого підприємством завищено спірну суму бюджетного відшкодування за січень 2010р.

На підставі зазначеного акта відповідачем було прийняте податкове повідомлення-рішення від 21.05.2010р. №0000862306/0/36486, яким зменшено позивачу спірну суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість.

Задовольняючи позовні вимоги та скасовуючи спірне податкове повідомлення-рішення, суди попередніх інстанції цілком правильно та обгрунтовано виходили з наступного.

Судами встановлено, що 27.02.2009р. ДП "Завод обважнених бурильних та ведучих труб", ВАТ "Сумське НПО ім. В.М. Фрунзе" та ТОВ "Селена -Н" уклали договір №79/9-20-09, відповідно до якого останнє зобов'язувалось передати у власність продукцію (поставщик), а ДП "Завод обважнених бурильних та ведучих труб" (покупець) зобов'язувалось прийняти та оплатити її вартість. Кількість та якість продукції визначалась в Специфікаціях.

В підтвердження факту поставки товару ТОВ «Селена-Н»було надано позивачу податкові накладні, видаткові накладні. Оплата за поставлений товар, з урахуванням ПДВ, була здійснена позивачем в грудні 2009р., що підтверджується платіжними дорученнями.

На підприємстві цей товар оприбуткований в грудні 2009р., що підтверджується копіями прибуткових ордерів.

ТОВ "Селена - Н" виписані на адресу ДП "Завод обважнених бурильних та ведучих труб" податкові накладні №122905 від 29.12.2009р., №121501 від 15.12.2009р., №121101 від 11.12.2009р., №121001 від 10.12.2009р., №122904 від 29.12.2009р., №120701 від 07.12.2009р., №120901 від 09.12.2009р.

Правила формування податкового кредиту платниками податку на додану вартість визначені статтею 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Так, відповідно до п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 даного Закону податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 цього Закону не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту (п.п.7.2.6 п.7.2 ст.7 зазначеного Закону).

У п.п.7.2.3 п.7.2 ст.7 вказаного Закону визначено, що податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом. Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг).

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит, як це передбачено у п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 вищезгаданого Закону, вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Судами встановлено, що податкові накладні, суми по яким були включені позивачем до складу податкового кредиту січня 2010р., заповнені відповідно до вимог п.п.7.2.1 п.7.2. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість".

За таких обставин, колегія суддів погоджується з обґрунтованими висновками судів попередніх інстанції про те, що підприємством правомірно включено сплачені суми податку на додану вартість до складу відповідного податкового кредиту за податковими накладними, виписаними на адресу ДП "Завод обважнених бурильних та ведучих труб" ТОВ "Селена-Н".

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків визначений у п.п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Так, п.п.7.7.1 п.7.7 ст.7 даного Закону встановлено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг); б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (п.п.7.7.2 п.7.7 ст.7 вказаного вище Закону).

Підставою для зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість позивачу за операціями з придбання товарів була відсутність за місцем знаходження на час проведення перевірки постачальників у ланцюгу.

При цьому, та обставина, що в ланцюгу постачальників платника податку, що заявив бюджетне відшкодування виявлено підприємство, щодо якого існують сумніви у дотриманні ним податкового законодавства, не є підставою для позбавлення такого платника податку бюджетного відшкодування. Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування і має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Враховуючи викладене, суд касаційної інстанції вважає висновки судів попередніх інстанції щодо безпідставності прийнятого відповідачем податкового повідомлення -рішення, яким позивачу зменшено спірну суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, цілком законними та обґрунтованими.

Таким чином, колегія суддів Вищого адміністративного суду України не вбачає порушень судами попередніх інстанції норм матеріального та процесуального права, на які посилається податковий орган у касаційній скарзі, та вважає, що судами повно та всебічно розглянуто докази у справі, яким надано правильну правову оцінку на підставі законодавства, яке діяло на момент спірних правовідносин.

Керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції в м.Суми -залишити без задоволення.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 25 листопада 2010 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 12 квітня 2011 року -залишити без змін.

Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст. 236- 238 КАС України.