Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі: Мироненка О.В., Смоковича М.І., Чумаченко Т.А.розглянувши в порядку попереднього розгляду касаційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Червонограді Львівської області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 02 червня 2009 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 29 листопада 2010 року у справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м. Червонограді Львівської області про незаконність відмови в призначенні пенсії по віку на пільгових умовах, -

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до управління Пенсійного фонду України в м. Червонограді Львівської області про незаконність відмови в призначенні пенсії по віку на пільгових умовах.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 02 червня 2009 року позов задоволено.

Зобовязано управління Пенсійного фонду України в м. Червонограді призначити ОСОБА_1 з 16 травня 2007 року пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2, як електрозварювальнику ручною електродугового (дугового зварювання).

Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 29 листопада 2010 року постанову Львівського окружного адміністративного суду від 02 червня 2009 року залишено без зміни.

Не погоджуючись з постановленими у справі рішеннями судів, управління Пенсійного фонду України в м. Червонограді Львівської області звернулось до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій посилається на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, просить оскаржувані рішення скасувати та постановити нове про відмову в задоволенні позову в повному обсязі.

Заслухавши доповідь судді щодо обставин, необхідних для ухвалення рішення судом касаційної інстанції, перевіривши доводи касаційної скарги, правильність правової оцінки обставин у справі та застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню за таких підстав.

Судами встановлено, що позивач працював електрозврювальником на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України та має стаж роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах.

Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Згідно зі статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (637-93-п) встановлюється Кабінетом Міністрів України.

За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.

Задовольняючи позов, суди дійшли до висновку, що на час звернення до територіального органу Пенсійного фонду України заявник набув права на призначення пільгової пенсії за віком згідно з пунктом «б»статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», а тому рішення управління Пенсійного фонду України в м. Червонограді Львівської області від 31 січня 2008 року про відмову у призначенні позивачу пенсії за віком на пільгових умовах по списку

№ 2 - була необґрунтованою.

З таким висновком судів погоджується і колегія суддів Вищого адміністративного суду України, оскільки він ґрунтується на вірно встановлених фактичних обставинах справи, яким дана належна юридична оцінка, правильно застосовані норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, та не допущено порушень процесуального закону, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Відповідно до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків, викладених у рішеннях судів попередніх інстанцій.

Постановлені у справі рішення є законними і обґрунтованими, а тому підстави для їх зміни чи скасування відсутні.

Керуючись статтями 220, 220-1, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

Касаційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Червонограді Львівської області залишити без задоволення.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 02 червня 2009 року

та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 29 листопада 2010 року у справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в

м. Червонограді Львівської області про незаконність відмови в призначенні пенсії по віку на пільгових умовах залишити без зміни.

Ухвала оскарженню не підлягає.