Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого Бившевої Л.І.,

суддів: Лосєва А.М., Шипуліної Т.М.,

секретар судового засідання Подолянко Р.О.,

за участю:

представника позивача Коваля О.Л.,

представника відповідача Овсяннікової К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва

на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 квітня 2011 року

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 17 листопада 2011 року

у справі № 2а-2808/11/2670

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Медіа-Трейд Україна»

до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва

про скасування податкового повідомлення-рішення, -

Товариство з обмеженою відповідальністю «Медіа-Трейд Україна»(далі позивач) звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва (далі відповідач) про визнання протиправними та скасування у повному обсязі податкових повідомлень-рішень від 13 вересня 2010 року № 0005672308/0, від 08 жовтня 2010 року № 0005672308/1.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 квітня 2011 року позов задоволено повністю. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення ДПІ у Шевченківському районі м. Києва № 0005672308/0 від 13 вересня 2010 року та № 0005672308/1 від 08 жовтня 2010 року. Судові витрати в сумі 3,40 грн. присуджено на користь ТОВ «Медіа-Трейд Україна»за рахунок Державного бюджету України.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 17 листопада 2011 року постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 квітня 2011 року залишено без змін.

В касаційній скарзі ДПІ у Шевченківському районі м. Києва, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 квітня 2011 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 17 листопада 2011 року і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

У запереченні на касаційну скаргу ТОВ «Медіа-Трейд Україна», посилаючись на те, що рішення судів попередніх інстанцій є законними та обґрунтованими, а положення касаційної скарги жодним чином це не спростовують, просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 квітня 2011 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 17 листопада 2011 року без змін.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення присутніх у судовому засіданні представників сторін, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів, враховуючи межі касаційної скарги, дійшла висновку, що касаційна скарга ДПІ у Шевченківському районі м. Києва задоволенню не підлягає, з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.

ДПІ у Шевченківському районі м. Києва провела позапланову виїзну перевірку ТОВ «Медіа-Трейд Україна»в частині дотримання вимог податкового законодавства по податку на додану вартість при взаємовідносинах з ТОВ «Торговий дім «Спец-Техноресурс»за період листопад, грудень 2008 року та січень, березень, травень, серпень, жовтень та грудень 2009 року, за результатами якої було складено акт № 2309/23-12/34819946 від 09 вересня 2010 року.

За висновками акта перевірки, позивачем були порушені вимоги підпункту 7.2.3 пункту 7.2 статті 7, підпунктів 7.4.1, 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», пункту 2 статті 3, пунктів 1, 2 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», що призвело до заниження ТОВ «Медіа-Трейд Україна»податкового зобовязання з податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету, на 688725,00 грн.

Зокрема, в акті перевірки зазначено, що позивач неправомірно включив до складу податкового кредиту відповідних податкових періодів суми податку на додану вартість за податковими накладними, отриманими від ТОВ «Торговий дім «Спец-Техноресурс»згідно договорів № 2011/01 від 20 листопада 2008 року, № 2511/01 від 25 листопада 2008 року, № 2212/01 від 22 грудня 2008 року, № 2512/01 від 25 грудня 2008 року, № 1703/03 від 17 березня 2009 року, № 1910/03 від 09 жовтня 2009 року, № 1910/04 від 19 жовтня 2009 року, оскільки у ТОВ «Торговий дім «Спец-Техноресурс»відсутні необхідні умови для здійснення результатів відповідної господарської та економічної діяльності, зокрема, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень, що підтверджує нікчемність правочинів у розумінні статей 202- 204, 215, 216 Цивільного кодексу України, з урахуванням того, що проти директора ТОВ «Торговий дім «Спец-Техноресурс»- ОСОБА_1 прокуратурою Дарницького району міста Києва порушені кримінальні справи: № 52-2918 за ознаками вчинення злочинів, передбачених частиною 1 статті 358 Кримінального кодексу України, № 51-3099 за ознаками вчинення злочинів, передбачених частиною 2 статті 205 Кримінального кодексу України.

13 вересня 2010 року ДПІ у Шевченківському районі м. Києва на підставі акту перевірки прийняла податкове повідомлення-рішення № 0005672308/0, яким згідно з підпунктом «б»підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4, підпункту 17.1.3 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»визначила ТОВ «Медіа-Трейд Україна»суму податкового зобовязання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) за платежем: податок на додану вартість у розмірі 1033088,00 грн., з яких 688725,00 грн. за основним платежем, 344363,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Вказане податкове повідомлення-рішення оскаржувалося позивачем в адміністративному порядку, за наслідками якого його скарги були залишені без задоволення, а податковим органом було прийняте податкове повідомлення-рішення від 08 жовтня 2010 року № 0005672308/1 на аналогічну суму податкових зобовязань.

Суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що визначення податковим органом позивачу податкового зобовязання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) з податку на додану вартість є безпідставним, оскільки висновки податкового органу щодо нікчемності правочинів, укладених позивачем з ТОВ «Торговий дім «Спец-Техноресурс», не мають правового обґрунтування, оскільки право на віднесення сум податку на додану вартість до податкового кредиту не залежить від сплати податку на додану вартість продавцем та його постачальниками. Якщо контрагент не виконав свого зобовязання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на податковий кредит у разі, якщо останній має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту. Також суд виходив з того, що вироків суду, постановлених у вказаних податковим органом кримінальних справах, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо, які б підтверджували вину, що виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін, ДПІ у Шевченківському районі м. Києва не надано.

Колегія суддів погоджується з такими висновками судів першої та апеляційної інстанцій, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, між ТОВ «Медіа-Трейд Україна»(покупець) та ТОВ «Торговий дім «Спец-Техноресурс»(постачальник) були укладені договори № 2011/01 від 20 листопада 2008 року, № 2511/01 від 25 листопада 2008 року, № 2212/01 від 22 грудня 2008 року, № 1703/03 від 17 березня 2009 року, № 1910/03 від 09 жовтня 2009 року, № 1910/04 від 19 жовтня 2009 року, відповідно до умов яких постачальник зобовязується передати у власність покупця товар в кількості, якості та асортименті відповідно до специфікації (додаток № 01 до договору), що є невідємною частиною даного договору, а покупець зобовязується прийняти товар та вартість товару на визначених в даному договорі умовах (пункт 1.1 статті 1 договорів).

Також між ТОВ «Торговий дім «Спец-Техноресурс»(виконавець) та ТОВ «Медіа-Трейд Україна»(замовник) був укладений договір № 2512/01 від 25 грудня 2008 року, відповідно до умов якого виконавець зобовязується надати послуги по встановленню обладнання, а замовник зобовязується прийняти та оплатити надані послуги (пункт 1.1 статті 1 договору); під поняттям «обладнання» розуміються технічні пристрої, функціональним призначенням яких є відтворення звуку та зображень, а також прилади, що застосовуються для забезпечення їх належного функціонування та всі інші технічні пристрої, що звичайно іменуються мультимедійним обладнанням, що визначені сторонами в додатку №01 до даного договору (пункт 1.2 статті 1 договору).

Згідно специфікацій № 1, які є невідємними частинами вказаних договорів, ТОВ «Торговий дім «Спец-Техноресурс»поставило (надало), а ТОВ «Медіа-Трейд Україна»придбало (отримало) товари (роботи) на загальну суму 4132352,00 грн. (в тому числі податок на додану вартість 688725,00 грн.).

На виконання умов вказаних договорів, ТОВ «Торговий дім «Спец-Техноресурс»виписало ТОВ «Медіа-Трейд Україна»податкові накладні (т.1 арк. справи 76,81,88,89,90,97,102,103,110,111,112,113120,121,122,123) на загальну суму 4132352,00 грн. (в тому числі податок на додану вартість 688725,00 грн.).

Отримання товару (робіт) ТОВ «Медіа-Трейд Україна»підтверджується видатковими накладними (т.1 арк. справи 75,80,86,87,101,107,108,109,117,118,119,) та актом здачі-прийнятті робіт (надання послуг) (т.1 арк. справи 96).

В свою чергу, ТОВ «Медіа-Трейд Україна»повністю розрахувалося з ТОВ «Торговий дім «Спец-Техноресурс»за придбаний товар (роботи, послуги), що підтверджується виписками банку (т.2 арк. справи 25,30,31,32,54,55,56,57185,186,45,46,88,89,90,91,139,140).

Крім іншого, придбаний позивачем у ТОВ «Торговий дім «Спец-Техноресурс»товар та послуги по установці обладнання в подальшому був реалізований іншим субєктам господарювання ДП «Офіс Солюшнз Україна», АТЗТ «Квазар-Мікро Техно», ТОВ «Інтелектуальні системи», ТОВ «Рентмедіа», ПП «КіноСвіт»на підстав договорів та усних домовленостей (шляхом обміну документами), які, в свою чергу, розрахувалися з позивачем за отриманий товар, що підтверджується укладеними договорами, первинними бухгалтерськими та платіжними документами (т.2 арк. справи 26-216).

Вказані докази спростовують висновок податкового органу про безтоварність операцій.

Так, факт придбання товарів чи послуг із дотриманням вимог пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» є достатньою підставою для виникнення права платника податків на податковий кредит із податку на додану вартість.

Відповідно до пунктів 1.6, 1.7 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість»(в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) податкове зобов'язання - загальна сума податку, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді, що визначена згідно з цим Законом (168/97-ВР) ; податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом (168/97-ВР) .

Згідно абзаців 1, 3 підпункту 7.2.3 пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»(в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) податкова складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Відповідно до абзацу 1 підпункту 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»(в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Згідно з підпунктом 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»(в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до абзацу 1 підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»(в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Відповідно до підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»(в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Посилання податкового органу в обґрунтування підтвердження нікчемності договору, укладеного позивачем з ТОВ «Торговий дім «Спец-Техноресурс», на те, що контрагентом позивача не було сплачено податок на додану вартість до бюджету за вказаними договорами відхиляються судом касаційної інстанції як необґрунтовані, оскільки доказів на підтвердження зазначених обставин матеріали не містять, а також з урахуванням того, що право на віднесення сум податку на додану вартість до податкового кредиту не залежить від сплати податку на додану вартість продавцем та його постачальниками. Якщо контрагент не виконав свого зобовязання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на податковий кредит у разі, якщо останній має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Судами попередніх інстанцій також правомірно були відхилені доводи податкового органу про нікчемність укладеним між позивачем та ТОВ «Торговий дім «Спец-Техноресурс»договорів з підстав того, що проти директора ТОВ «Торговий дім «Спец-Техноресурс»- ОСОБА_1 прокуратурою Дарницького району міста Києва порушені кримінальні справи: № 52-2918 та № 51-3099, оскільки доказів на підствердження зазначених обставин матеріали справи не містять, з урахуванням того, що при кваліфікації правочину за статтею 228 Цивільного кодексу України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін, тоді як доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо. Вироків у вказаних ДПІ у Шевченківському районі м. Києва кримінальних справах матеріали справи не містять, не додано таких доказів і до касаційної скарги.

При цьому, колегія суддів відзначає, що доказів звернення податковим органом до суду з позовом про визнання угод, укладених між позивачем та ТОВ «Торговий дім «Спец-Техноресурс», нікчемними та стягнення в доход держави коштів, одержаних за такими угодами, матеріали справи також не містять.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що позивач правомірно відніс до складу податкового кредиту відповідних податковим періодів суми податку на додану вартість у розмірі 688725,00 грн., а визначення податковим ТОВ «Медіа-Трейд Україна»податкового зобовязання з податку на додану вартість (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) у розмірі 1033088,00 грн. спірними податковими повідомленнями-рішеннями є неправомірним.

Доводи касаційної скарги викладеного не спростовують.

Відповідно до ч. 1 ст. 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Враховуючи вищевикладене, касаційна скарга Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва підлягає залишенню без задоволення, а постанова Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 квітня 2011 року та ухвала Київського апеляційного адміністративного суду від 17 листопада 2011 року підлягають залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 210, 220, 221, 223, 224, 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія,

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 квітня 2011 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 17 листопада 2011 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.