Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі суддів:

Чалого С. Я.

Бим М.Є.

Харченка В.В.

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу фізичної особи -підприємця ОСОБА_4 на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 31 липня 2008 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 22 квітня 2009 року у справі за позовом фізичної особи -підприємця ОСОБА_4 до Державної митної служби України, Східної регіональної митниці, Східної митниці, третя особа -товариство з обмеженою відповідальністю "Гарант Внешсервіс" про визнання недійсним рішення, -

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 31 липня 2008 року залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 22 квітня 2009 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням судів першої та апеляційної інстанцій, фізична особа -підприємець ОСОБА_4 в касаційній скарзі, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, просить їх скасувати, позов задовольнити.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судами, 28 січня 2008 року між позивачем та товариством з обмеженою відповідальністю «Гарант Внешсервіс»був укладений договір №18, згідно умов якого товариство з обмеженою відповідальністю «Гарант Внешсервіс»зобов'язалось здійснити операції, пов'язані з декларуванням та митним оформленням товарів, майна та транспортних засобів позивача.

08 травня 2007 року позивач подав до Східної регіональної митниці вантажно-митну декларацію, яка передбачає ввезення на митну територію України автомобілю пікап TOYOTA TUNDRA 4.7 Access Cab 2WD, пошкодженого, що був у використанні, 2003 року випуску, білого кольору, №кузову vin НОМЕР_1 з поршневим двигуном, з іскровим запалюванням, з робочим об'ємом циліндрів двигуна 4664 куб.см., повною масою 4536кг., вантажопідємністю 2364 кг.

Вантажно митна декларація типу ІМ №700030000/7/001314 була складена та оформлена декларантом товариством з обмеженою відповідальністю «Гарант Внешсервіс», що зазначено у 54 графі ВМД.

У графі 33 ВМД зазначений код товару за Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (далі - УКТЗЕД) - 8703249010. Даний код визначений декларантом позивача, та погоджений митницею. Правильність класифікації товару перевірено посадовою особою митного органу, про що зазначено номерною печаткою 7 на зворотньому боці ВМД.

Відмовляючи в позові, суди попередніх інстанцій вказали, що погодження Східною регіональною митницею правильності класифікації товару, не є рішенням митного органу, а тому підстави для звернення до нього з позовом -відсутні.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду апеляційної інстанції з огляду на його правомірність та обґрунтованість та враховуючи наступне.

Відповідно до пункту 17 статті 1 Митного кодексу України митні органи це - спеціально уповноважені органи виконавчої влади в галузі митної справи, на які відповідно до цього Кодексу (92-15) та інших законів України покладено безпосереднє здійснення митної справи.

Відповідач - Східна регіональна митниця є суб'єктом владних повноважень, який в даних правовідносинах реалізує надані їй Митним кодексом України (92-15) та іншими нормативно-правовими актами повноваження.

У відповідності до статті 81 Митного кодексу України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари і транспортні засоби, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Згідно пункту 2.4 Порядку роботи відділу номенклатури та класифікації товарів регіональної митниці, відділу контролю митної вартості та номенклатури митниці, при вирішенні питань класифікації товарів, що переміщуються через митний кордон України (далі - Порядок), затвердженого наказом Державної митної служби України від 01 жовтня 2003 р. N 646 (z0996-03) і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 31 жовтня 2003 року за № 996/8317 (z0996-03) , відділ номенклатури та класифікації товарів регіональної митниці (далі - ВНК) здійснює розгляд питань класифікації товарів за запитами підрозділів митниці.

Відповідно до пункту 2.9 Порядку (z0996-03) рішення про визначення коду товару приймається ВНК на підставі встановлених характеристик товару, за формою встановленою пунктом 2.11 (додаток 2) Порядку (z0996-03) , і які є визначальними для класифікації товару згідно з вимогами УКТЗЕД.

Як правильно зазначено судами попередніх інстанцій, оскільки декларант позивача самостійно визначив код товару, а митний орган тільки погодив його, рішення ВНК, за вищезазначеною формою не приймалось.

Таким чином, само по собі погодження коду товару, здійсненого шляхом проставлення штампу, не створює жодних правових наслідків для позивача.

Крім цього, з метою повного, всебічного та об'єктивного розгляду справи, Донецьким апеляційним адміністративним судом була призначена товарознавча експертиза, результати якої долучені до матеріалів справи.

Висновком експертизи встановлено, що код товару визначений декларантом у ВМД згідно з УКТЗЕД, не відповідає фактичному товару, тобто автомобілю TOYOTA TUNDRA 4.7 Access Cab 2WD, який повинен відноситись до товарної позиції 8704 згідно з УКТЗЕД. На підставі vin коду НОМЕР_1 автомобіль TOYOTA TUNDRA 4.7 Access Cab 2WD є вантажним, має окрему раму, окрему кабіну, окрему вантажну платформу.

Як вбачається із висновку експертизи, декларантом позивача був неправильно визначений код товару, замість 8703249010 потрібно було зазначити 8704.

Враховуючи викладене, суди дійшли вірних висновків про те, що код товару був неправильно визначений самим декларантом та погоджений митницею. Тобто Східна регіональна митниця не приймала рішень щодо визначення коду товару за УКТЗЕД, а тому підстави для звернення до митниці з позовом в даному випадку -відсутні.

Відповідно до ст. 224 КАС України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення -без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчинення процесуальних дій.

Керуючись статтею 222, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , колегія суддів -

Касаційну скаргу фізичної особи -підприємця ОСОБА_4 залишити без задоволення, а постанову Донецького окружного адміністративного суду від 31 липня 2008 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 22 квітня 2009 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку ст.ст. 235- 238 Кодексу адміністративного судочинства України.