Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Рибченка А.О.

суддів: Карася О.В.

Федорова М.О.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Жовтоводської об'єднаної державної податкової інспекції у Дніпропетровській області

на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 03 червня 2009 року

у справі № 2-а-5607/08/0470

за позовом Державного підприємства «Український науково-дослідний та проектно-розвідувальний інститут промислової технології»

до Жовтоводської об'єднаної державної податкової інспекції у Дніпропетровській області

про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень, -

Державне підприємство «Український науково-дослідний та проектно-розвідувальний інститут промислової технології»(далі -позивач) звернулось до суду з позовом до Жовтоводської об'єднаної державної податкової інспекції у Дніпропетровській області (далі -відповідач) про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень № 0001382301/0 від 19 листопада 2007 року, № 0001382301/1 від 25 січня 2008 року, № 0001382301/2 від 20 березня 2008 року, № 0001382301/3 від 31 травня 2008 року.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 січня 2009 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що до складу валових витрат не відноситься різниця між сумою пенсії, призначеної науковим працівникам, та сумою пенсії, обчисленої на загальних підставах.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, позивач оскаржив її в апеляційному порядку.

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 03 червня 2009 року апеляційну скаргу ДП «Український науково-дослідний та проектно-розвідувальний інститут промислової технології»задоволено. Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 січня 2009 року скасовано. Позов задоволено. Визнано нечинними та скасовано податкові повідомлення-рішення № 0001382301/0 від 19 листопада 2007 року, № 0001382301/1 від 25 січня 2008 року, № 0001382301/2 від 20 березня 2008 року, № 0001382301/3 від 31 травня 2008 року.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням у справі, відповідач оскаржив його в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України.

В поданій касаційній скарзі, з посиланням на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права ставиться питання про скасування постанови Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 03 червня 2009 року та прийняття нового рішення -про відмову в задоволенні позову.

В запереченні на касаційну скаргу позивач просить відмовити в її задоволенні, а рішення суду апеляційної інстанції залишити без змін.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України прийшла до висновку, що касаційну скаргу слід відхилити, виходячи з таких підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що відповідачем проведено виїзну планову перевірку ДП «Український науково-дослідний та проектно-розвідувальний інститут промислової технології»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 січня 2005 року по 30 червня 2007 року, за результатами якої складено акт № 211/23-14310483 від 06 листопада 2007 року.

На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0001382301/0 від 19 листопада 2007 року, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 30 584,12 грн. (20 029,08 грн. -основний платіж, 10 555,04 грн. -штрафні (фінансові) санкції).

За результатами адміністративного оскарження, скаргу позивача задоволено частково у зв'язку з чим остаточно прийнято податкове повідомлення-рішення № 0001382301/3 від 31 травня 2008 року, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 28 988,50 грн. (18 553,25 грн. -основний платіж, 10 435,25 грн. -штрафні (фінансові) санкції).

Перевіркою встановлено порушення пункту 5.1, підпункту 5.6.1 пункту 5.6, підпункту 5.7.1 пункту 5.7, пункту 5.9 статті 5 Закону України від 28 грудня 1994 року № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - Закон № 334/94-ВР (334/94-ВР) ), оскільки, позивачем неправомірно віднесено до складу валових витрат 50 відсотків різниці між сумою призначених пенсій для працюючих наукових працівників згідно із статтею 24 Закону України від 13 грудня 1991 року № 1977-XII «Про наукову і науково-технічну діяльність»(далі - Закон № 1977-XII (1977-12) ) та сумою пенсій, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів.

Крім того, судами встановлено, що ДП «Український науково-дослідний та проектно-розвідувальний інститут промислової технології»є державним небюджетним підприємством, яке займається науково-дослідними роботами з розробки технологій видобутку та переробки урану, золота та інших корисних копалин, будівництва та реконструкції підприємств по видобутку та переробки урану та інших корисних копалин, створення систем радіаційної безпеки уранових об'єктів тощо.

У зв'язку з виходом на пенсію з підприємства звільнилось сорок осіб, вісімнадцять з яких знову працевлаштовані за строковими трудовими договорами на час виконання наукових робіт згідно із затвердженою тематикою.

Задовольняючи позов, суд апеляційної інстанції виходив з наступних мотивів, з якими погоджується суд касаційної інстанції.

Відповідно до статті 1 Закону № 1977-XII науковий працівник - вчений, який за основним місцем роботи та відповідно до трудового договору (контракту) професійно займається науковою, науково-технічною, науково-організаційною або науково-педагогічною діяльністю та має відповідну кваліфікацію незалежно від наявності наукового ступеня або вченого звання, підтверджену результатами атестації.

Згідно із статтею 24 Закону № 1977-XII для наукових (науково-педагогічних) працівників інших державних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації різниця між сумою пенсії, призначеної за цим Законом (1977-12) , та сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів, на яку має право науковий працівник, фінансується за рахунок коштів цих підприємств, установ, організацій та закладів, а також коштів державного бюджету в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. При цьому за рахунок коштів державного бюджету науковим (науково-педагогічним) працівникам оплачується з розрахунку на одну особу 50 відсотків різниці пенсії, призначеної за цим Законом (1977-12) .

Механізм фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної науковим (науково-педагогічним) працівникам державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації згідно із Законом № 1977-XII (1977-12) , та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право зазначені особи визначено Порядком фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної науковим (науково-педагогічним) працівникам державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації згідно із Законом № 1977-XII (1977-12) , та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право зазначені особи, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 24 березня 2004 року № 372 (372-2004-п) (далі -Порядок).

Пунктом 2 Порядку (372-2004-п) передбачено, що за рахунок коштів державного бюджету фінансується 50 відсотків різниці у розмірі пенсії наукових (науково-педагогічних) працівників державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації у розрахунку на одну особу. Інша частина фінансується за рахунок коштів цих підприємств, установ, організацій та закладів.

Відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону № 334/94-ВР валові витрати виробництва та обігу -сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно з підпунктом 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону № 334/94-ВР до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

Пунктом 5.11 статті 5 Закону № 334/94-ВР передбачено, що установлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових витрат платника податку, крім тих, що зазначені у цьому Законі (334/94-ВР) , не дозволяється.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд апеляційної інстанції повно та всебічно, оцінивши фактичні обставини справи, з дотриманням норм матеріального та процесуального права дійшов вірного висновку, що чинним на час виникнення спірних правовідносин законодавством визначено механізм та порядок покриття витрат на виплату пенсій, призначених відповідно до Закону № 1977-XII (1977-12) , та передбачено обов'язкове часткове відшкодування таких витрат підприємствами, науковими працівниками яких були такі особи, а тому, оскільки, норми Закону № 334/94-ВР (334/94-ВР) не містять обмеження щодо віднесення до складу валових витрат відшкодування Пенсійному фонду України різниці між сумою пенсії, призначеної науковим працівникам відповідно до Закону № 1977-XII (1977-12) , та сумою пенсій, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, то позивачем обґрунтовано витрати на фінансування 50 відсотків різниці у розмірі пенсії віднесено до складу валових витрат.

За наведених обставин та з урахуванням викладеного, колегія суддів Вищого адміністративного суду України не знаходить підстав, які могли б призвести до зміни чи скасування постанови Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 03 червня 2009 року.

Керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

Касаційну скаргу Жовтоводської об'єднаної державної податкової інспекції у Дніпропетровській області відхилити, а постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 03 червня 2009 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав і в порядку, встановленими главою 3 розділу IV Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) .