Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Карася О.В. (головуючого), Рибченка А.О., Федорова М.О.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Нововолинської об'єднаної державної податкової інспекції Волинської області на рішення господарського суду Волинської області від 11.07.2007 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 27.05.2008 у справі № 01-46/7 (22а-756/07)

за позовом Нововолинської об'єднаної державної податкової інспекції Волинської області

до Приватного підприємства "Європацукор"

про застосування адміністративного арешту активів, -

Державна податкова інспекція звернулась до суду з позовом про застосування умовного арешту активів відповідача у вигляді зупинення операцій по 16-ти розрахунковим рахункам.

Рішенням господарського суду, залишеним без змін ухвалою апеляційного адміністративного суду, у задоволенні позовних вимог відмовлено виходячи з того, що податковим органом не було представлено доказів наявності оперативно-розшукової справи відносно відповідача, що свідчить про відсутність підстав для проведення позапланової перевірки на підставі п. 7 ч. 6 ст. 111 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" (509-12) , а відтак дії відповідача щодо відмови у допуску для проведення перевірки є правомірними.

Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій, з підстав порушення при їх прийнятті норм матеріального та процесуального права, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою в якій, просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу необхідно відхилити з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що підставою для звернення до суду про застосування арешту активів позивача була відмова платника податків у допуску посадових осіб органів податкової служби до документальної перевірки при наявності законних підстав для її проведення, що передбачено пп. "г" пп. 9.1.2 п. 9.1 ст. 9 Закону України від 21.12.2000 № 2181-III "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (втратив чинність з 01.01.2011).

Відповідно ч. 6 ст. 111 Закону України від 04.12.1990 № 509-XII "Про державну податкову службу в Україні" (509-12) (у редакції чинній на момент виникнення спірних відносин) позаплановою виїзною перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена в планах роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених в цій статті.

Пунктом 7 ч. 6 ст. 111 цього ж Закону передбачено, що позапланова виїзна перевірка проводиться у випадку, коли стосовно платника податків (посадової особи платника податків) у порядку, встановленому законом, податковою міліцією заведено оперативно-розшукову справу, у зв'язку з чим є потреба у проведенні позапланової виїзної перевірки фінансово-господарської діяльності такого платника податків.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України від 18.02.92 № 2135-XII "Про оперативно-розшукову діяльність" у кожному випадку наявності підстав для проведення оперативно-розшукової діяльності заводиться оперативно-розшукова справа. Постанова про заведення такої справи підлягає затвердженню начальником органу внутрішніх справ, служби безпеки, Державної прикордонної служби України, охорони вищих посадових осіб, Служби зовнішньої розвідки України, оперативного підрозділу податкової міліції, органу, установи виконання покарань, розвідувального органу Міністерства оборони України, розвідувального органу спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у справах охорони державного кордону або його уповноваженим заступником.

Враховуючи те, що підставою для проведення позапланової виїзної документальної перевірки Товариства в наказі було зазначено п. 7 ст. 111 Закону N 509-XII (509-12) , відповідач, як умова допуску до перевірки, мав право вимагати надання йому інформації щодо оперативно-розшукової справи, яка слугувала підставою для проведення позапланової перевірки, зокрема, стосовно кого, та ким вона заведена. При ненаданні відповідачу такої інформації, його відмова від допуску до перевірки не може вважатися незаконною.

Позивач у даній справі відповідно до положень частини 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України повинен був довести наявність оперативно-розшукової справи стосовно платника податків (посадової особи платника податків), а саме - постанови про заведення такої справи, затвердженої начальником відповідного органу.

Зазначивши, що відповідачем не було доведено наявність оперативно-розшукової справи стосовно відповідача як платника податків (посадової особи платника податків), суди попередніх інстанції дійшли вірного висновку про правильність дій відповідача щодо відмови від проведення документальної перевірки, оскільки законні підстави для її проведення на момент пред'явлення направлення на перевірку були відсутні.

Таким чином ухвалені по справі судові рішення першої та апеляційної інстанцій є законними і обґрунтованими, а зазначена позиція скаржника є помилковою. Відповідно судові рішення першої та апеляційної інстанцій скасуванню не підлягають, як такі, що винесено за вичерпних юридичних висновків при правильному застосуванні норми матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 210 - 231 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , суд, -

Касаційну скаргу Нововолинської об'єднаної державної податкової інспекції Волинської області відхилити.

Рішення господарського суду Волинської області від 11.07.2007 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 27.05.2008 у справі № 01-46/7 (22а-756/07) залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім як з підстав, у строк та в порядку, визначеними ст. ст. 237-2391 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) .