Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Карася О.В. (головуючого), Рибченка А.О., Федорова М.О.,

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "КОЛОС" на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 27.01.2009 по справі № 2а-2671/08

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КОЛОС"

до Державної податкової інспекції у м. Полтаві

про визнання нечинним рішення, -

Товариство звернулось до суду з позовом до державної податкової інспекції про визнання нечинним рішення від 09.11.2007 № 0005432306/0, яким до позивача застосовано фінансові санкції у п'ятикратному розмірі за неповне оприбуткування у касі готівки.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 28.08.2008 позовні вимоги задоволено з підстав відсутності в діях позивача порушення п. 2.6 Положення про ведення касових операцій в національній валюті України (z0040-05) .

Харківський апеляційний адміністративний суд постановою від 27.01.2009 скасував рішення суду першої інстанції та в задоволенні позовних вимог відмов. Обґрунтовуючи свої висновки, суд апеляційної інстанції послався на те, що в порушення вимог п. 2.6 Положення про ведення касових операцій в національній валюті України (z0040-05) вилучена готівка з місця проведення розрахунків була оприбуткована лише при внесенні до каси підприємства, тому податковим органом правомірно застосовано до позивача штрафні санкції.

Не погоджуючись із рішенням суду апеляційної інстанції позивач подав касаційну скаргу, де порушує питання скасувати судове рішення апеляційної інстанції, з посиланням на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, та залишити в силі судове рішення першої інстанції.

У поданих запереченнях на скаргу державна податкова служба просить у задоволенні скарги відмовити через її необґрунтованість.

Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, доводи касаційної скарги та заперечення на неї, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню на таких підставах.

Судами попередніх інстанцій було встановлено, що фахівцями податкової інспекції проведено позапланову виїзну документальну перевірку дотримання вимог касової дисципліни Товариством з 01.10.2007 по 31.10.2007, у ході якої встановлено порушення позивачем вимог п. 2.6 Положення про ведення касових операцій в національній валюті України, затвердженого Постановою правління НБУ від 15.12.2004 № 637 (z0040-05) .

Товариство при розрахунках з покупцями використовує реєстратор розрахункових операцій (далі - РРО). 26.10.2007, наприкінці дня, касир роздрукував Z-звіт на суму 13 624,88 грн., підклеїв його до книги обліку розрахункових операцій (далі - КОРО), але відповідний запис в цій книзі не зробив. Готівка в повній сумі була оприбуткована до центральної каси підприємства, про що свідчить виписаний позивачем прибутковий касовий ордер від 26.10.2007 та відповідний запис у касовій книзі, та здана до банку.

Порушення, яке з позиції контролюючого органу полягає у непроведенні у КОРО на підставі фіскальних звітних чеків готівки, проведеної через РРО, відображено в акті перевірки від 29.10.2007, на підставі якого прийнято спірне рішення, яке за результатами неодноразового адміністративного оскарження залишено без змін.

Відповідно до ст. 1 Указу Президента України від 12.06.1995 № 436/95 "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки" за неоприбуткування, неповне та/або несвоєчасне оприбуткування у касах готівки передбачено штраф у п'ятикратному розмірі неоприбуткованої суми.

Особливості проведення розрахунків з використанням РРО та відповідальність за порушення при використанні РРО встановлені Законом України від 06.07.1995 № 265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (265/95-ВР) .

Згідно з редакцією Закону № 265/95-ВР (265/95-ВР) на момент виникнення спірних відносин відповідальність передбачена, зокрема, за проведення розрахункових операцій на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг), у разі непроведення розрахункових операцій через РРО, у разі нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції (п. 1 ст. 17 цього Закону), за невиконання щоденного друку фіскального звітного чеку або його незберігання в КОРО (п. 4 ст. 17).

З аналізу зазначених вище норм вбачається, що відповідальність за нездійснення (несвоєчасне здійснення) запису до КОРО в разі наявності в ній роздрукованого Z-звіту не передбачено.

Отже, дослідивши обставини справи і факт роздрукування Z-звіту, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що позивачем дійсно було порушено п. 7.5 Порядку реєстрації та ведення книг обліку розрахункових операцій і розрахункових книжок, затвердженого наказом ДПАУ від 01.12.2000 № 614 (z0105-01) , який передбачає, зокрема, щоденне виконання записів про рух готівки та суми розрахунків, проте несвоєчасне виконання запису в КОРО за наявності роздрукованого Z-звіту не можна трактувати як неоприбуткування або неповне оприбуткування готівки.

З огляду на вищевикладене, суд першої інстанції застосував норми матеріального та процесуального права та спір у справі вирішив правильно, тому рішення суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню, а рішення ухвалене судом першої інстанції - залишенню в силі.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 210 - 231 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , суд, -

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "КОЛОС" задовольнити.

Постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 27.01.2009 по справі № 2а-2671/08 скасувати та залишити в силі постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 28.08.2008.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім як з підстав, у строк та в порядку, визначеними ст. ст. 237- 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.