к-53255/09-с Про скасування податкових повідомлень-рішень щодо застосування штрафних (фінансових) санкцій за затримку граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання з рентної плати за природний газ - 03.04.2012 Прийняття

за участю представника позивача Шляхетського А.Л., представники відповідача в судове засідання не з'явились, про дату, час та місце судового засідання повідомлені належним чином, -розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Миколаївському районі Львівської області на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 27.10.2009 у справі № 6/464 (22-а-35083/08)

за позовом Дочірньої компанії "Укргазвидобування" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"

до Державної податкової інспекції у Миколаївському районі Львівської області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

Дочірня компанія "Укргазвидобування" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" звернулась до суду із позовною заявою до Державної податкової інспекції про скасування податкових повідомлень -рішень від 16.08.2007 № 00083331511/0 та від 02.11.2007 № 0008331511/1, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 38 468,2 грн. за затримку на 29 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання з рентної плати за природний газ, що видобувається в Україні.

Окружний адміністративний суд міста Києва постановою від 09.09.2008 в адміністративному позові відмовив з тих підстав, що рентні платежі за природних газ є за своєю правовою природою податковим зобов'язанням, а тому порушення строків їх сплати тягне за собою застосування до платника податків штрафу в порядку п. 17.1 ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами на державними цільовими фондами".

Київський апеляційний адміністративний суд постановою від 27.10.2009 скасував рішення суду першої інстанції та позовні вимоги задовольнив. Обґрунтовуючи свої висновки, суд апеляційної інстанції послався на те, що на відміну від "рентних платежів" "рентна плата" відноситься до інших неоподаткованих надходжень, оскільки введена Указом Президента України "Про встановлення рентної плати за нафту, природний газ, що видобувається в Україні", постановою Кабінету Міністрів України від 22.03.2001 № 256 (256-2001-п) , її ставки запровадженні Законом України від 30.11.2006 № 398-V "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань оподаткування" (398-16) та Законом України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" (489-16) , тому застосування до позивача фіскальних санкцій, передбачених ст. 17 Закону України п. 17.1 ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" є неправомірним.

У касаційній скарзі орган податкової служби, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального права, просить зазначене судове рішення скасувати та залишити в силі судове рішення першої інстанції.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 08.12.2009 відкрито касаційне провадження за скаргою органу податкової служби.

07.02.2012 року судді-доповідачу було передано клопотання податкового органу від 30.01.2012 № 1124/10/10-007 за підписом Голови комісії з проведення реорганізації ДПІ у Миколаївському районі, начальника ДПІ у Миколаївському районі Лотоцького Я.І. про відкликання касаційної скарги в порядку ст. 218 Кодексу адміністративного судочинства України, ч. 2 якої визначено, що особа, яка подала касаційну скаргу, має право відкликати її до початку розгляду справи судом касаційної інстанції.

Ураховуючи те, що суди попередніх інстанцій дійшли різних висновків при застосуванні одних і тих самих норм права, колегія суддів не вважає за можливе задовольнити подання про відкликання касаційної скарги.

Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, наведені у скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню на таких підставах.

Судами встановлено, що фактичною підставою визначення спірної суми фінансових санкцій згідно п. 17.1 ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", слугував висновок фахівців податкового органу, викладений в акті перевірки від 06.08.2007, що позивачем порушено строки сплати рентної плати за природний газ, що видобувається в Україні.

Причиною виникнення спору у справі стало питання стосовно юридичної природи рентної плати за природний газ, що видобувається в Україні, та порядку сплати цього платежу.

Згідно зі ст. 2 Закону України "Про систему оподаткування" від 25.06.1991 № 1251-XII (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) під податком і збором (обов'язковим платежем) слід розуміти обов'язковий внесок до бюджету або державного цільового фонду в порядку і на умовах, що визначаються законами України про оподаткування.

Статтею 1 Закону України "Про рентні платежі за нафту, природний газ і газовий конденсат" (у редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) рентні платежі за нафту, природний газ і газовий конденсат визначено як загальнодержавні обов'язкові платежі, які сплачуються з вартості обсягів нафти, природного газу і газового конденсату, видобутих у межах території України.

Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 14 цього Закону рентні платежі відносяться до загальнодержавних податків і зборів (обов'язкових платежів).

Частиною 3 ст. 1 цього Закону передбачено, що ставки, механізм справляння податків і зборів (обов'язкових платежів), за винятком особливих видів мита та збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на електричну та теплову енергію, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності, і пільги щодо оподаткування не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів про оподаткування. Законом України від 30.11.2006 № 398-V "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань оподаткування" (398-16) , який набрав чинності з 01.01.2007, було внесено зміни до спеціальних законів з питань оподаткування, зокрема до Закону України "Про податок на додану вартість" (168/97-ВР) , Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (334/94-ВР) , та встановлено нові ставки та механізм справляння рентних платежів за видобуті нафту, природний газ і газовий конденсат в Україні.

На виконання вимог п. 4 розділу II "Прикінцевих положень" Закону № 398-V (398-16) , відповідно до яких Уряд протягом місяця після набрання чинності цим Законом повинен забезпечити прийняття нормативно-правових актів, необхідних для реалізації цього Закону (398-16) та забезпечити приведення органами виконавчої влади виданих ними нормативно-правових актів у відповідність із нормами цього Закону (398-16) , постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2006 № 1850 (1850-2006-п) було внесено відповідні зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 22.03.2001 № 256 (256-2001-п) "Про затвердження порядку обчислення та внесення рентної плати за нафту, природний газ і газовий конденсат"

У п. 1 Порядку зазначено, що цей Порядок визначає механізм обчислення та внесення до Державного бюджету України рентної плати за нафту, природний газ і газовий конденсат у розмірах, установлених законом.

Системний аналіз наведених законодавчих норм дає підстави для висновку про те, що поняття "рентна плата" та "рентні платежі" є тотожними по суті, а Закон № 398-V (398-16) , постанова Кабінету Міністрів України № 256 (256-2001-п) та внесені відповідні зміни до неї № 1850 (1850-2006-п) прийняті на підставі та на виконання закону з питань оподаткування.

У преамбулі Закону України від 21.12.2000 № 2181-III (2181-14) "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами зазначено, що цей Закон є спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення.

У разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах, зокрема, при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу (пп. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону № 2181-III).

Таким чином, суд першої інстанції, встановивши факт сплати позивачем самостійно узгодженого податкового зобов'язання з рентної плати за природний газ із затримкою на 29 календарних днів, дійшов вірного висновку про законність застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій у сумі 38 468,2 грн. та правомірно відмовив у позові.

За викладених обставин суд першої інстанції застосував норми матеріального та процесуального права та спір у справі вирішив правильно, тому рішення суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню, а рішення ухвалене судом першої інстанції - залишенню в силі.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 210 - 231 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , суд, -

У задоволенні клопотання Державної податкової інспекції у Миколаївському районі Львівської області про відкликання касаційної скарги на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 27.10.2009 у справі № 6/464 (22-а-35083/08) відмовити.