Вищий адміністративний суд України колегією суддів у складі:

Гашицького О.В. (суддя-доповідач), Горбатюка С.А., Мороз Л.Л.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_4 до Берегової сільської ради м. Феодосії Автономної Республіки Крим (далі -Рада) про визнання дій та бездіяльності незаконними, зобов'язання вчинити дії, касаційне провадження в якій відкрито за касаційною скаргою ОСОБА_4 на постанову Феодосійського міського суду Автономної Республіки Крим від 18 березня 2009 року та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 9 грудня 2009 року

У липні 2008 року ОСОБА_4 звернувся з позовом до Ради про визнання дій та бездіяльності у зв'язку з подальшим оформленням документів на передачу у власність земельної ділянки площею 0,16 га по АДРЕСА_1 (далі також -земельна ділянка) для будівництва і обслуговування житлового будинку та господарських споруд протиправними, зобов'язання розглянути на черговій сесії Ради проект землеустрою по відводу зазначеної земельної ділянки та вчинити дії з передачі цієї ділянки у власність позивача.

Свої вимоги позивач мотивував порушенням відповідачем його прав, передбачених статтею 14 Конституції України: недотриманням визначених статтею 118 Земельного кодексу України (ЗК) строків прийняття рішення щодо приватизації землі та ухиленням Ради від оформлення наданої йому згідно з рішенням від 20 липня 2006 року № 155 земельної ділянки.

Постановою Феодосійського міського суду Автономної Республіки Крим від 18 березня 2009 року, залишеною без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 9 грудня 2009 року, в задоволенні позову відмовлено.

У касаційній скарзі позивач, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати їхні рішення та направити справу на новий судовий розгляд.

Перевіривши у визначених статтею 220 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС) межах за наявними у справі матеріалами доводи, викладені в касаційній скарзі, правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права і правової оцінки обставин у справі, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає до задоволення частково.

Судами встановлено, що рішеннями Ради:

від 22 листопада 2005 року № 1166 «Про припинення права користування городами»(далі -Рішення № 1166) припинено право користування земельними ділянками виділеними громадянам під індивідуальні городи;

від 26 грудня 2005 року № 1275 «Про затвердження схеми ділянок під індивідуальну житлову забудову в с. Берегове»(далі -Рішення № 1275) виділено земельну ділянку під індивідуальну житлову забудову в північно-західній частині села, що прилягає до кварталів індивідуальної жилої забудови по вул. Гагаріна, затверджено схему ділянок під індивідуальну житлову забудову в межах населеного пункту та визначено порядок передачі фізичним особам у власність земельних ділянок на підставі проектів землеустрою, розроблених у відповідності з містобудівною документацією;

від 30 грудня 2005 року № 1362 «Про надання згоди гр. ОСОБА_4 на збір матеріалів попереднього погодження місця розташування земельної ділянки, що намічена для відводу та обслуговування житлового будинку і господарських споруд»позивачеві надано згоду на збір матеріалів попереднього узгодження місця розташування земельної ділянки площею 0,16 га по АДРЕСА_1;

від 21 лютого 2006 року № 1579 «Про затвердження акта вибору і обстеження земельної ділянки громадянам України»затверджено акти вибору і обстеження земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських споруд громадянам України, зокрема позивачеві (підпункт 35 пункту 1 рішення) та запропоновано виконати проект землеустрою по відводу земельної ділянки з узгодженням його органами, зазначеними у пункті 2 рішення, з поданням його до Ради на затвердження після отримання позитивного висновку Державної землевпорядної експертизи;

від 20 липня 2006 року № 141 «Про розгляд протесту прокурора Керченської міжрайонної природоохоронної прокуратури від 18 липня 2006 року № 1133» та № 151 «Про розгляд протесту прокурора Керченської міжрайонної природоохоронної прокуратури від 18 липня 2006 року № 1121» скасовано відповідно Рішення № 1166 та Рішення № 1275;

від 20 липня 2006 року № 155 (після прийняття рішень № 141, № 151 про відміну рішень № 1166 та № 151) вирішено провести містобудівну експертизу схеми нової забудови с. Берегове (за вул. Гагаріна), пунктами 2 та 3 якого підтверджено виділення земельних ділянок жителям с. Берегове в зазначеному районі з оприлюдненням прийнятого рішення (далі - Рішення № 155);

від 29 грудня 2006 року № 349 «Про розгляд заяв громадян України»(далі -також Рішення № 349) позивачеві відмовлено в задоволенні заяви про затвердження проекту землеустрою по відводу земельної ділянки з мотивів скасування Радою на підставі протестів Керченської міжрайонної природоохоронної прокуратури як незаконних Рішень № 1166 і № 1275, а також відсутності генерального плану населеного пункту та іншої землевпорядної документації;

від 5 травня 2007 року № 541 «Про розгляд клопотань Держземінспекції АР Крим»скасовано рішення від 21 лютого 2006 року № 1579, яким ОСОБА_4 та іншим громадянам було затверджено акти вибору та обстеження земельних ділянок.

Як вбачається з матеріалів справи, впродовж лютого-вересня 2006 року виготовлено на замовлення позивача та в установленому порядку погоджено проект землеустрою по відводу йому земельної ділянки, отримано позитивний висновок Державної землевпорядної експертизи від 11 вересня 2006 року.

Не отримавши відповіді на заяву від 12 вересня 2006 року про затвердження проекту землеустрою по відведенню земельної ділянки, позивач 11 грудня 2006 року звернувся до Ради зі скаргою, в якій вимагав розглянути пакет документів щодо відводу йому земельної ділянки, однак 17 січня 2007 року отримав відповідь про відмову у задоволенні його заяви про затвердження акту вибору і обстеження земельної ділянки 0,16 га у вигляді витягу із рішення Ради від 29 грудня 2006 року № 349: листом від 12 січня 2007 року № 12 Рада повідомила позивачеві, що в резолютивній частині Рішення № 349 допущено помилку: замість слів «про затвердження проекту землеустрою по відводу земельної ділянки площею 0,16 га» в тексті рішення помилково зазначено «про затвердження акту вибору і обстеження земельної ділянки 0,16 га».

Правильно встановивши наведені обставини справи, суду попередніх інстанцій дійшли помилкових висновків щодо відсутності підстав для визнання неправомірними дій чи бездіяльності відповідача щодо розгляду звернення ОСОБА_4 та оформлення документів на передачу йому у власність зазначеної

в позові земельної ділянки.

На момент прийняття Рішення № 349 про відмову ОСОБА_4 у затвердженні проекту землеустрою Рішення № 155 не було відмінене чи скасоване, отже було чинним.

Приймаючи Рішення № 349, відповідач не врахував той факт, що незважаючи на скасування рішень Ради № 1166 та № 1275 виділення громадянам земельних ділянок у зазначеному районі було підтверджене рішенням № 155, а також визначена необхідність проведення містобудівної експертизи.

Крім того, на час прийняття Рішення № 349 не були відмінені, а отже залишалися чинними рішення № 1362 від 30 грудня 2005 року «Про надання згоди гр. ОСОБА_4 на збір матеріалів попереднього погодження місця розташування земельної ділянки, що намічена для відводу та обслуговування житлового будинку і господарських споруд»та рішення № 1579 від 21 лютого 2006 року «Про затвердження акта вибору і обстеження земельної ділянки громадянам України», у тому числі ОСОБА_4

Тільки рішенням Ради від 5 травня 2007 року № 541 «Про розгляд клопотань Держземінспекції АР Крим» скасовано рішення від 21 лютого 2006 року № 1579, яким ОСОБА_4 та іншим громадянам було затверджено акти вибору та обстеження земельних ділянок.

Відповідачем також порушено місячний строк розгляду заяви позивача, передбачений пунктом 10 статті 118 ЗК -заяву від 12 вересня 2006 року розглянуто Радою 29 грудня 2006 року.

Статтею 12 Закону України від 16 листопада 1992 року № 2780-XII «Про основи містобудування»до компетенції сільських, селищних, міських рад у сфері містобудування на відповідній території віднесено затвердження відповідно до законодавства місцевих програм, генеральних планів відповідних населених пунктів, планів зонування територій, а за відсутності затверджених в установленому законом порядку планів зонування території - детальних планів територій. Відповідно до частини другої статті 12 Закону України від 20 квітня 2000 року № 1699-III «Про планування і забудову територій», що був чинний на час прийняття спірного рішення, сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи в межах своїх повноважень вирішували питання планування, забудови та іншого використання територій згідно із схемою планування територій відповідних адміністративно-територіальних одиниць. Пункт 42 частини 1 статті 26 Закону України від 21 травня 1997 року № 280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні»до виключної компетенції сільських, селищних, міських рад відносить затвердження в установленому порядку місцевих містобудівних програм, генеральних планів забудови відповідних населених пунктів, іншої містобудівної документації. Відповідно до пункту 2 Порядку проведення експертизи містобудівної документації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 жовтня 2000 р. № 1577 (1577-2000-п) , що був чинний на час виникнення спірних правовідносин, незалежно від замовника та джерел фінансування експертизі підлягали всі види містобудівної документації, зокрема, Генеральна схема планування території України, схеми планування окремих частин території країни, схеми планування територій адміністративно-територіальних одиниць або їх окремих частин, генеральні плани населених пунктів, детальні плани територій, плани червоних ліній, проекти розподілу територій.

Аналіз наведених правових норм свідчить, що рішення № 155 про підтвердження виділення громадянам земельних ділянок та необхідність проведення містобудівної експертизи прийняте відповідачем у межах його повноважень і підлягало врахуванню при розгляді заяви позивача про затвердження проекту землеустрою.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, частини 3 статті 24 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Порушення суб'єктом владних повноважень при здійсненні ним управлінських функцій норм закону чи іншого нормативно-правового акту, який не суперечить закону, відповідно до частини третьої статті 2 КАС є підставою для визнання такого рішення, дії чи бездіяльності протиправними. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Берегова сільська рада не довела правомірності, обґрунтованості, пропорційності, своєчасності та урахування права особи на участь у процесі прийняття рішення № 349.

Враховуючи викладене, колегія судів дійшла висновку, що судами попередніх інстанцій неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень і відповідно до статті 229 КАС України є підставою для скасування судових рішень, постановлених у справі, та ухвалення нового судового рішення про часткове задоволення позовних вимог.

Керуючись статтями 220, 222, 223, 229, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України

Касаційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити частково.

Постанову Феодосійського міського суду Автономної Республіки Крим від 18 березня 2009 року та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 9 грудня 2009 року скасувати.

Ухвалити в цій справі нове судове рішення, задовольнивши позов частково.

Дії та бездіяльність Берегової сільської ради м. Феодосії Автономної Республіки Крим у зв'язку з оформленням документів щодо передачі у власність земельної ділянки площею 0,16 га по АДРЕСА_1 для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських споруд визнати неправомірними.

Зобов'язати Берегову сільську раду м. Феодосії Автономної Республіки Крим розглянути заяву ОСОБА_4 про затвердження проекту землеустрою з відведення земельної ділянки площею 0,16 га по АДРЕСА_1 для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських споруд з урахуванням рішення Берегової сільської ради м. Феодосії Автономної Республіки Крим від 20 липня 2006 року № 155 «Про підтвердження виділення земельних ділянок жителям с. Берегове».

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

постанова оскарженню не підлягає.