к-20423/09-с Про скасування податкового повідомлення-рішення, яким визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість - 02.04.2012 Прийняття

Постановою Господарського суду Запорізької області від 10.04.2008, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 25.03.2009, позов задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Бердянської ОДПІ Запорізької області від 23.08.2007 №000832320/0 в частині нарахування 4041,46 грн., у т.ч. основного платежу -2694,31 грн. та штрафних (фінансових) санкцій 1347,15 грн.

У справі відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою відповідача, у якій ставиться питання про скасування рішення суду першої та апеляційної інстанції та прийняття нового про відмову в позові, з підстав порушення норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши під час попереднього судового засідання повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в судових рішеннях в межах доводів касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Відповідачем проведена планова виїзна перевірка дотримання позивачем вимог податкового та валютного законодавства за період з 01.10.2005 по 31.03.2007, за наслідками якої складено акт №161/23-106/00152359 від 10.08.2007

За висновками акта перевірки позивачем допущено порушення п.1.4 ст.1, п.4.2 ст.4, пп.7.3.1 п.7.3 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» в результаті чого занижено зобов'язання по податку на додану вартість на суму 2694,31 грн., у зв'язку з не включенням до складу податкових зобов'язань за жовтень 2005 року -березень 2007 року сум податку на додану вартість від реалізації молока працівникам, які працюють з шкідливими умовами праці.

На підставі акта перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення №0001832320/0 від 23.08.2007, яким визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 11179,50 грн., у т.ч. основний платіж в сумі 7453,00 грн. та штрафні (фінансові) санкції 3726,50 грн.

Зазначене податкове повідомлення-рішення оскаржується позивачем в частині нарахування податкового зобов'язання в розмірі 4041,46 грн., у т.ч. основний платіж -2694,31 грн. та штрафні (фінансові) санкції 1347,15 грн.

Згідно зі ст. 161 Кодексу законів про працю України власник або уповноважений ним орган розробляє за участю професійних спілок і реалізує комплексні заходи щодо охорони праці відповідно до Закону України «Про охорону праці» (2694-12) . План заходів щодо охорони праці включається до колективного договору.

Стаття 166 вказаного Кодексу встановлює, що видача молока і лікувально-профілактичного харчування на роботах з шкідливими умовами праці, працівникам видаються безплатно за встановленими нормами молоко або інші рівноцінні харчові продукти.

Відповідно до Порядку безоплатної видачі молока або інших рівноцінних харчових продуктів робітникам та службовцям, зайнятим на роботах зі шкідливими умовами праці, який затверджений Державним комітетом праці СРСР від 16.12.1987 № 731/П-13 (v0731400-87) , молоко видається по 0,5 літра за зміну незалежно від її тривалості в дні фактичної зайнятості працівника на роботах, пов'язаних з виробництвом або застосуванням хімічних речовин, які передбачені в переліку, який вказаний в пункті 1 цього порядку.

Згідно з пп.3.19 п.3 Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої Державним комітетом статистики України 13.01.2004 за № 5 (z0114-04) , вартість виданого згідно з діючими нормами спецодягу, спецвзуття та інших засобів індивідуального захисту, мийних та знешкоджувальних засобів, молока та лікувально-профілактичного харчування до фонду оплату праці не належить.

Відповідно до абзацу 1 пункту 1.4 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість»поставка товарів розуміється - будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатної поставки товарів (результатів робіт) та операції з передачі майна орендодавцем (лізингодавцем) на баланс орендаря (лізингоотримувача) згідно з договорами фінансової оренди (лізингу) або поставки майна згідно з будь-якими іншими договорами, умови яких передбачають відстрочення оплати та передачу права власності на таке майно не пізніше дати останнього платежу.

З огляду на зазначені норми матеріального права, обґрунтованим є висновки судів попередніх інстанції щодо безпідставності визначення податковим органом видачі молока працівникам підприємства, як цивільно-правових відносин, оскільки з працівниками, які знаходяться у трудових відносинах з підприємством, договори купівлі-продажу, міни, поставки чи дарування не укладались.

Вказані відносини між працівниками та підприємством врегульовані Кодексом законів про працю України (322-08) та іншими нормативно правовими актами у даній сфері правовідносин.

Таким чином, посилання податкового органу на порушення позивачем п. 4.2 статті 4, пп.7.3.1 п.7.3 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»є безпідставним.

З огляду на викладене, судова колегія не вбачає підстав для скасування прийнятих у справі судових рішень, з мотивів викладених в касаційній скарзі.

Керуючись ст. ст. 220-1, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

Касаційну скаргу Бердянської об'єднаної державної податкової інспекції Запорізької області відхилити, а постанову Господарського суду Запорізької області від 10.04.2008 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 25.03.2009 залишити без змін.

Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст. 236- 238 КАС України.