Вищий адміністративний суд України у складі:

суддівОстровича С.Е., Степашка О.І. Федорова М.О.секретаря судового засідання Хомініч С.В.,

розглянувши касаційну скаргу публічного акціонерного товариства «Ритм»на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 09 червня 2010 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 23 листопада 2010 року у справі за позовом Державної податкової інспекції у м. Чернігові до публічного акціонерного товариства «Ритм», третя особа - Головне управління Державного казначейства України в Чернігівській області про стягнення податкового боргу,

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 09 червня 2010 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 23 листопада 2010 року, позовні вимоги задоволено.

Стягнуто з Публічного акціонерного товариства «Ритм»суму податку на додану вартість для виплати дотацій підприємствам за грудень 2009 року в розмірі 1 085 266,00 грн. як таку, що використана не за цільовим призначенням до Державного бюджету України.

Не погоджуючись з постановленими у справі рішеннями судів відповідач 1 звернувся з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України. У касаційній скарзі, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права скаржник ставить питання про скасування рішення судів першої та апеляційної інстанцій, та просить прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що на підставі вимог статті 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», ДПІ у м. Чернігові було проведено невиїзну документальну (камеральну) перевірку податкової декларації Публічного акціонерного товариства «Ритм» (далі по тексту - ПАТ «Ритм») з податку на додану вартість за грудень 2009 року.

В ході проведення перевірки було встановлено порушення відповідачем вимог пункту 11.21 статті 11 Закону України "Про податок на додану вартість", що виявилося у несвоєчасній сплаті останнім податку на додану вартість для виплати дотацій, в результаті чого за підприємством станом на 01.02.2010 рік рахується заборгованість з ПДВ по виплаті дотацій переробним підприємствам в загальному розмірі 2 449 224,96, в т.ч. по декларації з податку на додану вартість (переробного підприємства) за грудень 2009 року в розмірі 1 085 266.00 грн.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судами першої і апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з п. 11.21 ст. 11 Закону України «Про податок на додану вартість», сума податку на додаю, вартість, що повинна сплачуватися до бюджету переробними підприємствами всіх форм власності за реалізовані ними молоко та молочну продукцію, м'ясо та м'ясопродукти, у повному обсязі спрямовується виключно на виплату дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за продані ними переробним підприємствам молоко і м'ясо в живій вазі. Постановою Кабінету Міністрів України від 02.04.2009 року № 291 (291-2009-п) «Про реалізацію пункту 11.21 статті 11 Закону України «Про податок на додану вартість»затверджено Порядок обліку та використання коштів, спрямованих на виплату дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за поставлені ними переробним підприємствам молоко та м'ясо в живій вазі (далі - Порядок), який встановлює механізм обліку та використання коштів, спрямованих на виплату дотацій переробними підприємствами сільськогосподарським товаровиробникам незалежно від форми власності і господарювання, включаючи особисті селянські господарства (далі - сільськогосподарські товаровиробники), за поставлені ними починаючи з 17 березня 2009 року переробним підприємствам молоко та м'ясо в живій вазі.

Так, відповідно до п. 5 Порядку (291-2009-п) , перерахування коштів сільськогосподарським товаровиробникам за поставлені ними молоко та м'ясо в живій вазі здійснюється за платіжними дорученнями з поточного рахунка переробного підприємства за цінами відповідно до укладених договорів, а сум дотацій - з його небюджетного рахунка, відкритого в територіальному органі Державного казначейства (далі - небюджетний рахунок), на окремі рахунки сільськогосподарських товаровиробників (крім тих, що ведуть особисте селянське господарство), які вони повинні відкрити в обслуговуючих банках протягом одного звітного періоду. Переробні підприємства у кінці кожного робочого тижня перераховують половину зарахованої їм на поточний рахунок суми податку на додану вартість, нарахованого на обсяги поставленої ними готової продукції, на небюджетні рахунки. Остаточний розрахунок належної до перерахування на небюджетний рахунок суми податку на додану вартість проводиться щомісяця відповідно до окремої податкової декларації. Перераховані безпосередньо з поточних рахунків переробних підприємств без зарахування на небюджетні рахунки суми коштів за рахунок сум податку на додану вартість, що розраховуються переробними підприємствами за окремою податковою декларацією, не враховуються як дотації. Не перераховані на небюджетні рахунки суми податку на додану вартість та виплати сум коштів, здійснені з небюджетних рахунків за призначенням з порушенням цього Порядку (291-2009-п) , вважаються такими, що використовуються не за цільовим призначенням і підлягають стягненню до державного бюджету.

Пункт 7 Порядку (291-2009-п) передбачає, що не перераховані переробними підприємствами на окремі рахунки сільськогосподарських товаровиробників суми дотацій у строки, встановлені законодавством для сплати податку на додану вартість до бюджету, вважаються такими, що використовуються не за цільовим призначенням і підлягають стягненню до державного бюджету.

Відповідно до пп. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Колегія суддів касаційної інстанції погоджує висновок судів попередніх інстанцій, що вищевказана сума податкового боргу відповідача є такою, що використана не за цільовим призначенням і підлягає стягненню до державного бюджету.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків судів попередніх інстанцій, зроблених відповідно до вимог чинного законодавства.

Керуючись статтями 220, 221, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України

Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства «Ритм» залишити без задоволення.

Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 09 червня 2010 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 23 листопада 2010 року -без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.