к-22132/10-с Про визнання нечинним рішення щодо визначення коду товару та скасування картки відмови - 27.03.2012 Прийняття

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Дніпропетровської митниці на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду 26 лютого 2010 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 12 травня 2010 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ледум" до Дніпропетровської митниці про визнання нечинним рішення про визначення коду товару та скасування картки відмови в митному оформленні, -

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду 26 лютого 2010 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 12 травня 2010 року, позовні вимоги задоволено. Визнано нечинним рішення про визначення коду товару від 26.06.2009 року № КТ-110-2495-09. Скасовано картку відмови в митному оформленні ВМД від 07.05.2009 року № 110000001/2009/111813 (№110000001/2009/002867 від 16.09.2009 року). Зобов'язано Дніпропетровську митницю Державної митної служби України здійснити митне оформлення товару, який належить Товариству з обмеженою відповідальністю «Ледум»на підставі зовнішньоекономічного Контракту № 05/09 від 21.04.2009 року, специфікації № 1, рахунку-фактури (in voice) № 0000003487 від 21.04.2009 року, а саме: Апарати для переливання крові: ME+SC201AH TSCD з пластинами (SC W017). Пристрій з пластинами для стерильного з'єднання трубок - 1 шт. Країна виробництва BE Торговельна марка Terumo. Виробник Terumo Europe N.V., класифікованого згідно УКТЗЕД -9018905000.

На рішення судів першої та апеляційної інстанцій надійшла касаційна скарга, у якій Дніпропетровська митниця просить рішення судів скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій залишенню без змін, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 04 травня 2009 року на підставі зовнішньоекономічного Контракту № 05/09 від 21.04.2009 року, специфікації № 1, рахунку-фактури (in voice) № 0000003487 від 21.04.2009 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Ледум»придбало пристрій з пластинами для стерильного з'єднання трубок виробництва Terumo Europe N.V. (далі - Виріб медичного призначення).

Відповідно до штампу Дніпропетровської митниці, 07 травня 2009 року Позивачем було подано Декларацію ІМ 40 №110000001/9/111813 (далі - Декларація) з усіма товаросупровідними документами.

В графі 31 Декларації було зазначено опис товару - Апарати для переливання крові: ME+SC201AH TSCD з пластинами (SC W017). Пристрій з пластинами для стерильного з'єднання трубок - 1 шт. Країна виробництва BE Торговельна марка Terumo. Виробник Terumo Europe N.V.

В графі 33 Декларації зазначено код товару відповідно до Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності 9018905000. В свою чергу, в графі 36 Декларації зазначено код преференції 000000002, як звільнення від сплати ПДВ.

Відповідно до проекту Рішення відповідача про визначення коду товару від 26.06.2009 року № КТ-110-2495-09, Виробу медичного призначення було присвоєно інший код УКТЗЕД, а саме 8515809100.

Отже, пристрої з пластинами для стерильного з'єднання трубок як Виріб медичного призначення зареєстровано Державною службою лікарських засобів і виробів медичного призначення Міністерства охорони здоров'я України та відповідно до наказу № 29-Адм від 14.03.2008 року внесено до Державного реєстру медичної техніки та виробів медичного призначення України і дозволено для застосування в медичній практиці, що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію № 5274/2006 (терміном дії до 18.07.2011 року). Відповідно до даного Свідоцтва Виробу медичного призначення було присвоєно код 9018905000.

Слід зазначити, що на час видачі Свідоцтва про державну реєстрацію № 5274/2006 від 14.03.2008 року, а також на час подання Декларації (07.05.2009 року), діяв Порядок державної реєстрації виробів медичного призначення в Україні, затверджений наказом Міністерства охорони здоров'я України від 26 вересня 2000 року № 229 (z0035-01) , що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 17 січня 2001 року за № 35/5226 (z0035-01) . В пункті 1.2. даного Порядку (z0035-01) зазначено, що цей Порядок (z0035-01) погоджено в: Державній митній службі України; Державному комітеті України з питань регуляторної політики та підприємництва; Державному комітеті з стандартизації, метрології та сертифікації України.

Необхідно звернути увагу на те, що спільним Наказом Міністерства охорони здоров'я України та Державної митної служби України від 03.06.2005 року № 250/480, що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 04.10.2005 року за № 1134/11414 (z1134-05) , було введено в дію міжвідомчу базу даних зареєстрованих в Україні медичних виробів, а також затверджено Порядок ведення та використання міжвідомчої бази даних зареєстрованих в Україні медичних виробів.

Колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що твердження Державної митної служби щодо неправильності заповнення у Свідоцтві коду товару 9018905000, є такими, що суперечать загальним положенням Митного кодексу України (92-15) .

Відповідно до підпункту 5.1.7. пункту 5.1. статті Закону (168/97-ВР)

України «Про податок на додану вартість»поставки зареєстрованих та

допущених до застосування в Україні лікарських препаратів та виробів медичного призначення здійснюються відповідно до Переліку, який щорічно затверджується Кабінетом Міністрів України до 1 вересня року, що передує звітному.Якщо в такий термін Перелік не встановлено, то діє Перелік минулого року. Постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2003 року № 1949 (1949-2003-п) затверджено Перелік виробів медичного призначення, операції з продажу яких звільняються від обкладення податком на додану вартість, у відповідності з яким звільняються від сплати ПДВ - «Апарати для переливання крові», код 9018905000.

В свою чергу, перелік виробів медичного призначення складається на основі УКТЗЕД, який в свою чергу складено на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів та Комбінованої номенклатури Європейського Союзу.

УКТЗЕД є товарною номенклатурою Митного тарифу України, така класифікація здійснюється відповідно до правил, викладених в Законі України «Про митний тариф України»від 05.04.2001 року № 2371 (2371-14) .

Митним тарифом України передбачено код 9018905000, опису якого відповідають «апарати для переливання крові». Тобто текстовий опис коду 9018905000 в УКТЗЕД повністю ідентичний з текстовим описом цього коду, наведеним в Переліку виробів медичного призначення.

Віднесення товару до категорії, яка звільняється від сплати ПДВ, здійснюється одночасно по коду УКТЗЕД та по текстовому опису товару. Також, законність вимог Позивача підтверджується правовою позицією колегії суддів Вищого адміністративного суду України (постанова ВАСУ від 22.03.2007 року), відповідно до якої «той факт, що найменування конкретного товару не входить в текстовий опис, зазначений в Переліку виробів медичного призначення (1949-2003-п) , не виключає можливості звільнення від сплати ПДВ такого товару, за умови його відповідності коду УКТЗЕД, наведеному в Переліку (1949-2003-п) ».

Відповідно до статті 40 Митного кодексу України усі товари і транспортні засоби, що переміщуються через митний кордон України, підлягають митному контролю. Митний контроль передбачає проведення митними органами мінімуму митних процедур, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи. Обсяг таких процедур та порядок їх застосування визначаються відповідно до Митного Кодексу (92-15) , інших нормативно-правових актів, а також міжнародних договорів України, укладених в установленому законом порядку.

За приписами пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товарів»№ 339 від 9 квітня 2008 року (339-2008-п) контроль за правильністю визначення митної вартості товарів під час проведення операцій їх митного контролю і митного оформлення здійснюється митним органом відповідно до статті 41 Митного Кодексу України шляхом проведення перевірки документів, поданих для підтвердження заявленої митної вартості товарів, і відомостей, що необхідні для здійснення митного контролю, згідно з Порядком декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 грудня 2006 року №1766 (1766-2006-п) ; порівняння рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено або наявною у митного органу інформацією про рівень цін на такі товари або вартість прямих витрат на їх виробництво, у тому числі сировини, матеріалів та/або комплектувальних виробів, які входять до складу товарів.

Засвідчення відомостей, одержаних під час митного контролю товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, та оформлення результатів такого контролю, а також статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів і транспортних засобів є митним оформленням. Митне оформлення здійснюється посадовими особами митного органу є метою митного оформлення.

Відповідно до статті 72 Митного кодексу України митне оформлення розпочинається після подання митному органу митної декларації, а також усіх необхідних для здійснення митного контролю та оформлення документів, відомостей щодо товарів і транспортних засобів, які підлягають митному оформленню. Засвідчення митним органом прийняття товарів, транспортних засобів та документів на них до митного контролю та митного оформлення здійснюється шляхом проставляння відповідних відміток на митній декларації та товарно-супровідних документах.

Статтею 54 Митного Кодексу України передбачено, що документи, необхідні для здійснення митного контролю, подаються митному органові при перетинанні товарами і транспортними засобами митного кордону України, декларуванні товарів і транспортних засобів, повідомленні митного органу про намір здійснити переміщення товарів і транспортних засобів через митний кордон України, здійсненні митними органами інших контрольних функцій відповідно до цього Кодексу (92-15) .

Статтею 45 Митного кодексу України встановлений обов'язок осіб, які переміщують товари і транспортні засоби через митний кордон України, подавати митним органам документи та відомості, необхідні для здійснення митного контролю. За приписами пункту 17 Постанови Кабінету Міністрів України № 80 від 1 лютого 2006 року (80-2006-п) «Про перелік документів, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України», до зазначеного переліку входять документи, що використовуються для визначення митної вартості товарів

Статтею 81 Митного кодексу України визначено, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари і транспортні засоби, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Митна декларація приймається та реєструється митним органом у порядку визначається Кабінетом Міністрів України або уповноваженим ним органом. Подання митної декларації повинно супроводжуватися наданням митному органу комерційних супровідних та інших необхідних документів, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України або уповноваженим ним органом. Митна декларація приймається митним органом, якщо встановлено, що в ній містяться всі необхідні відомості і до неї додано всі необхідні документи. Дата і час прийняття митної декларації фіксуються посадовою особою митного органу, що її прийняла, проставлянням відміток на бланку митної декларації та відповідним записом у документах митного органу. З моменту прийняття митної декларації вона є документом, що засвідчує факти, які мають юридичне значення.

Митний орган не має права відмовити в прийнятті митної декларації, якщо декларантом виконано всі умови, встановлені цим Кодексом (92-15) .

Відмова митного органу в прийнятті митної декларації повинна бути вмотивованою, а про причини відмови має бути письмово повідомлено декларанту.

Митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до положень цього Кодексу (92-15) .

Відомості про митну вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, використовуються для нарахування податків і зборів (обов'язкових платежів), ведення митної статистики, а також у відповідних випадках для розрахунків у разі застосування штрафів, інших санкцій та стягнень, встановлених законами України.

Митна вартість товарів і метод її визначення заявляються (декларуються) митному органу декларантом під час переміщення товарів через митний кордон України шляхом подання декларації митної вартості.

Відповідно до статей 264, 265 Митного кодексу України заявлена декларантом митна вартість товарів і подані ним відомості про її визначення повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

У разі потреби у підтвердженні заявленої митної вартості товарів декларант зобов'язаний подати митному органу необхідні для цього відомості та забезпечити можливість їх перевірки відповідно до порядку, що встановлюється Кабінетом Міністрів України. Митний орган здійснює контроль правильності визначення митної вартості товарів згідно з положеннями цього Кодексу (92-15) .

Митний орган має право упевнитися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи декларації, поданої для цілей визначення митної вартості, саме нерозуміння цієї норми спричинило звернення до суду позивача, та не виконання ним вимог митниці при митному оформлені.

Умови та механізм декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, подання декларантом відомостей для її підтвердження визначені положеннями постанови Кабінету Міністрів України № 1766 від 20 грудня 2006 року (1766-2006-п) , якою затверджений Порядок декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження.

Пунктом 6 цієї Постанови (1766-2006-п) передбачено, що декларант самостійно заповнює декларацію митної вартості, за винятком граф, призначених для відміток митниці.

Пунктом 7 Постанови Кабінету Міністрів України № 1766 від 20 грудня 2006 року (1766-2006-п) визначений перелік обов'язкових документів, що додаються декларантом на підтвердження заявлених ним відомостей про визначення митної вартості.

За змістом пункту 11 цієї Постанови (1766-2006-п) для підтвердження митної вартості товарів на вимогу митного органу декларант зобов'язаний подати додаткові документи. Посадова особа митного органу у графі "Для відміток митниці" декларації митної вартості робить запис про необхідність подання додаткових документів, що підтверджують митну вартість товарів, із складенням переліку, зазначає дату і прізвище та ставить свій підпис. Декларант ознайомлюється з таким записом.

Відповідно до пунктів 13, 14 Постанови Кабінету міністрів України № 1766 від 20 грудня 2006 року (1766-2006-п) декларант зобов'язаний подати додаткові документи, визначені у пункті 11 цього Порядку (1766-2006-п) , протягом 10 календарних днів після ознайомлення із записом митного органу про їх подання. У разі відмови подати додаткові документи декларант робить відповідний запис із зазначенням дати, прізвища та проставляння свого підпису на зворотному боці основного аркуша декларації митної вартості. Якщо декларантом не подано в установлений строк додаткові документи або якщо він відмовився від їх подання, митну вартість товарів визначає митний орган на підставі наявних відомостей згідно із законодавством.

Відповідно до ст. 266 Митного кодексу України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України, здійснюється шляхом застосування таких методів: за ціною угоди щодо товарів, які імпортуються (метод 1); за ціною угоди щодо ідентичних товарів (метод 2); за ціною угоди щодо подібних (аналогічних) товарів (метод 3); на основі віднімання вартості (метод 4); на основі додавання вартості (метод 5); резервного (метод 6).

Основним є метод визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).

Якщо митна вартість не може бути визначена за методом 1, проводиться процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості. У ході таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, за основу може братися ціна, за якою оцінювані ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному з продавцем покупцю.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Тобто, митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості. Однак, дискреційні функції митних органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю. До таких, зокрема, належать процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов'язок послідовного вибору методів (від першого до шостого) визначення митної вартості товарів.

Доводи касаційної скарги зазначених висновків судів першої та апеляційної інстанцій не спростовують і не дають підстав для висновку, що судами при розгляді справи порушено норми матеріального та процесуального права.

Суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись ст.ст. 220, 221, 223, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , колегія суддів Вищого адміністративного суду України,-

Касаційну скаргу Дніпропетровської митниці відхилити, а постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду 26 лютого 2010 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 12 травня 2010 року -залишити без змін.