Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого: Маринчак Н.Є.

Суддів: Костенка М.І., Усенко Є.А.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Немирівському районі Вінницької області

на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 27 травня 2009 року

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 01 липня 2010 року

по справі №2а-1971/09/0270

за позовом Приватної фірми «Дар» (надалі -ПФ «Дар»)

до Державної податкової інспекції у Немирівському районі Вінницької області, Державної податкової адміністрації у Вінницькій області (надалі -ДПІ у Немирівському районі Вінницької області, ДПА у Вінницькій області)

про визнання протиправними дій, визнання нечинним і скасування рішення, -

У квітні 2009р. позивач звернувся до суду з позовом про визнання протиправними дій ДПА у Вінницькій області та визнання протиправним та скасування рішення ДПІ у Немирівському районі Вінницької області №0000442303 від 30.03.2009р. про застосування штрафних (фінансових) санкцій на суму 22440грн.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 27.05.2009р. залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 01.07.2010р., позовні вимоги задоволено частково. Визнано нечинним та скасовано рішення ДПІ у Немирівському районі Вінницької області про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 30.03.2009р. №0000442303. В задоволені решти позовних вимог відмовлено. Стягнуто з Державного бюджету України на користь позивача 01,70грн. витрат по сплаті державного мита.

Не погоджуючись з рішеннями попередніх судових інстанцій, ДПІ у Немирівському районі Вінницької області звернулась із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій просить скасувати судові рішення та постановити нове -про відмову у задоволені позовних вимог, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанції норм матеріального та порушення норм процесуального права.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ч.2 ст. 220 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги, але при цьому може встановлювати порушення норм матеріального чи процесуального права, на які не було посилання в касаційній скарзі.

Зі змісту касаційної скарги вбачається, що податковим органом оскаржуються рішення судів першої та апеляційної інстанції щодо визнання протиправним та скасування спірного рішення про застосування штрафних (фінансових) санкції.

Судами попередніх інстанції встановлено, що працівниками податкового органу здійснено перевірку за дотриманням суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торговельних патентів і ліцензій господарської одиниці - автозаправної станції, розташованої за адресою: м. Немирів, вул. Леніна, 202, що належить Приватній фірмі "Дар", за результатами якої складено акт від 20.03.2009р.

Відповідачем на підставі висновків складеного акта про порушення позивачем пункту 9 статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0000442303 від 30.03.2009р. згідно якого застосовано суму штрафних санкцій в розмірі 22440грн.

Виявлені порушення, на думку перевіряючих, полягали в тому, що позивачем порушено п.9 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", яким визначено обов'язок суб'єкта господарювання щоденно друкувати на реєстраторах розрахункових операцій фіскальні звітні чеки і забезпечувати їх зберігання в книгах обліку розрахункових операцій. А фінансові санкції застосовані згідно п.4 ст.17 даного Закону, а саме у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі невиконання щоденного друку фіскального звітного чеку або його незберігання в книзі обліку розрахункових операцій.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суди попередніх інстанції цілком правильно та обгрунтовано виходили з наступного.

Відповідно до п.9 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані щоденно друкувати на реєстраторах розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) фіскальні звіти, чеки і забезпечувати їх зберігання в книгах обліку розрахункових операцій.

Відповідно до п.10 Інструкції про порядок застосування штрафних (фінансових) санкцій органами державної податкової служби, затвердженої наказом ДПА України від 17.03.2001р. №110 (z0268-01) , зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.03.01р. за №268/5459 (z0268-01) , факти порушень податкового та іншого законодавства посадова особа органу державної податкової служби оформляє актом перевірки, в якому чітко викладається зміст порушення з обґрунтуванням порушених норм законодавчих актів та вказуються конкретні їх пункти і статті.

Податковий орган вказуючи в акті перевірки про те, що АЗС працює цілодобово без перерви, не надає посилання на документи, що встановлюють розпорядок роботи по АЗС.

При цьому, згідно Правил внутрішнього трудового розпорядку Приватної фірми "Дар", затверджених її директором 18.01.2008р. та наказу №2 від 12.01.2009р. "Про затвердження розпорядку роботи" передача зміни по АЗС здійснюється з 7 год. 30 хв. по 8 год. 30 хв., початок роботи - 3 8 год. 30 хв., перерва на обід з 13 год. 00 хв. до 14 год. 00 хв.. Наказами №1/1 від 01.01.2008р., №2 від 01.01.2009р. затверджено розпорядок роботи на підприємстві, згідно якому початок зміни починається з 8 год. 30 хв.

Як зазначають суди та вбачається з матеріалів справи, всі фіскальні звітні чеки про які зазначається в акті перевірки роздруковані на РРО до 8 год.30 хв., тобто роздруковані вчасно.

Порядок організації та виконання робіт, пов'язаних з прийманням, транспортуванням, зберіганням, відпуском та обліком товарної нафти і нафтопродуктів визначений Інструкцією про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затвердженою спільним наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв'язку України та Державного комітету з питань технічного регулювання та споживчої політики 20.05.2008р. за № 281/171/578/155 (z0805-08) .

В акті перевірки 20.03.2009р. відсутній факт порушення друкування Z - звітів, тобто не зазначено час коли розпочато зміну, коли відбувалось роздрукування Z -звітів, та коли саме, відбулось порушення роздрукування Z -звітів.

Враховуючи зазначені норми права та правильно встановлені обставини справи, суд касаційної інстанції погоджується з висновками судів попередніх інстанції про те, що для складу правопорушення, передбаченого п.4 ст.17 Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", необхідний факт невиконання щоденного друку фіскального звітного чеку. При початок відліку часу для друкування фіскального звітного чека (не пізніше ніж 24год. починається з початком роботи, а не від роздрукування на РРО останнього фіскального звітного чека.

Доводи касаційної скарги не спростовують зазначених висновків суду.

Отже, судами першої та апеляційної інстанцій, виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтовані рішення, в яких повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі не вбачається.

Керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Немирівському районі Вінницької області -залишити без задоволення.

Постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 27 травня 2009 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 01 липня 2010 року -залишити без змін.

Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст. 236- 238 КАС України.