Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого: Маринчак Н.Є.

Суддів: Костенка М.І., Усенко Є.А.,

при секретарі: Сватко А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Хмельницькому

на постанову Господарського суду Хмельницької області від 30 січня 2008 року

та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 03 лютого 2009 року

по справі №6/23-НА(№22-а-6118)

за позовом Спеціалізованого ремонтно-будівного підприємства «Хмельницькліфт»

до Державної податкової інспекції у м.Хмельницькому (надалі -ДПІ у м.Хмельницькому)

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати протиправними та скасувати прийняті відповідачем податкові повідомлення-рішення від 22.03.05р. №0001392301/0/1134, №0001382301/0/1135, №0001372301/0/1133, від 26.05.05р. №0001392301/1/1899, №0001382301/1/1900, №0001372301/1/1901, від 04.08.05р. №00013823001/2/26246, №0001372301/2/2648, №0001392301/2/2647, від 06.10.2005р. №0001382301/3/3393, №0001372301/3/3394, №0001392301/3/3395 про застосування до підприємства штрафних санкцій.

Постановою Господарського суду Хмельницької області від 30.01.2008р. залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 03.02.2009р., позовні вимоги задоволено. Скасовано податкові повідомлення-рішення ДПІ у м.Хмельницькому від 22.03.05р. №0001392301/0/1134, №0001382301/0/1135, №0001372301/0/1133, від 26.05.05р. №0001392301/1/1899, №0001382301/1/1900, №0001372301/1/1901, від 04.08.05р. №00013823001/2/26246, №0001372301/2/2648, №0001392301/2/2647, від 06.10.2005р. №0001382301/3/3393, №0001372301/3/3394, №0001392301/3/3395. Стягнуто з Державного бюджету України на користь спеціалізованого ремонтно-будівельного підприємства "Хмельницькліфт" 3,40грн. відшкодування судового збору.

Не погоджуючись з рішеннями попередніх судових інстанцій, ДПІ у м.Хмельницькому звернулась із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій просить скасувати судові рішення та постановити нове -про відмову у задоволені позовних вимог, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанції норм матеріального та порушення норм процесуального права.

В письмових запереченнях на касаційну скаргу позивач зазначає, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій постановлені з додержанням норм матеріального та процесуального права, правову оцінку обставинам справи судами надано правильно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими. Отже, позивач просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення -без змін.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, працівниками податкового органу була здійснена планова документальна перевірка дотримання вимог податкового та валютного законодавства Спеціалізованого ремонтно-будівного підприємства «Хмельницькліфт»за період з 01.04.2003р. по 01.01.2005р., за результатами якої складено акт №637/23-1/14157320 від 18.03.2005р.

В згаданому акті, на думку податкового органу, встановлено порушення позивачем:

- п.п.4.1.1, п.п.4.1.6 п.4.1 ст.4, п.5.1 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого підприємством занижено суму податку на прибуток за період, в якому була здійснена перевірка;

- п.п.7.2.4 п.7.2, п.п.7.4.5 п.7.4, п.п.7.3.1 п.7.3 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме позивачем занижено податок на додану вартість за період, в якому була здійснена перевірка.

На підставі зазначеного акта перевірки відповідачем прийняті зазначені вище податкові повідомлення-рішення.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновками якими погодилась колегія суддів апеляційного інстанції, виходив з того, що спірні податкові повідомлення-рішення є неправомірними та такими, що не відповідають фактичним обставинам справи та чинному законодавству.

Як вже зазначалось податковий орган в касаційні скарзі просить скасувати судові рішення попередній інстанції та в задоволені позовних вимог спеціалізованому ремонтно-будівному підприємству «Хмельницькліфт»відмовити.

При цьому, слід відзначити, що відповідно до ч.1 ст. 220 КАС України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі.

У порушення цієї норми Львівський апеляційний адміністративний суд, залишаючи без змін рішення суду першої інстанції, взагалі не дав правової оцінки їх висновкам щодо безпідставності визначення податковим органом зобов'язання за спірними податковими повідомленнями-рішеннями.

Частиною 2 статті 206 КАС України встановлено обов'язок апеляційного суду при залишені апеляційної скарги без задоволення в ухвалі зазначити, якими нормами права спростовуються її доводи.

У ст. 159 КАС України визначено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

З огляду на зазначені положення законодавства та не вмотивоване рішення суду апеляційної інстанції, колегія суддів не може визнати його законним та обґрунтованим, оскільки вони постановлено на підставі неповно з'ясованих обставин у справі, тобто не можливо підтвердити чи навпаки спростувати правомірність, законність та обґрунтованість заявлених позовних вимог.

Так, зокрема, податковий орган як в апеляційній сказі так і в касаційні скарзі посилається на те, що проаналізувавши висновок додаткової судово-бухгалтерської експертизи №986 від 12.07.2007р., встановлено, що на проведення даної експертизи ХСРБП «Хмельницькліфт»надано ряд документів, зокрема, додаткові угоди №№2, 3 та зміни до акту приймання-передачі наданих послуг від 29.11.2004р., бухгалтерська довідка за листопад 2004р. (яка не є первинним бухгалтерським документом), а також податкова накладна від 29.11.2004р. №427 з номенклатурою послуг «Послуга по товарному кредиту», що не відповідає тій накладній, що знаходиться в матеріалах справи (від 29.11.2004р. №427 з номенклатурою послуг «Проценти по векселю»). Дані документи на момент перевірки, а також у судовому засіданні як до проведення першої судово-бухгалтерської експертизи так і після її проведення не надані позивачем, що викликає сумнів щодо їх походження та достовірності.

Згідно ч.2 ст. 220 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги, але при цьому може встановлювати порушення норм матеріального чи процесуального права, на які не було посилання в касаційній скарзі.

Зважаючи на наведене, касаційна інстанція на підставі ст. 227 КАС України дійшла висновку про неповне встановлення судом апеляційної інстанції обставин справи та обумовлену цим неможливість надання належної юридичної оцінки всім обставинам у справі, у зв'язку з чим справа підлягає направленню на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Керуючись ст.ст. 220, 221, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Хмельницькому -задовольнити частково.

Ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 03 лютого 2009 року - скасувати та направити справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення.