Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого: Маринчак Н.Є.

Суддів: Костенка М.І., Усенко Є.А.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1

на постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 16 лютого 2009 року

та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 16 серпня 2010 року

по справі №2а-11716/08

за позовом Суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1 (надалі -СПД ФО ОСОБА_1)

до Бережанської міжрайонної державної податкової інспекції Тернопільської області (надалі -Бережанська МДПІ Тернопільської області)

про визнання дій незаконними, скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, -

У грудні 2008р. позивач звернувся до суду з позовом до Бережанської МДПІ Тернопільської області про визнання дій незаконними, скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 15.10.2008р. №0000872303.

Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 16.02.2009р. залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 16.08.2010р., у задоволені позовних відмовлено.

Не погоджуючись з рішеннями попередніх судових інстанцій, СПД ФО ОСОБА_1 звернувся із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій просить скасувати судові рішення та постановити нове -про задоволення позовних вимог, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанції норм матеріального та порушення норм процесуального права.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанції, працівниками податкового органу, на підставі направлень на право проведення перевірки від 22.09.2008р. №6882/23-3, №6883/23-3, здійснено перевірку щодо контролю за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку наявністю свідоцтв про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності, ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, торгових патентів на автозаправній станції, яка розташована за адресою АДРЕСА_1 та належить СПД ФО ОСОБА_1, за результатами якої складено акт від 23.09.2008р. НОМЕР_1.

В згаданому акті, на думку податкового органу, встановлено порушення позивачем п.1 ст.3 Закону України «Про застосування реєстратора розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а саме не використовувався реєстратор розрахункових операцій, при проведенні реалізації паливно-мастильних матеріалів за платіжними картками. Згідно з даними Х-звіту реєстратора розрахункових операцій, роздрукованого під час проведення перевірки, відпуск паливно-мастильних матеріалів 23.09.2008р. здійснювався за готівкові кошти та в кредит. У кредит реалізовано 59 літрів бензину А-95 на суму 348грн. та 210,02 літра дизельного палива на суму 1350,43 грн., а всього на суму 1698,53грн.

На підставі зазначеного акта відповідачем було прийняте рішення від 15.10.2008р. №0000872303, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 24310,85грн.

Відмовляючи у задоволені позовних вимог, суди попередніх інстанції цілком правильно та обгрунтовано виходили з наступного.

Згідно п.п.1, 2 ст.3 Закону України «Про застосування реєстратора розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом (265/95-ВР) , із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок; видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції.

Під визначенням розрахункова операція, яке наведене у ст.2 даного Закону, слід розуміти приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.

Відповідальність за порушення вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (265/95-ВР) передбачена ст.ст.17, 22.

Враховуючи зазначені норми права та правильно встановлені обставини справи, суд касаційної інстанції погоджується з висновками судів попередніх інстанції, що податковим органом правомірно застосовано до позивача фінансові санкції за не проведення розрахункових операцій через РРО та невидачу відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, оскільки при проведенні безготівкових розрахунків мав місце факт невідповідності наявних на місці проведення розрахунків через реєстратор розрахункових операцій на повну суми покупки та невидачу розрахункового документу.

Зазначена обставина також підтверджується постановою Бережанського райсуду від 21.10.2008р., яка набрала законної сили, про притягнення ОСОБА_2, оператора АЗС, до адмінвідповідальності за ч.1 ст. 155-1 КпАП України.

Крім цього, судами встановлено та підтверджується матеріалами справи, що дії податкового органу щодо проведення перевірки, оформлення матеріалів перевірки та прийняття спірного рішення відповідають Закону України «Про державну податкову службу в Україні» (509-12) та Закону України «Про застосування реєстратора розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (265/95-ВР) .

Доводи касаційної скарги не спростовують зазначених висновків суду.

Отже, судами першої та апеляційної інстанцій, виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтовані рішення, в яких повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі не вбачається.

Керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

Касаційну скаргу Суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1 -залишити без задоволення.

Постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 16 лютого 2009 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 16 серпня 2010 року -залишити без змін.

Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст. 236- 238 КАС України.