ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"22" березня 2012 р. м. Київ К-17744/10
( Додатково див. ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду (rs9536973) )
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Головуючого: Маринчак Н.Є.
Суддів: Костенка М.І., Усенко Є.А.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Полтаві
на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 16 вересня 2009 року
та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 28 січня 2010 року
у справі №2-а-6256/09/1670
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Л.В.» (надалі -ТОВ «Л.В.»)
до Державної податкової інспекції у м.Полтаві (надалі -ДПІ у м.Полтаві)
про скасування рішення, -
встановив:
Позивач звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому поставлено питання про скасування рішення ДПІ у м.Полтаві від 17.04.2008р. №0002282306/0.
Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 16 вересня 2009р., залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 28 січня 2010р., позовні вимоги були задоволені частково. Визнано неправомірним та скасовано рішення ДПІ у м. Полтаві про застосування штрафних санкцій від 17.04.2008р. №0002282306/0 в частині застосування штрафних санкцій в сумі 2200,00грн. (дві тисячі двісті гривень). В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено. Судовий збір стягнуто з Державного бюджету України на користь позивача в сумі 1,70грн.
Не погодившись з висновками попередніх судових інстанцій відповідач звернувся із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій, посилаючись на порушення та неправильне застосування норм матеріального права, ставить питання про скасування постанови суду першої інстанції та ухвали суду апеляційної інстанції та прийняття нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи наведені у скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Як встановлено попередніми судовим інстанціями, 10.01.2008р. контролюючим органом було проведено перевірку автозаправної станції ТОВ «Л.В.», розташованої за адресою: автошлях Київ-Харків-Довжанський, про що складено акт № 16010055/23-434 від 10.01.2008р.
За висновками перевірки встановлено порушення позивачем п. 1, 4, 13 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (надалі - Закон №265/95-ВР (265/95-ВР) ), а саме, встановлено: не забезпечення проведення розрахункової операції через реєстратор розрахункових операцій (надалі -РРО) на суму 100,00грн., не забезпечення відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій в сумі 244,30грн.; відсутність роботи в єдиному циклі паливороздавальної колонки та РРО.
На підставі зазначеного акту перевірки прийнято рішення від 17.04.2008р. №0002282306/0, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 3421,50грн.
Відповідно до ст. 15 Закону №265/95-ВР, контроль за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону (265/95-ВР) здійснюють органи державної податкової служби в Україні шляхом проведення планових або позапланових перевірок згідно із законодавством України.
Пунктом 4 ч.1 ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» на органи державної податкової служби України покладено право здійснення контролю за законністю валютних операцій, додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку, за наявністю свідоцтв про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності, ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, з наступною передачею матеріалів про виявлені порушення органам, що видають ці документи, за наявністю торгових патентів.
Згідно п. 1 ст. 3 Закону №265/95-ВР суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.
Відповідно до пп.47 п.4 додатку 3 «Державний реєстр реєстраторів розрахункових операцій» до рішення Державної комісії з питань впровадження електронних систем від 26.12.2002р. № 14 (vc014229-02) модель реєстратора розрахункових операцій МАРІЯ ЛТ МТМ ПОС, що використовувалась позивачем на автозаправній станції, включена до реєстру як спеціалізований електронний контрольно-касовий апарат для автозаправних станцій.
Пунктом 15 рішення Державної комісії з питань впровадження електронних систем від 27.06.2002р. №13 «Технічні вимоги до спеціалізованих електронних контрольно-касових апаратів для автозаправних станцій» (vg013229-02) встановлено, що у режимі реєстрації відпускання пального ЕККА повинен забезпечувати у єдиному нерозривному технологічному циклі: управління відпусканням пального; реєстрацію об'єму (в літрах) та вартості (у гривнях) відпущеного пального кожного найменування окремо за готівковою та кожною безготівковою формами оплати; відображення на індикаторі оператора стану кожного роздавального крана ПРК (робочий, аварійний), а також для кожної замовленої дози - поточної інформації про об'єм відпущеного пального (у літрах) через цей роздавальний кран: дебетування платіжних карток; друкування чеків установленої форми, які додатково містять номери ПРК, через які здійснювалося відпускання пального, об'єм (в літрах) і вартість (у гривнях) фактично відпущеного пального.
Так, судами попередніх інстанцій встановлено, що в фіскальному чеку №171040 відображена серед іншої інформація про: № трансакції - 5029, № паливороздавальної колонки - 2, № крану -3, марка пального - А-95, об'єм -19,60л., вартість - 5,10грн.
Враховуючи зазначену в чеку №171040 інформацію, судом встановлено, що відпуск пального та реєстрація розрахункової операції здійснюватися позивачем у нерозривному технологічному циклі, а тому з боку позивача відсутнє порушення п. 4 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
Крім того, як вбачається з акту перевірки, №16010055/23-434 від 10.01.2008р., зазначена перевірка здійснена 10.01.2008р. о 10 год. 30 хв. Актом зафіксовано факт не забезпечення проведення розрахункової операції через РРО на повну суму покупки - 100,00грн.
Між тим, досліджений судом фіскальний чек №171040, та пояснення оператора - касира АЗС ОСОБА_1 підтверджують факт проведення 10.01.2008р. о 10:28 розрахункової операції на суму 99,96грн., що спростовує обставини, зазначені в акті.
Разом з тим, в ході розгляду справи підтверджено, що позивачем не було дотримано вимоги, встановленої пунктом 13 ст. 3 Закону №265/95-ВР, щодо відповідності сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті РРО, тому податковим органом правомірно застосовано до позивача фінансові санкції в п'ятикратному розмірі в загальній сумі 1221,50 грн. у зв'язку з чим підстави для задоволення позову в цій частині відсутні.
Доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду.
Отже, судами першої та апеляційної інстанцій, виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтовані рішення, в яких повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі не вбачається.
Керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -
ухвалив:
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Полтаві -залишити без задоволення.
Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 16 вересня 2009 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 28 січня 2010 року -залишити без змін.
Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст. 236- 238 КАС України.
Головуючий:
Судді:
___________________ Н.Є. Маринчак
___________________ М.І. Костенко
___________________ Є.А. Усенко