Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого: Маринчак Н.Є.

Суддів: Костенка М.І., Усенко Є.А.,

при секретарі Сватко А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Ковельської міжрайонної державної податкової інспекції Волинської області

на постанову Господарського суду Волинської області від 13 лютого 2008 року

та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 23 лютого 2009 року

по справі №5/70-2А

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Восток-Транзіт»(надалі -ТОВ «Восток-Транзіт»)

до Ковельської міжрайонної державної податкової інспекції Волинської області (надалі -Ковельська МДПІ Волинської області)

про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень, -

У серпні 2007р. позивач звернувся до суду з позовом (з урахуванням уточнень до нього), в якому просив визнати нечинними податкові повідомлення-рішення №00007623/2 від 31.07.2007р., яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ на суму 117110,00грн. та нараховано штрафні санкції в сумі 58555,00грн.; №00007523/2 від 31.07.2007р., яким донараховано податкове зобов'язання з податку на прибуток, в тому числі 147992,00грн. за основним платежем та 73996,00грн. за штрафними санкціями.

Постановою Господарського суду Волинської області від 13.02.2008р. залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 23.02.2009р., позовні вимоги задоволено. Визнано нечинними податкові повідомлення-рішення Ковельської МДПІ Волинської області №00007623/2 від 31.07.2007р., №00007523/2 від 31.07.2007р.

Не погоджуючись з рішеннями попередніх судових інстанцій, Ковельська МДПІ Волинської області звернулась із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій просить скасувати судові рішення та постановити нове -про відмову у задоволені позовних вимог, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанції норм матеріального права.

У відзиві на касаційну скаргу позивач зазначає, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій постановлені з додержанням норм матеріального та процесуального права, правову оцінку обставинам справи судами надано правильно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими. Отже, позивач просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення -без змін.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судами попередніх інстанції встановлено, що 30.05.2007р. податковим органом був складений акт документальної перевірки №501/23-32930315 про результати виїзної документальної перевірки ТОВ «Восток-Транзіт»за період з 01.04.2005р. по 31.12.2006р., за результатами якої позивачу за податковим повідомленням-рішенням №00007523/0 донараховано суму податку на прибуток у сумі 147992,00грн., штрафних санкцій у сумі 73996,00грн. та за податковим повідомленням-рішенням №00007623/0 зменшено суму заявленого до відшкодування податку на додану вартість в сумі 117110,00грн., нараховано штрафні санкції у сумі 58555,00грн.

В згаданому акті, на думку податкового органу, встановлено порушення позивачем п.5.1, п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5, п.7.6 ст.7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»; п.п.3.2.1 п.3.2 ст.3, п.п.7.4.1 п.7.4, п.п.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» в результаті чого занижено податок на додану вартість за листопад 2005р. в сумі 117110,00грн., що призвело до завищення суми податку, заявленого до бюджетного відшкодування за грудень 2005р. в сумі 117110,00грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанції цілком правильно та обгрунтовано виходили з наступного.

Як зазначають суди в ході документальної перевірки встановлено здійснення господарських операцій ТОВ «Восток-Транзіт»в листопаді-грудні 2005р., які підтверджено первинними документами та відбулися на підставі: договору купівлі-продажу фільтрів №П-Сиг-ВТ-21/11 від 21.11.2005р., за яким ТОВ «Восток-Транзіт»перерахувало ТОВ «Сігур»суму 728211,00грн., у т.ч. ПДВ - 121368,50грн.; договору купівлі-продажу цінних паперів №К-395Ю/Т-1 від 10.11.2005р., за яким у ТОВ «Восток-Транзіт»виникла кредиторська заборгованість перед ТОВ «Компресорна техніка»у сумі 702661,50грн.; договору уступки права вимоги №Ус-КТ-Сиг 06/12 від 06.12.2005р., відповідно до якого у ТОВ «Восток-Транзіт»виникло зобов'язання перед ТОВ «Сігур»щодо сплати суми 702661,50грн.

Предметом договору купівлі-продажу №П-Сиг-ВТ-21/11 від 21.11.2005р., укладеного між ТОВ «Восток-Транзіт»та ТОВ «Сігур»є придбання фільтрів за грошові кошти в безготівковій формі в сумі 1028694,00грн. На виконання п.3.3 Договору частково перерахувало ТОВ «Сігур»кошти в сумі 728211,00грн., в тому числі ПДВ у сумі 121368,50грн., а тому на підставі п.п.7.5.1 п. 7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» з моменту списання грошових коштів з розрахункового рахунку ТОВ «Восток-Транзіт»у останнього виникло право на податковий кредит.

Предметом договору купівлі-продажу №К-395Ю/Т-1 від 10.11.2005р., укладеного між ТОВ «Восток-Транзит»та ТОВ «Компресорна техніка»було придбання цінних паперів за грошові кошти в безготівковій формі в сумі 702661,50грн. Передача цінних паперів відбулася 10.11.2007р. згідно акту прийому-передачі у відповідності до умов п.2.3 Договору., а тому відповідно до п.п.3.2.1 п.3.2 ст.3 Закону України «Про податок на додану вартість» у ТОВ «Компресорна техніка»не виникло податкових зобов'язань по сплаті до бюджету податку на додану вартість, а у ТОВ «Восток-Транзіт»не виникло права на податковий кредит.

Жодним пунктом договору купівлі-продажу №К-395Ю/Т-1 від 10.11.2005р. не передбачено придбання цінних паперів ТОВ «Восток-Транзіт»за рахунок погашення його кредиторської заборгованості перед третьою стороною або можливість таких розрахунків в майбутньому.

Предметом договору уступки права вимоги №Ус-КТ-Сиг 06/12 від 06.12.2005р., укладеного між ТОВ «Компресорна техніка»та ТОВ «Сігур», є право вимоги до ТОВ «Восток-Транзіт»суми 702661,50грн., яке виникло у ТОВ «Компресорна техніка»внаслідок виконання ним умов договору купівлі-продажу цінних паперів №К-395Ю/Т-1 від 10.11.2005р., укладеного ним з ТОВ «Восток-Транзіт», що є нічим іншим як заміною кредитора в зобов'язанні.

Крім цього судами зазначено, що твердження податкового органу про те, що цінні папери було придбано в рахунок дебіторської заборгованості ТОВ «Сігур», яка виникла з попередньої оплати за договором купівлі-продажу №П-Сиг-ВТ-21/11 від 21.11.2005р., а таким чином неправомірне віднесення позивачем до податкового кредиту суми ПДВ, сплаченої в ціні товару ТОВ «Сігур»згідно податкової накладної від 29.11.2005р. №СГ-00004, та про те, що у ТОВ «Восток-Транзіт»не виникло права на відображення в складі валових витрат суми 606842,50грн. є неправомірними та такими що не відповідають чинному законодавству, а тому податкові повідомлення-рішення №00007523/0, №00007623/0 мають бути визнані недійсними.

Заміна кредитора в зобов'язанні не змінює податкових зобов'язань сторін, які виникли до укладення договору про уступку права вимоги. По договору уступки вимоги ТОВ «Сігур»отримало право вимоги до ТОВ «Восток-Транзіт»виконання останнім грошових зобов'язань в сумі 702661,50грн. При цьому новий кредитор, а саме ТОВ «Сігур», отримав право реалізувати своє право вимоги в межах трирічної позовної давності.

Отримавши право вимоги ТОВ «Сігур»не зверталося до ТОВ «Восток-Транзіт»з письмовою вимогою погасити наявну заборгованість шляхом перерахування грошових коштів на рахунок ТОВ «Сігур», або шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог.

Таким чином, на момент здійснення документальної перевірки у ТОВ «Восток-Транзіт»перед ТОВ «Сігур»одночасно існувала кредиторська заборгованість в сумі 702661,50грн. за договором уступки вимоги №Ус-КТ-Сиг 06/12 від 06.12.2005р. та дебіторська заборгованість за договором купівлі-продажу №П-Сиг-ВТ-21/11 від 21.11.2005р. в сумі 728211,00грн.

Наявність кредиторської заборгованості ТОВ «Сігур»перед ТОВ «Восток-Транзіт»в сумі 728211,50грн. станом на 30.05.2007р., і, відповідно, відсутність взаємозаліку з ТОВ «Сігур»підтверджується довідкою про результати позапланової невиїзної документальної перевірки від 30.05.2007р. №4194/2306/32334759 ТОВ «Сігур»з питань взаємовідносин з ТОВ «Восток-Транзіт», проведеної ДПІ у Дзержинському районі м.Харкова.

Судами також обгрунтовано не взято до уваги те, що у травні 2007р. платіжними дорученнями №45 від 23.05.07р., №9 від 25.05.07р., №47 від 29.05.07р., №46 від 29.05.07р., №52 від 31.05.07р. ТОВ «Сігур»повністю повернуло ТОВ «Восток-Транзіт»раніш отриману попередню оплату за договором купівлі-продажу П-Сиг-ВТ-21/11 від 21.11.05 р. у сумі 728211,50грн.

На повернення передоплати ТОВ «Сігур»виписано рахунок №1/05 коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної від 29.11.2005р. на суму 728211,50грн. (в т.ч. ПДВ - 121368,50грн.). Розрахунок №1/05 відображено у реєстрі виданих податкових накладних за травень 2007р. під №1 декларації по ПДВ за травень 2007р. та врахована при визначенні податкових зобов'язань по ПДВ за травень 2007р.

В бухгалтерському обліку ТОВ «Восток-Транзіт»операції з повернення ТОВ «Сігур»коштів в сумі 728211,50грн. на рахунок ТОВ «Восток-Транзіт»відображені за дебетом рахунку 311 «Розрахунковий рахунок в національній валюті»в кореспонденції з Кредитом рахунку 371 «Розрахунки за виданими авансами».

З урахуванням проведених розрахунків ТОВ «Сігур»у травні 2007р. здійснило коригування податкової накладної №СГ-00004 від 29.11.05р., на підставі чого ТОВ «Восток-Транзіт»скоригувало відповідну суму податкового кредиту при поданні декларації про податок на додану вартість за травень 2007р., що не заперечується податковим органом.

В свою чергу ТОВ «Восток-Транзіт»повністю сплатило ТОВ «Сігур» борг, який виник по договору купівлі-продажу цінних паперів №К-395Ю/Т-1 від 10.11.05р., з урахуванням договору уступки права вимоги №Ус-КТ-Сиг 06/12 від 06.12.05р. у сумі 702661,50грн.

Відповідно до договору купівлі-продажу №П-Сиг-ВТ-21/11 від 21.11.05р. ТОВ «Восток-Транзіт»перерахувало ТОВ «Сігур»суму 728211,00грн. за придбання фільтрів для сільгосптехніки. Тому позивач правомірно відніс зазначену суму до складу валових витрат.

З урахуванням повернення ТОВ «Сігур»у травні 2007р. платіжними дорученнями №45 від 23.05.07р., №9 від 25.05.07р., №47 від 29.05.07р., №46 від 29.05.07р., №52 від 31.05.07р. ТОВ «Восток-Транзіт»суми попередньої оплати за фільтри сума валових витрат ТОВ «Восток-Транзіт»за підсумками 1-го півріччя 2007р. була відповідно зменшена.

Колегія суддів також зазначає, встановлені судами попередніх інстанції, обставини, що платіжним дорученням №1 від 29.11.2005р. позивач перерахував на розрахунковий рахунок ТзОВ «Сігур»728211,50грн., вказавши призначення платежу - за фільтри згідно договору №П-Сиг-ВТ-21/11 від 21.11.2005р.

ТОВ «Сігур»виписало ТОВ «Восток-Транзіт»податкову накладну №СГ-00004 від 29.11.2005р. на суму 728211,50грн. (в т.ч. ПДВ -121368,50грн.), яку позивач вніс в реєстр отриманих податкових накладних за листопад 2005р. та в декларацію з ПДВ за листопад 2005р.

Згідно довідки ДПІ у Дзержинському районі м.Харкова від 15.01.2008р. суму ПДВ по податковій накладній №СГ-00004 від 29.11.2005р. ТОВ «Сігур»включило до податкового зобов'язання за листопад 2005р., відобразило в реєстрі виданих податкових накладних за листопад 2005р. та врахувало при визначенні податкових зобов'язань по ПДВ за листопад 2005р.

Відповідно до п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 зазначеного Закону датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої із подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг); або отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

У п.п.7.2.3 п.7.2 ст.7 згаданого вище Закону визначено, що податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом

Придбання за грошові кошти товарів платником податку є підставою для виникнення у нього права на збільшення податкового кредиту у відповідному податковому періоді та на відшкодування податку з бюджету.

Враховуючи викладені норми права та правильно встановлені обставини справи, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанції про те, що позивачем правомірно, на підставі п.7.4, п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», було віднесено до податкового кредиту за листопад 2005р. суму ПДВ 121368,50грн., сплачену в ціні товару ТОВ «Сігур»згідно податкової накладної від 29.11.2005р. №СГ-00004, яка була зазначена ним в декларації №30575 від 20.12.2005 р., а до валових витрат - 606842,50грн. відповідно до п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Доводи касаційної скарги не спростовують зазначених висновків суду.

Отже, судами першої та апеляційної інстанцій, виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтовані рішення, в яких повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі не вбачається.

Керуючись статтями 220, 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

Касаційну скаргу Ковельської міжрайонної державної податкової інспекції Волинської області -залишити без задоволення.

Постанову господарського суду Волинської області від 13 лютого 2008 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 23 лютого 2009 року -залишити без змін.

Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст. 236- 238 КАС України.