Колегія суддів Вищого адміністративного суду України

в складі: суддя-доповідач: Стародуб О.П.,

судді: Білуга С.В., Гаманко О.І., Співак В.І., Юрченко В.В.

розглянувши заяву ОСОБА_2 про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 25 січня 2012 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Стаханівської міської ради Луганської області, виконавчого комітету Стаханівської міської ради Луганської області, третя особа -міський голова м. Стаханова про поновлення на публічній службі та відшкодування моральної шкоди, -

ОСОБА_2 звернулася до суду із зазначеною заявою, в якій покликається на неоднакове застосування Вищим адміністративним судом України одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у правовідносинах щодо звільнення з роботи на підставі пункту 1 частини першої статті 40 КЗпП України.

Заслухавши доповідача по справі, перевіривши доводи заяви та додані до неї матеріали, колегія суддів приходить до висновку, що заява задоволенню не підлягає з наступних мотивів та передбачених законом підстав.

Так, в обгрунтування заяви позивач покликається на неоднакове застосування касаційними судами статей 3 та 10 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування», статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування», пункту 1 статті 40, 42, 49-2 КЗпП України при постановленні ухвали Вищого адміністративного суду України від 25.01.2012р., про перегляд якої подано заяву, та ухвали Верховного Суду України від 06.07.2011р., постанови Донецького апеляційного адміністративного суду від 23.04.2008р., ухвали Верховного Суду України від 15.10.2008р., постанови Вищого адміністративного суду України від 24.03.2009р., постанови Вищого адміністративного суду України від 21.01.2010р., ухвали Вищого адміністративного суду України від 13.12.2011р. та ухвали Вищого адміністративного суду України від 30.11.2010р.

Поряд з тим, ухвала Верховного Суду України від 06.07.2011р., на яку покликається заявник, постановлена у справі про поновлення на роботі на посаді провідного агрохіміка і не стосується правовідносин з приводу проходження служби в органах місцевого самоврядування.

Ухвалою Верховного Суду України від 15.10.2008р. справу скеровано до суду першої інстанції на новий розгляд в зв`язку із неповним з`ясуванням судами обставин справи, зокрема, для з`ясування чи вносилась сільським головою пропозиція про скорочення штату.

Приймаючи постанову від 24.03.2009р. Вищий адміністративний суд України мотивував, своє рішення, серед іншого, тим, що звільнення позивача не було належним чином погоджено, а також тим, що в результаті реорганізації не зменшилась гранична чисельність посад у новоутвореному управлінні.

Постанова Вищого адміністративного суду України від 21.01.2010р. прийнята у справі про проходження служби в органах прокуратури і правовідносин з приводу проходження служби в органах місцевого самоврядування не стосується.

Постановляючи ухвалу від 13.12.2011р. Вищий адміністративний суд України мотивував своє рішення тим, що звільнення позивача проведене з порушенням вимог законодавства, оскільки її не було попереджено про наступне звільнення, інша робота їй не пропонувалась і питання переважного права на залишення на роботі відповідно до статті 42 КЗпП України не вирішувалось.

Постановляючи ухвалу від 30.11.2010р. Вищий адміністративний суд України мотивував своє рішення, серед іншого, тим, що звільнення позивача було незаконним, оскільки йому не було запропоновано інші вакантні посади.

В свою чергу, постановляючи ухвалу, про перегляд якої подано заяву, касаційний суд, серед іншого, виходив з того, що при звільненні позивачу було запропоновано іншу роботу. При цьому питання переважного права на залишення на роботі судом не досліджувалось.

Таким чином, ухвалення різних за змістом судових рішень відбулось внаслідок різних фактичних обставин зазначених справ, а не внаслідок неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права.

Постанова Донецького апеляційного адміністративного суду від 23.04.2008р., на яку також покликається заявник, не є рішенням суду касаційної інстанції, а тому також не може бути підставою для допуску справи для перегляду в порядку Глави 3 КАС України (2747-15) .

Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що передбачені статтею 237 КАС України підстави для перегляду відсутні, в зв`язку з чим в допуску справи до провадження Верховного Суду України слід відмовити.

Керуючись статтями 235- 240 Кодексу адміністративного судочинства України, -

Відмовити в допуску до провадження Верховного Суду України справи за позовом ОСОБА_2 до Стаханівської міської ради Луганської області, виконавчого комітету Стаханівської міської ради Луганської області, третя особа -міський голова м. Стаханова про поновлення на публічній службі та відшкодування моральної шкоди для перегляду ухвали Вищого адміністративного суду України від 25 січня 2012 року за заявою ОСОБА_2.

Ухвала оскарженню не підлягає.