Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі суддів:

Чалого С. Я.

Бим М.Є.

Харченка В.В.

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу приватного підприємства "Зерноторгова спілка" на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 27 червня 2008 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 29 вересня 2009 року у справі за позовом приватного підприємства "Зерноторгова спілка" до Відділу державної виконавчої служби Голованівського районного управління юстиції, третя особа –акціонерний комерційний банк "Чорноморський банк розвитку та реконструкції" про скасування рішень державного виконавця, -

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 27 червня 2008 року залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 29 вересня 2009 року в позові відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеними судовими рішеннями, приватне підприємство "Зерноторгова спілка" звернулося з касаційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить їх скасувати, позов задовольнити.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

Як встановлено судами та підтверджується матеріалами справи, постановою Відділу державної виконавчої служби Голованівського районного управління юстиції № 5765 від 03.12.2007 р. було відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого напису нотаріуса №3120 від 18.05.2006 р., виданого приватним нотаріусом ОСОБА_4

Підставою для відкриття виконавчого провадження була заява АКБ "Банк ЧБРР"за вих. № К-825 від 30.11.2007 р., в якій стягувач просив відкрити виконавче провадження по виконанню виконавчого напису нотаріуса №3120, виданого приватним нотаріусом ОСОБА_4 18.05.2006 р. про стягнення з ПП "Зерноторгова спілка"на користь АКБ "Чорноморський банк розвитку та реконструкції"74204 грн.

Після прийняття постанови ВДВС Голованівського РУЮ № 5765 від 03.12.2007р. було розпочато виконавче провадження на підставі виконавчого напису нотаріуса ОСОБА_4 № 3120 від 18.05.2006 р. по стягненню з ПП "Зерноторгова спілка"грошових коштів на користь АКБ "ЧБРР".

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суди попередніх інстанцій виходили з їх неогрунтованості.

Колегія суддів приходить до висновку про правомірність таких рішень судів попередніх інстанцій, враховуючи таке.

У відповідності до п.4 ч.1 ст. 3 Закону України "Про виконавче провадження"від 21 квітня 1999 року № 606-XIV (далі –Закон № 606), примусове виконання рішень державною виконавчою службою здійснюється на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом (606-14) . Відповідно до цього Закону (606-14) державною виконавчою службою підлягають виконанню такі виконавчі документи як виконавчі написи нотаріусів.

Згідно з п.1ч.1 ст. 18 Закону України, державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа: за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення, зазначеного в статті 3 цього Закону.

Колегія суддів погоджує висновки судів попередніх інстанцій про те, що відповідачем було винесено вищенаведену постанову у відповідності до вимог Закону України "Про виконавче провадження" (606-14) .

Крім того, є вірними посилання судів на те, що відсутні підстави для визнання неправомірними дій ВДВС Голованівського РУЮ Кіровоградської області при складанні акта опису й арешту майна № 168974 від 25.01.2008 р. та визнання його нечиним. Судами встановлено, що про намір складення акта опису й арешту майна ПП "Зерноторгова спілка"позивач був повідомлений заздалегідь, належним чином листом ВДВС від 17.01.2008 р. за № 83, в якому чітко вказано дату, час, місце і обставини, "для складення акта опису й арешту заставленого майна ПП "Зерноторгова спілка".

Відповідно до ст. 32 Закону № 606, за наявності обставин, що перешкоджають провадженню виконавчих дій або несвоєчасного одержання сторонами документів виконавчого провадження, внаслідок чого вони були позбавлені можливості використати надані їм цим Законом (606-14) права, державний виконавець може відкласти виконавчі дії за заявою стягувача або за заявою боржника, або з власної ініціативи на строк до 10 днів. Про відкладення провадження виконавчих дій державний виконавець виносить відповідну постанову, про що повідомляє сторони, суд або інший орган, який видав виконавчий документ.

У відповідності до ч. 1, 2 та 4 ст. 55 Закону № 606, арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом: винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, якою накладається арешт на майно боржника та оголошується заборона на його відчуження; винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні в банках або інших фінансових установах; винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження; проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту.

Державним виконавцем за постановою про відкриття виконавчого провадження або за постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження може бути накладений арешт у межах суми стягнення за виконавчими документами з урахуванням витрат, пов'язаних з проведенням виконавчих дій на виконання на все майно боржника або на окремо визначене майно боржника. У разі потреби постанова, якою накладено арешт на майно боржника та оголошено заборону на його відчуження, надсилається державним виконавцем до органу нотаріату та інших органів, що здійснюють реєстрацію майна або ведуть реєстр заборони на його відчуження.

Про проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту державний виконавець складає акт опису й арешту майна боржника. Під час проведення опису й арешту майна боржника державний виконавець вправі оголосити заборону розпоряджатися ним, а у разі потреби - обмежити права користування майном або вилучити його у боржника та передати на зберігання іншим особам, про що зазначається в акті опису й арешту. Види, обсяги і строк обмеження встановлюються державним виконавцем у кожному конкретному випадку з урахуванням властивостей майна, його значення для власника чи володільця, необхідності використання та інших обставин.

Виходячи з вищенаведеного колегія суддів вважає, що суди попередніх інстанцій дійшли вірних та обґрунтованих висновків щодо відмови з задоволенні позову, оскільки постанова Відділу державної виконавчої служби Голованівського районного управління юстиції № 5765 від 03.12.2007 р., якою було відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого напису нотаріуса №3120 від 18.05.2006 р., винесена на підставі вимог чинного законодавства на підставі заяви стягувача. Поряд з цим, дій відповідача при складанні акту опису й арешту майна є правомірними. Таким чином, підстав для зміни або скасування зазначених судових рішень, колегія суддів не вбачає.

Відповідно до ст. 224 КАС України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення –без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчинення процесуальних дій.

Керуючись статтею 222, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , колегія суддів -

Касаційні скарги приватного підприємства "Зерноторгова спілка" залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 27 червня 2008 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 29 вересня 2009 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п’ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку ст.ст. 235- 238 Кодексу адміністративного судочинства України.