Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі суддів:

Харченка В.В.

Бим М.Є.

Чалого С.Я.

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Дністровської митниці на постанову Ямпільського районного суду Сумської області від 14 липня 2010 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 29 листопада 2010 року у справі за позовом ОСОБА_4 до Дністровської митниці, Державної митної служби України про скасування постанови, -

Постановою Ямпільського районного суду Сумської області від 14 липня 2010 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 29 листопада 2010 року, позовні вимоги задоволено. Постанову Дністровської митниці у справі про порушення митних правил № 0003/51200/08 від 11.12.2008 року про притягнення ОСОБА_4 до адміністративної відповідальності ст.. 331 Митного кодексу України (92-15) та накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу на суму 8 500 грн., та постанову Державної митної служби України від 07.02.2009 року про залишення без змін цієї постанови –визнано незаконними та скасовано.

На рішення судів першої та апеляційної інстанцій надійшла касаційна скарга, у якій Дністровська митниця просить рішення судів попередніх інстанцій скасувати та ухвалити нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій залишенню без змін, виходячи з наступного.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, ОСОБА_4 є начальником залізничної станції "Хутір-Михайлівський"СТГО "Південно-Західній залізниці". І 24.10.2008 року через митний кордон України у залізничних вагонах було переміщено товар "Руда залізна англомерована", відправник вантажу ВАТ "Михайлівський ГОК"одержувач –Румунія. Вантаж переміщався у залізничних вагонах і на товаросупровідних документах проставляється календарний штемпель станції "Хутір-Михайлівський". При цьому, технічний огляд вагонів після ввезення їх на митну територію України проводився працівниками ПТО Хутір-Михайлівський, і несправностей вантажу (вагонів) виявлено не було. При проходженні митного контролю по станції Хутір-Михайлівський працівниками Глухівської митниці цей вантаж приймався під митний контроль без зауважень. Крім цього, вагони з рудою, під час переміщення територією України, оглядалися в комерційному та технічному відношенні на станціях Конотоп, Дарниця, Жмеринка –Південно-Західної залізниці, та Котовськ, Роздільно-Сортувальна, Кучуган –Одеської залізниці, на яких втрати вантажу чи несправностей рухомого складу також виявлено не було.

По прибутті вагонів на ст.Кучуган представниками ст."Кучурган" та "Паліївка"Кучурганської митниці була виявлена недостача вантажу окатишів в вагоні № 66270760 на 11200 кг. № 66779000 на 22150 кг. Факт нестачі товару підтверджується актами загальної форми, актами про технічний стан вагону та актами про проведення митного огляду товарів з додатками фото таблиць складених працівниками Української та Молдавської залізниць. Як зазначено в актах, вагон прибув на станцію "Кучурган" в технічно несправному стані, що спричинено деформацією та неповним приляганням кришок розвантажувальних люків. Причиною нестачі вантажу –стала неякісна підготовка вагону під завантаження товару відправником.

Вказаний факт Дністровською митницею кваліфікований як порушення митних правил, що передбачено ст. 331 Митного кодексу України, а саме втрата товарів, що перебувають під митним контролем, у зв’язку з чим 24.10.2008 року був складений протокол №№ 0003/51200/08 про порушення митних правил. Суб’єктом даного правопорушення начальником митниці було визнано начальника залізничної станції Хутір-Михайлівський за посадою. Особа начальника на той час встановлена не була.

11.12.2008 р. в.о. начальника Дністровської митниці була винесена постанова про визнання ОСОБА_4 винним у вчиненні порушення митних правил, передбачених ст. 331 Митного кодексу України та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу розміром 8500 грн.

29.12.2008 року ОСОБА_4 оскаржив дану постанову до Державної митної служби, яка своєю постановою від 07.02.2009 року залишила постанову Дністровської митниці в справі про порушення митних правил без змін, а скаргу без задоволення.

Відповідно до ст. 2 ч.4 КУпАП питання щодо адміністративної відповідальності за порушення митних правил регулюються Митним кодексом України (92-15) .

Згідно ст. 394 Митного кодексу України, постанова митного органу має бути постановлена законного та обґрунтовано. Проте, при розгляді даних справи, як посадовими особами Дністровської митниці, так і Державної митної служби України не були дотримані ці вимоги закону, що призвело до постановлення не обґрунтованої постанови.

Відповідно до ст.319 Митного кодексу України, порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, які посягають на встановлений законодавством України порядок переміщення товарів і транспортних засобів через митний кордон України.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, митний орган Дністровської митниці посилався на те, що ОСОБА_4, як начальника Хутір-Михайлівської Південно - західної залізниці, не забезпечив збереження переміщуваного вантажу, шляхом неякісного прийому працівниками залізничної станції "Хутір-Михайлівський" залізничних вагонів № 66270760, № 66779000 в технічному та комерційному відношенні від Російської залізниці до подальшого слідування по території України, внаслідок чого і була спричинена втрата вантажу в даному вагоні .

Між тим, як було встановлено в ході розгляду справи, вагон, зазначений в справі, прослідував не тільки станцію Хутір-Михайлівський і не одну дирекцію, а дві залізничні дороги : Південно-Західну і Одеську, а митний орган, яким було розглянуто справу не перевірив дані про організацію руху на ділянці дороги, де сталася втрата.

Судами попередніх інстанцій вірно зазначено, що поза увагою митниці лишилися і ті обставини, що вагон в комерційному та технічному стані також перевірявся та оглядався на усіх станціях згідно руху складу потягу, на яких несправностей виявлено не було, що підтверджується наступним.

Так, технічно справний стан вагону № 66270760, № 66779000 підтверджується виписками з ГУ-98, ВУ-14 щодо їх огляду на станціях Конотоп, Дарниця та Жмеринка, які були надані начальником галузевої служби комерційної роботи та маркетингу ДАТУ "Південно-західна залізниця".

Крім того, ст.1 ЗУ "Про залізничний транспорт"визначено, що залізниця, це статутне територіально галузеве об"єднання, до складу якого входять підприємства, установи та організації залізничного транспорту і яке, при централізованому управлінні здійснює перевезення пасажирів та вантажів у визначеному регіоні транспортної мережі.

Відповідно до ст.22 Угоди про міжнародне залізнично вантажне сполучення, і кожна наступна залізниця, яка приймає вантаж разом з накладною, вступає тим самим в цей договір перевозки і приймає на себе зобов’язання, що з нього випливають, тобто несуть солідарну відповідальність.

Проте, при накладення на ОСОБА_4 адміністративного стягнення, ні посадові особи Дністровської митниці, ні Державної митної служби не з’ясували питання, щодо залучення до участі Південно-Західної та Одеської залізниць.

Крім того, згідно ст.22 зазначеної вище Міжнародної угоди, залізниця звільняється від відповідальності за повну або часткову втрату вантажу, зменшення його маси у випадку, коли відправник провів завантаження вантажу у непридатні для перевозки даного виду вантажу вагони.

Згідно актів технічного стану зазначених вище вагонів встановлено, що причиною виникнення несправностей вагонів була неякісна підготовка вагонів під завантаження відправником товару.

Таким чином, митний орган не перевірив і не дослідив всі обставини справ по фактам недостачі вантажу, який перевозився Українською залізницею, тобто неповно і не об’єктивно провів адміністративне провадження.

Також порушені вимоги ст.363 МК України щодо правильності склаання протоколу про порушення митних правил, що вбачається з дослідженої в судовому засіданні адміністративної справи № 0003/51200/08, а саме: ОСОБА_4 не був ознайомлений з протоколом про порушення митних правил, він не давав ніяких пояснень щодо обставин справи та змісту протоколу, не підписувався в протоколах, також відсутні і підписи свідків в протоколі. Йому не були роз’яснені права та обов’язки передбачені ст. 366 МК України.

Таким чином, проаналізувавши всі досліджені в судовому засіданні доками, суд вважає, що митний орган, при розслідуванні та розгляді адміністративної справи щодо ОСОБА_4, не вжив усіх заходів для з’ясування обставин справи і не дав оцінки наявним у справ доказам, допустив порушення процесуального законодавства при розгляді справи, та винесена постанова про притягнення особи до адміністративної відповідальності, тому прийняту постанову не можна вважати законною та обґрунтованою і вона підлягає скасуванню у зв’язку з порушенням процесуального права позивача на захист, обмеженням його процесуальних прав і недотримання процедури притягнення до адміністративної відповідальності.

Крім того, відповідно до ст.394 МК України законність та обґрунтованість постанови митного органу у справі про порушення митних правил можуть бути перевірені судом або митним органом вищого рівня у зв’язку з поданням скарги, подання прокурора.

Відповідно до п.п.2, 3, 4 ст. 395 Митного кодексу України підставами для скасування або зміни постанови про накладення адміністративного стягнення за порушення митних правил є необ’єктивність або неповнота провадження у справі або необ’єктивність її розгляду; невідповідність викладених у постанові висновків фактичним обставинам справи; безпідставне недопущення до участі в розгляді справи особи притягнутої до відповідальності, а також інше обмеження прав учасників провадження у справі, якщо таке обмеження зашкодило всебічному розгляду справи та вплинуло або могло вплинути на винесення обґрунтованої постанови за результатами її розгляду.

Однак Держмитслужба, при розгляді скарг ОСОБА_4, в порушення зазначених вимог закону, належним чином не перевірила законність і обґрунтованість постанов митного органу, та винесла безпідставні постанови, якими залишила без змін постанови Дністровської митниці про притягнення ОСОБА_4 до адміністративної відповідальності за скоєння правопорушення передбаченого ст. 331 Митного кодексу України та накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу на суму 8 500 грн., а скаргу ОСОБА_4 без задоволення.

Доводи касаційної скарги зазначених висновків судів першої та апеляційної інстанцій не спростовують і не дають підстав для висновку, що судами при розгляді справи порушено норми матеріального та процесуального права.

Суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись ст.ст. 220, 221, 223, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , колегія суддів Вищого адміністративного суду України,-

Касаційну скаргу Дністровської митниці відхилити, а постанову Ямпільського районного суду Сумської області від 14 липня 2010 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 29 листопада 2010 року –залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.