Вищий адміністративний суд України у складі: суддя Костенко М.І. - головуючий, судді Ланченко Л.В., Маринчак Н.Є.,

розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області (далі –ДПІ)

на постанову господарського суду Київської області від 19.06.2008

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 16.09.2009

у справі № А6/253-08 (22-а-27991/08)

за позовом приватного підприємства "Транспетроліум"(далі –Підприємство)

до ДПІ,

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - приватного підприємства "Автопрофіт"

про скасування рішення.

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий адміністративний суд України

Постановою господарського суду Київської області від 19.06.2008, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 16.09.2009, позов задоволено; скасовано рішення ДПІ від 15.01.2008 № 0000032303/0 про застосування штрафних (фінансових) санкцій з мотивів відсутності доказів порушення позивачем вимог пункту 13 статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".

У касаційній скарзі до Вищого адміністративного суду України ДПІ просить скасувати оскаржувані рішення місцевого та апеляційного судів та відмовити в задоволенні позову. На обґрунтування касаційних вимог скаржник зазначає про незабезпечення позивачем відповідності суми готівкових коштів у місці проведення розрахунків сумі, зазначеній в поточному звіті РРО, що обумовлює правомірність застосування до Підприємства штрафу за оспорюваним рішенням.

Справу розглянуто в попередньому судовому засіданні відповідно до статті 2201 Кодексу адміністративного судочинства України.

Перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги ДПІ з урахуванням такого.

Попередніми судовими інстанціями у розгляді справи встановлено, що в ході проведеної податковим органом перевірки господарської одиниці –належної позивачеві АЗС –щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу суб’єктами підприємницької діяльності, оформленої актом від 12.11.2007, було виявлено факт невідповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків Підприємства сумі коштів, зазначеній у поточному звіті РРО. З огляду на суму такої невідповідності (яка склала 19099,91 грн.) до позивача було застосовано штрафні санкції у розмірі 95499,55 грн. за оспорюваним рішенням.

Судами також було з’ясовано, що фактично на спірній АЗС позивачем використовуються два РРО, виручка яких відповідає сумі, зафіксованій у відповідних поточних звітах РРО, а спірні готівкові кошти належали іншому суб’єкту господарювання –приватному підприємству "Автопрофіт", яке здійснює свою діяльність на території спірної АЗС, та знаходились у сейфі, що орендується цим підприємством за договором оренди обладнання від 01.11.2007 № 19/ТР-07.

Відповідно до пункту 13 статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг"суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня.

З установлених судами обставин справи не вбачається порушення Підприємством вимог наведеного припису Закону (265/95-ВР) . Адже орендований іншим суб’єктом господарювання сейф не може вважатися місцем проведення розрахунків у розумінні статті 2 названого Закону. А відтак суди, встановивши факт включення податковим органом готівки, що зберігається у цьому сейфі, до готівкових коштів на місці здійснення розрахунків Підприємства, дійшли неспростовуваного доводами касаційної скарги висновку про незаконність застосування до позивача штрафних санкцій за оспорюваним актом індивідуальної дії та правомірно задовольнили позов.

З урахуванням викладеного процесуальні підстави для скасування оскаржуваних рішень зі спору відсутні.

Керуючись статтями 220, 2201, 223, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України

1. Касаційну скаргу Маловиськівської державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області відхилити.

2. Постанову господарського суду Київської області від 19.06.2008 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 16.09.2009 у справі № А6/253-08 (22-а-27991/08) залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку статей 236- 238 Кодексу адміністративного судочинства України.