Вищий адміністративний суд України у складі: суддя Костенко М.І. - головуючий, судді Ланченко Л.В., Маринчак Н.Є.,

розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу суб’єкта підприємницької діяльності –фізичної особи ОСОБА_1 (далі –СПД ОСОБА_1)

на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 21.09.2009

у справі № А-6/77 (22а-5746/08/9104)

за позовом СПД ОСОБА_1

до державної податкової інспекції у м. Яремча Івано-Франківської області (далі –ДПІ)

про визнання нечинними рішень.

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий адміністративний суд України

Постановою господарського суду Івано-Франківської області від 11.01.2008 позов задоволено; визнано нечинним рішення ДПІ від 15.03.2007 № 0000352302/0 та № 0000332302/0 з мотивів незаконності проведення спірної перевірки та відсутності у ДПІ повноважень на застосування санкцій за порушення суб’єктами господарювання положень Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" (481/95-ВР) .

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 21.09.2009 назване рішення суду першої інстанції скасовано; у позові відмовлено. У прийнятті цієї постанови апеляційний суд виходив з того, що факт вчинення позивачем порушень правил здійснення розрахункових операцій підтверджується наявними у справі доказами, у тому числі і фактом притягнення бармена позивача ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за відповідні правопорушення.

У касаційній скарзі до Вищого адміністративного суду України СПД ОСОБА_1 просить скасувати названу постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі згадане рішення господарського суду Івано-Франківської області зі спору, посилаючись на помилкове скасування апеляційним судом правильної та вмотивованої постанови суду першої інстанції у справі.

Справу розглянуто в попередньому судовому засіданні відповідно до статті 2201 Кодексу адміністративного судочинства України.

Перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги СПД ОСОБА_1 з урахуванням такого.

Попередніми судовими інстанціями у розгляді справи встановлено, що в ході проведеної податковим органом перевірки господарської одиниці –належного позивачеві кафе "ІНФОРМАЦІЯ_1"–щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу суб’єктами підприємницької діяльності, оформленої актом від 01.03.2007 № 090260, було виявлено:

факт продажу алкогольних напоїв особою, яка не досягла 18 років, що стало підставою для застосування до позивача штрафних санкцій у сумі 1700 грн. за рішенням про застосування фінансових санкцій від 15.03.2007 № 0000352302/0;

проведення позивачем розрахункової операцій без видачі розрахункового документа, а також без застосування розрахункової книги та книги обліку розрахункових операцій; незабезпечення СПД ОСОБА_1 відповідності суми готівкових коштів у місці проведення розрахунків (1315 грн.) сумі коштів за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня; незабезпечення зберігання використаних книг обліку розрахункових операцій протягом трьох років; здійснення торговельної діяльності у сфері громадського харчування без придбання торгового патенту. Наведені обставини стали підставою для накладення на СПД ОСОБА_1 6915 грн. штрафу за рішенням про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 15.03.2007 № 0000332302/0.

Апеляційним судом додатково було встановлено факт притягнення бармена позивача –ОСОБА_2 до адміністративної відповідності за наведені порушення правил здійснення розрахункових операцій за постановою Яремчанського міського суду Івано-Франківської області від 03.04.2007 у справі № 3-580/2007.

Згідно зі статтею 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг"суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані:

проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом (265/95-ВР) , із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок (пункт 1);

забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня (пункт 13).

Крім того, частиною першою статті 153 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів"заборонено продаж алкогольних напоїв та тютюнових виробів особами, які не досягли 18 років.

Абзацом восьмим статті 17 цього Закону (у редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено штраф за порушення наведеного припису у розмірі 1700 гривень.

Під час розгляду цієї справи позивачем не подано будь-яких доказів та не наведено переконливих доводів на спростування фактів вчинення ним зафіксованих в акті порушень.

Посилання СПД ОСОБА_1 на порушення податковим органом порядку здійснення спірної перевірки обґрунтовано не було взято до уваги апеляційним судом, позаяк виходячи зі змісту статей 11-1, 11-2 Закону України "Про державну податкову службу в Україні", у разі порушення посадовими особами податкового органу умов допуску до проведення спірної перевірки позивач мав лише можливість не допустити перевіряючих до цієї перевірки.

Не відповідають нормам матеріального права і твердження скаржника про відсутність у ДПІ права на застосування штрафних санкцій в порядку статті 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів".

Адже зі змісту частини четвертої статті 17 названого Закону та пункту 1 статті 8 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" випливає, що органи державної податкової служби, зокрема ДПІ, є іншим органом, якому Законом України "Про державну податкову службу в Україні" (509-12) надано право та застосування до суб’єктів господарювання штрафних санкцій в порядку статті 17 Закону.

З урахуванням викладеного процесуальні підстави для скасування оскаржуваної постанови апеляційного суду зі спору відсутні.

Керуючись статтями 220, 2201, 223, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України

1. Касаційну скаргу суб’єкта підприємницької діяльності –фізичної особи ОСОБА_1 відхилити.

2. Постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 21.09.2009 у справі № А-6/77 (22а-5746/08/9104) залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку статей 236- 238 Кодексу адміністративного судочинства України.