Вищий адміністративний суд України у складі: суддя Костенко М.І. - головуючий, судді Ланченко Л.В., Маринчак Н.Є.,

розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу державної податкової інспекції в м. Івано-Франківську (далі –ДПІ)

на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 29.02.2008

та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 01.10.2009

у справі № 2-а-101/2008 (22а-7149/08/9104)

за позовом голови ліквідаційної комісії товариства з обмеженою відповідальністю "ОЛТЕК АЗС"(далі –Товариство)

до ДПІ

про скасування рішення.

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий адміністративний суд України

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 29.02.2008, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 01.10.2009, позов задоволено; визнано нечинним рішення ДПІ про застосування фінансових санкцій від 02.08.2007 № 000088230410 з мотивів відсутності у позивача обов’язку використовувати реєстратор розрахункових операцій (далі –РРО) під час продажу об’єктів основних фондів.

У касаційній скарзі до Вищого адміністративного суду України ДПІ просить скасувати оскаржувані рішення місцевого та апеляційного судів та відмовити в задоволенні позову. На обґрунтування касаційних вимог скаржник зазначає, що з огляду на нездійснення позивачем амортизаційних нарахувань на спірні транспортні засоби останні було помилково віднесено судами до основних фондів Товариства.

Справу розглянуто в попередньому судовому засіданні відповідно до статті 2201 Кодексу адміністративного судочинства України.

Перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги ДПІ з урахуванням такого.

Попередніми судовими інстанціями у розгляді справи встановлено, що підставою для застосування до позивача 309 050 грн. штрафних санкцій згідно з оспорюваним рішенням слугував висновок ДПІ, викладений в акті перевірки від 23.07.2007 № 342/23-2/30017144, про порушення позивачем вимог пункту 1 статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг"внаслідок непроведення через РРО операцій з продажу транспортних засобів (автомобіля "Шкода Октавія", бензовозу, автомобіля "Нісан") за готівкові кошти на загальну суму 61810 грн.

Судами також було з’ясовано, що у бухгалтерському обліку позивача зазначені засоби обліковувалися на субрахунку 105 "Транспортні засоби"рахунку 10 "Основні засоби".

Відповідно до пунктів 3.1, 3.2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 № 637 (z0040-05) (у редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин), касові операції оформляються касовими ордерами, видатковими відомостями, розрахунковими документами, документами за операціями із застосуванням платіжних карток, іншими касовими документами, які згідно із законодавством України підтверджували б факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) готівкових коштів. Касові операції, що проводяться відповідно до Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (265/95-ВР) , оформляються згідно з вимогами цього Закону (265/95-ВР) .

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг"реєстратори розрахункових операцій застосовуються фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності або юридичними особами (їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами) (далі - суб'єкти підприємницької діяльності), які здійснюють операції з розрахунків в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також уповноваженими банками та суб'єктами підприємницької діяльності, які виконують операції купівлі-продажу іноземної валюти.

З наведених законодавчих норм випливає, що чинне законодавство розрізняє порядок здійснення готівкових розрахунків підприємства та порядок здійснення розрахункових операцій, які підпадають під дію названого Закону (265/95-ВР) . При чому критерієм розмежування таких операцій є саме сфера діяльності суб’єкта господарювання.

У розгляді цієї справи суди дійшли обґрунтованого висновку про те, що продаж Товариством транспортних засобів, які належали до основних фондів позивача, не може вважатися торговельною діяльністю позивача. Фактично за своїм змістом такий продаж є звичайною операцією з поставки товару із застосуванням готівкової форми розрахунку.

Торговельна ж діяльність з урахуванням вимог пункту 3 Порядку провадження торговельної діяльності та правил торговельного обслуговування населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.06.2006 № 833 (833-2006-п) , передбачає, зокрема, здійснення роздрібної та/або оптової торгівлі, тобто систематичної діяльності у сфері товарообігу через торговельні об’єкти господарюючого суб’єкта.

А відтак, як вірно зазначили попередні судові інстанції, спірні операції з продажу транспортних засобів не підпадають під сферу регулювання Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (265/95-ВР) , що обумовлює відсутність у Товариства обов’язку використовувати РРО під час здійснення цих операцій.

Доводи ДПІ, викладені у касаційній скарзі, не спростовують наведені висновки попередніх інстанцій, адже власне нездійснення позивачем амортизації витрат на придбання цих транспортних засобів не змінює їх економіко-правову сутність як основних засобів.

З урахуванням викладеного процесуальні підстави для скасування оскаржуваних рішень зі спору відсутні.

Керуючись статтями 220, 2201, 223, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України

1. Касаційну скаргу державної податкової інспекції в м. Івано-Франківську відхилити.

2. Постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 29.02.2008 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 01.10.2009 у справі № 2-а-101/2008 (22а-7149/08/9104) залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку статей 236- 238 Кодексу адміністративного судочинства України.