К/9991/50648/11-С Про скасування рішення міської ради в частині відмови в затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки - 01.03.2012 Прийняття

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за касаційною скаргою Заступника прокурора Донецької області в інтересах держави в особі Краматорської міської ради на постанову Краматорського міського суду Донецької області від 18 липня 2008 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 13 липня 2011 року у справі №2а-87/08/0528 за позовом ОСОБА_2 до Краматорської міської ради про часткове скасування рішення та зобов’язання вчинити певні дії, -

У липні 2008 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Краматорської міської ради про скасування рішення Краматорської міської ради від 14.05.2008 №19/У-47 в частині відмови в затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передачі в оренду земельної ділянки, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2, та зобов’язання відповідача ухвалити рішення щодо затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передачі в оренду земельної ділянки, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2, у відповідності з діючими законодавством на час звернення із заявою до міського голови.

Постановою Краматорського міського суду Донецької області від 18 липня 2008 року позов задоволено частково. Скасовано п.п.1.1 п.1 рішення Краматорської міської ради від 14.05.2008 №19/У-47 в частині відмови ОСОБА_2 в затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передачі в оренду земельної ділянки, розташованої АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2, площею 0,0335 га для будівництва та подальшої експлуатації адміністративної будівлі –офісу, магазину промислових товарів та магазину продовольчих товарів; зобов’язано відповідача розглянути і прийняти на сесії рішення про відведення земельної ділянки та передачі в оренду земельної ділянки, розташованої АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2, площею 0,0335 га для будівництва та подальшої експлуатації адміністративної будівлі –офісу, магазину промислових товарів та магазину продовольчих товарів в порядку, передбаченому Земельним Кодексом України (2768-14) та Законом України "Про оренду землі" (161-14) в редакції, чинній на момент звернення позивача з заявою до міського голови.

Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 13 липня 2011 року апеляційну скаргу прокурора м. Краматорська на зазначене вище судове рішення залишено без задоволення, а постанову суду першої інстанції –без змін.

В касаційній скарзі Заступник прокурора Донецької області просить скасувати зазначені вище судові рішення як такі, що ухвалено з порушенням норм матеріального права, та ухвалити нове судове рішення, яким в задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, обговоривши доводи касаційної скарги та заперечень на неї, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Частково задовольняючи позов суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, мотивував своє рішення тим, що приймаючи рішення від 14.05.2008 №19/У-47 в частині відмови позивачу в затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, відповідач діяв в порушення вимог законодавства, діючого на час звернення позивача з завою про відведення земельної ділянки, чим було порушено права та законні інтереси позивача.

Однак, з такими висновками судів попередніх інстанцій погодитись не можна з огляду на нижченаведене.

Як вбачається з матеріалів справи, у квітні 2007 року позивач звернувся до Краматорського міського голови з заявою про надання земельної ділянки для будівництва та подальшої експлуатації адміністративної будівлі-офісу, магазину промислових товарів та магазину продовольчих товарів АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2.

Рішенням Краматорської міської ради від 12.12.2007 №16/У-29 позивачу було погоджено місце розташування об’єкту АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2, надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та зобов’язано позивача до 12.01.2008 укласти договори на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельної ділянки з організаціями, що мають відповідні дозволи на виконання цих видів робіт.

На виконання вищевказаного рішення позивач узгодив та уклав договори з усіма органами і службами для погодження міста будівництва об’єкту АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2.

Рішенням Краматорської міської ради від 14 травня 2008 року №19У-29, зокрема, позивачу (п.п.1.1 п.1) було відмовлено в затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Відмовляючи позивачу в затвердженні проекту землеустрою, відповідач посилався на те, що передача земельної ділянки в оренду буде суперечити вимогам ст. 124 Земельного Кодексу України, ст. 16 Закону України "Про оренду землі", оскільки право оренди вільних від забудови земельних ділянок надається виключно на аукціонах, а документи, якими підтверджується право власності на об’єкти нерухомості, не представлені до міської ради.

Статтею 19 Конституції України визначено, що органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією (254к/96-ВР) та законами України.

Згідно ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією (254к/96-ВР) та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Статтею 12 Земельного кодексу України визначено, що до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить: а) розпорядження землями територіальних громад; б) передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу; в) надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу (2768-14) ; г) вилучення земельних ділянок із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу (2768-14) ; ґ) викуп земельних ділянок для суспільних потреб відповідних територіальних громад сіл, селищ, міст; д) організація землеустрою; е) координація діяльності місцевих органів земельних ресурсів; є) здійснення контролю за використанням та охороною земель комунальної власності, додержанням земельного та екологічного законодавства; ж) обмеження, тимчасова заборона (зупинення) використання земель громадянами і юридичними особами у разі порушення ними вимог земельного законодавства; з) підготовка висновків щодо вилучення (викупу) та надання земельних ділянок відповідно до цього Кодексу (2768-14) ; и) встановлення та зміна меж районів у містах з районним поділом; і) інформування населення щодо вилучення (викупу), надання земельних ділянок; ї) внесення пропозицій до районної ради щодо встановлення і зміни меж сіл, селищ, міст; й) вирішення земельних спорів; к) вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.

Статтею 124 Земельного кодексу України (в редакції, чинній на момент прийняття оскаржуваного рішення, а саме із доповненнями, внесеними згідно із Законом України від 28.12.2007 (107-17) N107-VI) встановлено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки. Набуття права оренди земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється виключно на аукціонах, крім земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти нерухомого майна, які перебувають у власності громадян і юридичних осіб і в яких відсутні акції (частки, паї), що належать державі.

Згідно ст..16 Закону України "Про оренду землі" (161-14) (у редакції Закону від 28.12.2007 (107-17) N107-VI) набуття права оренди земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється виключно на аукціонах, крім земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти нерухомого майна, які перебувають у власності громадян і юридичних осіб і в яких відсутні акції (частки, паї), що належать державі. Порядок проведення аукціону та набуття права оренди земельної ділянки на конкурентних засадах визначається законодавством.

Таким чином, на момент прийняття міською радою оскаржуваного рішення законодавчо було змінено порядок надання в оренду земельних ділянок.

Не можна залишити поза увагою і те, що за приписами ст..9 Закону України "Про державну експертизу землевпорядної документації" (1808-15) (в редакції, яка була чинна на момент виникнення спірних правовідносин) обов'язковій державній експертизі підлягають проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок.

Статтею 35 цього Закону встановлено, що результатом проведення державної експертизи є висновок державної експертизи. Висновки державної експертизи повинні містити оцінку допустимості та можливості прийняття рішення щодо об'єкта державної експертизи і враховувати соціально-економічні наслідки. Якщо об'єкт державної експертизи підготовлений згідно з вимогами законодавства, встановленими стандартами, нормами і правилами, то він позитивно оцінюється та погоджується. У разі необхідності погодження може обумовлюватися певними умовами щодо додаткового опрацювання окремих питань та внесення коректив, виконання яких не потребує суттєвих доробок. Позитивні висновки державної експертизи щодо об'єктів обов'язкової державної експертизи є підставою для прийняття відповідного рішення органами виконавчої влади чи органами місцевого самоврядування, відкриття фінансування робіт з реалізації заходів, передбачених відповідною документацією. Реалізація заходів, передбачених документацією із землеустрою та документацією з оцінки земель, види яких визначені законом, а також матеріалами і документацією державного земельного кадастру щодо об'єктів обов'язкової державної експертизи, без позитивних висновків державної експертизи забороняється.

Пунктом 3.5. Методики проведення державної експертизи землевпорядної документації, затвердженої Наказом Держкомзему від 03.12.2004 № 391 (z1618-04) , встановлено, що підготовлені висновки державної експертизи повинні зводитись до трьох можливих варіантів: землевпорядна документація в цілому відповідає вимогам чинного законодавства України, встановленим нормам і правилам, оцінюється позитивно та погоджується (у разі необхідності погодження може обумовлюватися певними умовами щодо додаткового опрацювання окремих питань та внесення коректив, виконання яких не потребує суттєвих доробок); землевпорядна документація не в повній мірі відповідає вимогам чинного законодавства України, встановленим нормам і правилам, повертається на доопрацювання; землевпорядна документація, яка не відповідає вимогам чинного законодавства України, встановленим нормам і правилам, оцінюється негативно і не погоджується.

Усунення зауважень та внесення виправлень, виявлених в результаті державної експертизи, здійснюють розробники землевпорядної документації та інші суб'єкти, що допустили порушення вимог чинного законодавства України, встановлених норм і правил при підготовці об'єкта державної експертизи або його окремих складових частин.

Контроль за усуненням зауважень державної експертизи здійснюють виконавці експертизи (експерти) чи, за їх дорученням, керівники підпорядкованих територіальних органів земельних ресурсів. Факт внесення виправлень, врахування зазначених у висновку зауважень та пропозицій посвідчується відповідним записом на висновку експертизи керівника експертного підрозділу або керівника підпорядкованого територіального органу земельних ресурсів, на якого покладено контроль за усуненням зауважень державної експертизи.

У порушення зазначених вище вимог, факт внесення виправлень, врахування зазначених у висновку державної експертизи землевпорядної організації від 13.02.2008 №524 зауважень не посвідчені відповідними записами га висновках експертизи керівника експертного підрозділу, що також визнати законним не можна.

Окрім того, задовольняючи позов в частині покладення на відповідача обов’язку прийняти рішення щодо затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передачі в оренду земельної ділянки, суд перебрав на себе повноваження органу, на який законодавцем покладено обов’язок щодо вирішення зазначеного питання.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку, що спірне рішення прийнято відповідачем у межах своїх повноважень та на виконання вимог чинного законодавства України.

Оскільки судами попередніх інстанцій обставини справи встановлені, але неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень, то зазначена обставина відповідно до ст. 229 КАС України є підставою для скасування постановлених у справі судових рішень та ухвалення нового судового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 223, 229, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

Касаційну скаргу Заступника прокурора Донецької області, подану в інтересах держави в особі Краматорської міської ради - задовольнити.

Постанову Краматорського міського суду Донецької області від 18 липня 2008 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 13 липня 2011 року –скасувати, та ухвалити у справі №2а-87/08/0528 нове рішення, яким відмовити ОСОБА_2 в задоволенні позовних вимог до Краматорської міської ради в повному обсязі.