Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі

суддів: Островича С.Е., Федорова М.О., Степашка О.І.

розглянула в порядку попереднього судового засідання касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 квітня 2010 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 18 листопада 2010 року у справі за позовом приватного підприємства «ІЛТЕКС»до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва про скасування податкового повідомлення-рішення, -

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 квітня 2010 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 18 листопада 2010 року, позов задоволено: скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва № 0013431502/0 від 30.07.09р.

Не погоджуючись з судовими рішеннями у справі, відповідач подав до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу у якій просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що Державною податковою інспекцією в Солом'янському районі міста Києва було проведено камеральну перевірку податкової декларації (розрахунку) щодо земельного податку поданої за квітень-травень 2009року ПП «ІЛТЕКС». За результатами перевірки складно №9171/15-3-30177362 від 30.07.09р.

Актом перевірки встановлено, що розмір податкового зобов'язання з земельного податку зазначеного платником у податковій декларації, є меншим ніж визначено за результатами камеральної перевірки, оскільки при заповненні декларації платником податку не враховано п. 2 Рішення Київської міської Ради від 25.12.08 р. № 944/944 (ra0944023-08) , що призвело до заниження податкового зобов'язання на загальну суму 972,20 грн.

На підставі вище зазначеного акту перевірки Державною податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва 30.07.09р. винесено повідомлення-рішення № 0013431502/0 яким відповідно до п. 17.1.4 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» за позивачем визначено суму податкового зобов'язання 1 020,82 грн., що включає в себе суму основного платежу 972,20 грн. та суму штрафних санкцій 48,62 грн.

Відповідно до договору купівлі-продажу №102 від 28.11.2003р. нежитловий будинок № 5 площею 108,7 м2, який розташований в м. Києві по вул. Івана Пулюя дійсно належить ПП «ІЛТЕКС».

З копії витягу з технічної документації № Ю-26597/2004 про нормативну грошову оцінку земельної ділянки (кадастровий № 72:257:005), вбачається, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки 129,29 м2, що розташована за адресою: м. Київ, вул. Івана Пулюя, 5 становить 87 168,55 грн.

Відповідно до податкового розрахунку земельного податку на 2009р. ПП «ІЛТЕКС» нараховано податку за поточний рік (з січня 2009року по грудень 2009року) на суму 2 916,68 грн., що помісячно становить 243,05грн.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Статтею 7 Закону України «Про плату за землю» встановлено, що ставки земельного податку з земель, грошову оцінку яких встановлено, встановлюються у розмірі одного відсотка від їх грошової оцінки, за винятком земельних ділянок, зазначених у частинах п'ятій - десятій цієї статті та частині другій статті 6 цього Закону.

Статтею 4 Закону України «Про плату за землю» встановлено, що розмір земельного податку не залежить від результатів господарської діяльності власників землі та землекористувачів.

Ставки земельного податку, порядок обчислення і сплати земельного податку не можуть встановлюватись або змінюватись іншими законодавчими актами, крім цього Закону (2535-12) . Зміни і доповнення до цього Закону (2535-12) вносяться не пізніше ніж за три місяці до початку нового бюджетного року і набирають чинності з початку нового бюджетного року.

Колегія суддів касаційної інстанції погоджує висновок судів попередніх інстанцій щодо неправомірності прийняття ДПІ у Солом'янському районі м Києва податкового повідомлення-рішення №0013431502/0 від 30.07.2009р.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід відхилити, оскільки рішення судів першої та апеляційної інстанції ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують, підстави для призначення справи до розгляду в судовому засіданні відсутні.

Керуючись ст. 220, 220-1, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва відхилити, постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 квітня 2010 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 18 листопада 2010 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.