Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого Співака В.І.,

суддів: Заїки М.М.,

Стародуба О.П.,

та секретаря Гераймовича Д.Я.,

за участю представника відповідачів Лагутіна Є.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу військової частини А-0780 на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 08.09.2009 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 22.12.2009 у справі за позовом ОСОБА_3 до військової частини А-2502, військової частини А-0780 про визнання протиправними та скасування наказів про звільнення, поновлення на військовій службі,

У березні 2009 року ОСОБА_3 звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до військової частини А-2502, військової частини А-0780 про визнання протиправними та скасування наказів про звільнення, поновлення на військовій службі.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 08.09.2009 позовні вимоги ОСОБА_3 було задоволено. Скасовано наказ командира військової частини А-0780 від 20.06.2007 № 221 та наказ командира військової частини А-2502 від 21.06.2007 № 141 про звільнення ОСОБА_3 з військової служби. Поновлено ОСОБА_3 на військовій службі на посаді заступника командира взводу –командира відділення технічної роботи батальйону аеродромно-технічного забезпечення військової частини А-2502 з 22.06.2007. Зобов’язано військову частину А-2502 нарахувати та виплатити ОСОБА_3 середній розмір грошового утримання за час вимушеного прогулу з 22.06.2007 по час фактичного поновлення на службі за вирахуванням виплат, отриманих ОСОБА_3 в ПСП "Криниця"та у службі зайнятості Старокостянтинівського району Хмельницької області.

Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 22.12.2009 апеляційні скарги військової частини А-2505 та військової частини А-0780 було залишено без задоволення, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 08.09.2009 –без змін.

У касаційній скарзі військова частина А-0780 не погоджуючись з даними рішеннями, посилаючись на допущені судами порушення норм матеріального права, просить скасувати постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 08.09.2009 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 22.12.2009 та ухвалити нову постанову, якою відмовити ОСОБА_3 у задоволенні позовних вимог.

Перевіривши доводи касаційної скарги, заперечення на неї, рішення судів щодо правильності застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів не вбачає порушення судами норм матеріального і процесуального права при прийнятті рішень, і тому вважає, що касаційну скаргу слід залишити без задоволення з наступних підстав.

Судами встановлено, що ОСОБА_3 проходив службу у Збройних Силах України. Наказом командира військової частини А-0780 від 20.06.2007 № 221 ОСОБА_3 було звільнено з військової служби "за службовою невідповідністю". Наказом командира військової частини А-2502 від 21.06.2007 № 141 його виключено із списків особового складу військової частини А 2502 з 21.06.2007.

Відповідно до статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" Контракт припиняється (розривається), а військовослужбовці, які проходять військову службу за контрактом, звільняються з військової служби через службову невідповідність. Звільнення військовослужбовців з військової служби здійснюється в порядку, передбаченому положеннями про проходження військової служби громадянами України.

Згідно статті 51 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України (551-14) на сержантів (старшин) військової служби за контрактом, можуть бути накладені такі стягнення: зауваження; догана; сувора догана; попередження про неповну службову відповідність; пониження в посаді; пониження у військовому званні на один ступінь; пониження у військовому званні на один ступінь з переведенням на нижчу посаду; позбавлення сержантського (старшинського) звання; звільнення з військової служби за контрактом за службовою невідповідністю.

Статтею 84 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України (551-14) передбачено, що прийняттю рішення командиром про накладення на підлеглого дисциплінарного стягнення може передувати службове розслідування. Воно проводиться з метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення, та ступеня вини.

У відповідності до статті 85 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України (551-14) службове розслідування призначається письмовим наказом командира, який вирішив притягти військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності. Воно може бути проведено особисто командиром, доручено офіцерові чи прапорщикові (мічманові), а у разі вчинення правопорушення рядовим (матросом) чи сержантом (старшиною) - також сержантові (старшині).

Згідно статті 86 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України (551-14) після розгляду письмової доповіді про проведення службового розслідування командир проводить бесіду з військовослужбовцем, який вчинив правопорушення. Якщо вину військовослужбовця повністю доведено, командир приймає рішення про накладення дисциплінарного стягнення.

Пунктом 2.2. Інструкції про порядок проведення службового розслідування у Збройних Силах України затвердженої наказом Міністра оборони України від 15.03.2004 № 82 (z0385-04) передбачено, що особа, стосовно якої проводиться службове розслідування, має право давати усні та письмові пояснення, робити заяви, подавати документи і порушувати клопотання про витребування та залучення нових документів, опитування відповідних осіб, проведення додаткових ревізій.

Відповідно до статті 87 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України (551-14) дисциплінарне стягнення має бути накладене не пізніше ніж за 10 діб від дня, коли командирові (начальникові) стало відомо про правопорушення, а у разі провадження службового розслідування - протягом місяця від дня його закінчення.

Наказом командира військової частини А-2502 від 03.05.2007 № 323 було призначено службове розслідування по факту вживання алкогольних напоїв у службовий час і визначено строк його проведення до 05.05.2007. Про завершення проведенння даного службового розслідування було доведено рапортом заступника начальника тилу військової частигни А-2502 майором ОСОБА_4 від 05.05.2007 на ім’я командира військової частини А-2502.

Враховуючи, що піся завершення проведення службового розслідування, яке було завершено 05.05.2007 та прийняттям наказу командиром військової частини А-0780 від 20.06.2007 № 221 минуло більше одного місяця та те, що під час проведення службового розслідування від позивача не було відібрано усних чи письмових пояснень та не надано права робити заяви, подавати документи і порушувати клопотання про витребування та залучення нових документів, опитування відповідних осіб, а тому суди дійшли вірного висновку скасувавши накази командира військової частини А-0780 від 20.06.2007 № 221 та командира військової частини А-2502 від 21.06.2007 № 141 про звільнення ОСОБА_3 з військової служби, поновивши його на військовій службі на раніше займаній посаді та стягнули на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу.

На підставі викладеного колегія суддів вважає, що порушень судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального чи процесуального права, при вирішенні цієї справи, не допущено, правова оцінка обставин по справі дана вірно, а тому касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувані рішення –без змін.

Керуючись статтями 220, 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

Касаційну скаргу військової частини А-0780 залишити без задоволення, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 08.09.2009 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 22.12.2009 у справі за позовом ОСОБА_3 до військової частини А-2502, військової частини А-0780 про визнання протиправними та скасування наказів про звільнення, поновлення на військовій службі –без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.