Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Весельської Т.Ф., Малиніна В.В. (доповідач), Ситникова О.Ф.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_4 на постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 04 травня 2011 року по справі за позовом ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду України у Ворошиловському районі м. Донецька про перерахунок пенсії, -

Постановою Ворошиловського районного суду м. Донецька від 16 лютого 2011 року позовні вимоги ОСОБА_4 задоволено, а саме: визнано дії відповідача в обмежені права позивача щодо перерахунку пенсії з 01.05.2010 року без застосування показника заробітної плати в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні за 2009 рік неправомірними. Зобов’язано відповідача провести позивачу перерахунок пенсії з 01.05.2010 року із застосуванням зазначеного показника відповідно до ст.ст. 40, 42 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування".

Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 04 травня 2011 року рішення суду першої інстанції скасовано та прийнято нове рішення про відмову у задоволені позову.

У касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, просить його рішення скасувати та залишити в силі постанову Ворошиловського районного суду м. Донецька від 16 лютого 2011 року.

Розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження відповідно до статті 222 КАС України.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши доводи касаційної скарги, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, суд касаційної інстанції дійшов висновку про необхідність відмовити у задоволенні касаційної скарги, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 224 КАС України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення –без змін, якщо визнає, що судом не допущено порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій. Не може бути скасовано судове рішення з мотивів порушення судом норм процесуального права, якщо це не призвело і не могло призвести до неправильного вирішення справи.

Як вбачається з матеріалів справи, після призначення пенсії позивач продовжувала працювати і у травні 2010 року звернулась до УПФУ із заявою про проведення перерахунку пенсії. Розпорядженням відповідача було проведено перерахунок з 01.05.2010 року з урахуванням показника середньої заробітної плати в середньому на одну особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески, та яка враховується для обчислення пенсії за календарний рік, що передує перерахунку пенсії, тобто за 2007 рік.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у задоволені позову, судом апеляційної інстанції встановлено, що в даному випадку позивач не має права на перерахунок пенсії з урахуванням показника заробітної плати в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні за 2009 рік.

Колегія суддів погоджується з таким висновком, виходячи з наступного.

В даному випадку суть спору полягає у можливості застосування при перерахунку пенсії показника середньої заробітної плати (доходу) в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні.

Перерахунок пенсій у зв’язку із збільшенням середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України та страхового стажу регулюється статтею 42 Закону 1058, частина 4 якої передбачає, що у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, провадиться перерахунок пенсії з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії. Кожний наступний перерахунок пенсії провадиться не раніш як через 2 роки після попереднього перерахунку з урахуванням страхового стажу після призначення пенсій. Перерахунок пенсій здійснюється із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія, або за періоди страхового стажу зазначені в частині 1 статті 40 цього Закону.

Така редакція існує після визнання неконституційними змін, внесених підпунктом "б"підпункту 10 пункту 35 Розділу 2 Закону України від 28 грудня 2007 року (107-17) № 107-6 визнаних такими, що не відповідають Конституції України (254к/96-ВР) (є неконституційними), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 (v010p710-08) .

Скасовані зміни надавали можливість перераховувати пенсію із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині 1 статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону (1058-15) враховується для обчислення пенсії за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії.

Аналіз відновленої (діючої) норми абзацу 3 частини 4 статті 42 Закону 1058 доводить що перерахунок пенсії здійснюється із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія, або за періоди страхового стажу зазначені в частині першій статті 40 цього Закону.

Тобто, правила частини першої статті 40 при перерахунку пенсії, застосовуються виключно з метою визначення періоду страхового стажу, за який може бути обчислена заробітна плата (дохід).

Частина перша статті 40 передбачає, що для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 1 липня 2000 року, незалежно від перерв, та за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року.

Звертаючись до суду, позивач просив про застосування при перерахунку показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки за 2009 рік.

Середня заробітна плата працівників, зайнятих у галузях економіки України, за календарний рік, що передує року звернення за призначенням пенсії, використовується як складова для призначення пенсії відповідно до частини 2 статті 40 Закону 1058, і є величиною постійною не змінною при перерахунку пенсії, на відміну від інших показників, які використовуються при визначенні заробітної плати (доходу) застрахованої особи для обчислення пенсії.

Правове розуміння понять "середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України"та "показник середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка, відповідно до цього закону враховується для обчислення пенсії за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії"є різними правовими категоріями в основі цієї різності лежить, перед усім, різні економічні критерії їх визначеності, в наслідок чого ототожнювати, змішувати ці понятті не передбачається можливим.

Відповідно до пункту 6 статті 92 Конституції України виключно законами України визначаються, зокрема, форми і види пенсійного забезпечення. Такими законами є Закон України "Про пенсійне забезпечення"від 5 листопада 1991 року (1788-12) № 1788-12 (надалі Закон 1788) та Закон України "Про загальнообов’язкове пенсійне страхування"№ 1058 від 9 липня 2003 року (1058-15) . З огляду на зазначене та керуючись положеннями принципу законності закріпленого в статті 9 КАС України приписи постанови № 530 від 28 травня 2008 року не можуть застосовуватись до спірних відносин.

Перерахунок пенсії з більш високого заробітку передбачений статтею 69 Закону 1788, відповідно до якої пенсіонерам, які пропрацювали після призначення пенсії, у тому числі за віком, не менш як два роки з більш високим заробітком, ніж той, з якого було обчислено пенсію, встановлюється за заявою пенсіонера новий розмір пенсії виходячи з більш високого заробітку, який визначається за два роки роботи підряд для призначення пенсії відповідно до статей 64-67 цього Закону. У разі дальшого зростання заробітку пенсіонера провадиться за його заявою новий перерахунок пенсії. Кожний наступний перерахунок пенсії провадиться не раніш ніж через два роки після попереднього перерахунку.

З урахуванням зазначеного, підстави для перерахунку пенсії позивача із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні відсутні.

Необхідно зазначити, що коефіцієнт заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України, застосовується виключно для призначення пенсії. Обчислення включає в себе призначення та перерахунок пенсії, разом з цим це не є тотожні поняття, вони мають різний правовий зміст та правове навантаження, при цьому формула обчислення заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії (призначення та перерахунку) визначається частиною 2 статті 40 Закону України 1058, з тією тільки різницею, що середня заробітна плата працівників, зайнятих у галузях економіки України, за календарний рік, що передує року звернення визначається один раз при призначенні пенсії, і в подальшому використовується як постійна величина для пенсіонера, на відміну від інших показників, а саме суми коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць та кількості місяців страхового стажу, за які розраховано коефіцієнти заробітної плати (доходу) застрахованої особи.

Колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід відхилити, оскільки судове рішення апеляційної інстанції постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, доводи касаційної скарги є необґрунтованими, підстави для передачі справи на розгляд складу колегії суддів Вищого адміністративного суду України в судовому засіданні відсутні.

Доводи касаційної скарги зроблених судом висновків не спростовують.

За правилами ч.1 ст. 224 КАС України, якщо відсутні підстави для скасування судових рішень, то суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін.

Керуючись ст.ст. 220, 222, 223, 224, 230, 231 КАС України, суд, -

Касаційну скаргу ОСОБА_4, - залишити без задоволення.

Постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 04 травня 2011 року по справі за позовом ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду України у Ворошиловському районі м. Донецька про перерахунок пенсії, - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п’ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі і оскарженню не підлягає.