Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого Білуги С.В.,

суддів Гаманка О.І.,

Загороднього А.Ф.,

та секретаря Овчіннікова А.А.

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 08.07.2009 у справі за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Луганській області про скасування наказів, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -

У березні 2007 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Луганській області про скасування наказів, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Постановою Старобільського районного суду Луганської області від 05.03.2009 позов ОСОБА_2 було задоволено. Скасовано наказ управління Міністерства внутрішніх справ України в Луганській області від 13.12.2006 № 852 зі змінами від 28.12.2006, згідно наказу № 893, у частині накладення на ОСОБА_2 дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення. Скасовано наказ управління Міністерства внутрішніх справ України в Луганській області від 09.01.2007 № 6 о/с про звільнення ОСОБА_2 за порушення дисципліни. Поновлено ОСОБА_2 на роботі в Старобільському районному відділі управління Міністерства внутрішніх справ України на посаді дільничного інспектора ВДІМ. Стягнуто з управління Міністерства внутрішніх справ України в Луганській області на користь ОСОБА_2 заробітну плату за час вимушеного прогулу (2 роки 2 місяці та 3 дні) у сумі 27 135, 64 грн.

Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 08.07.2009 апеляційну скаргу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Луганській області було задоволено. Постанову Старобільського районного суду Луганської області від 05.03.2009 було скасовано, у задоволенні позову ОСОБА_2 відмовлено.

ОСОБА_2 подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 08.07.2009 скасувати та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Перевіривши наведені доводи в касаційній скарзі, рішення суду щодо застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, ОСОБА_2 працював в органах внутрішніх справ з 18.06.1996 по 09.01.2007. Наказом начальника управління Міністерства внутрішніх справ України в Луганській області від 13.12.2006 № 852 було скасовано наказ Старобільського районного відділу управління Міністерства внутрішніх справ України від 20.11.2006 № 199 за м'якістю і за порушення статті 1 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, Кодексу честі працівника органів внутрішніх справ України, Етичного кодексу працівника органів внутрішніх справ України, що виявилося у вживанні наркотичних речовин та знаходженні на робочому місті у стані наркотичного одурманювання, дільничного інспектора міліції ВДІМ Старобільського районного відділу управління Міністерства внутрішніх справ України старшого лейтенанта міліції ОСОБА_2 було звільнено з органів внутрішніх справ. Наказом від 09.01.2007 № 6 о/с по особовому складу управління Міністерства внутрішніх справ України в Луганській області старшого лейтенанта міліції ОСОБА_2 звільнено з органів Міністерства внутрішніх справ України у запас Збройних Сил за пунктом 64 "є"Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України (114-91-п) на підставі наказу начальника управління Міністерства внутрішніх справ України в Луганській області від 13.12.2006 року № 852.

Відповідно до статті 1 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України службова дисципліна - дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України.

Статтею 2 вищенаведеного Статуту встановлено, що дисциплінарний проступок –це невиконання чи неналежне виконання особою рядового або начальницького складу службової дисципліни.

Вимогами статті 5 вказаного Статуту особи рядового і начальницького складу, яких в установленому законодавством порядку притягнуто до адміністративної, кримінальної або матеріальної відповідальності, водночас можуть нести і дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом (3460-15) .

Згідно пункту 6 статі 12 цього Статуту на осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни може накладатися такий види дисциплінарних стягнень, як звільнення з посади.

З матеріалів службового розслідування вбачається, що 18.11.2006 співробітниками управління внутрішньої безпеки в Луганській області була проведена планова перевірка службових приміщень та службового автотранспорту Старобільського районного відділу управління Міністерства внутрішніх справ України в Луганській області. Під час огляду службового автомобіля, закріпленого за дільничними інспекторами ОСОБА_2 і ОСОБА_3, під сидінням водія було виявлено пластикову пляшку з речовиною, схожою на наркотичну. При проведенні експертного дослідження встановлено, що вилучена речовина є особливо небезпечним наркотичним засобом - каннабісом (маріхуана) вагою 39, 4 г, обіг якої заборонено законом. Після проведення огляду місця події ОСОБА_2 і ОСОБА_3, були доставлені до Луганського обласного наркологічного диспансеру. За результатами огляду та лабораторних досліджень встановлено, що ОСОБА_2 і ОСОБА_3, на момент їх огляду перебували в стані одурманювання, викликаного вживанням наркотичних речовин - каннабіноїдів (протоколи медичного огляду від 18.11.2006 № 6178 та 6179).

05.02.2007 старшим слідчим прокуратури м. Сєвєродонецька порушено кримінальну справу № 1-26/2008 /9025/07/ за фактом придбання, зберігання та перевезення наркотичних засобів без мети збиту за частиною 1 статті 309 Кримінального кодексу України. Постанова про порушення кримінальної справи від 05.02.2007 за вказаним фактом була скасована, а 22.02.2007 старшим слідчим прокуратури порушено кримінальну справу відносно ОСОБА_2 і ОСОБА_3, за частиною 2 статті 309 Кримінального кодексу України, яка передбачає відповідальність за придбання, зберігання та перевезення наркотичних засобів без мети збиту, що скоєно за попередньою домовленістю групою осіб. На час розгляду адміністративної справи, порушена відносно позивача кримінальна справа знаходилась на стадії досудового слідства. Крім того, відсутність в діях складу кримінального злочину, не виключає можливість застосування дисциплінарного стягнення за дисциплінарне правопорушення.

Відповідно до статті 14 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України при визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов'язків, рівень кваліфікації тощо. Звільнення осіб рядового і начальницького складу з органів внутрішніх справ як вид стягнення є крайнім заходом дисциплінарного впливу.

Таким чином, колегія суддів погоджується з думкою суду апеляційної інстанції, що керівництво органу внутрішніх справ дійшло обґрунтованого висновку про застосування до позивача за скоєння дисциплінарного проступку стягнення у вигляді звільнення з органів внутрішніх справ, у зв’язку з чим підстави для задоволення позову були відсутні.

Відповідно до частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Керуючись ст.ст. 220, 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

Касаційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 08.07.2009 у справі за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Луганській області про скасування наказів, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.