Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Весельської Т.Ф.,

Малиніна В.В.,

Ситникова О.Ф.

провівши у порядку письмового провадження касаційний розгляд адміністративної справи

за позовом ОСОБА_4 до Управління праці та соціального захисту населення Керченської міської ради Автономної Республіки Крим про визнання рішення протиправним та зобов’язання вчинити певні дії,

провадження в якій відкрито за касаційною скаргою ОСОБА_4 на постанову Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 7 квітня 2011 року, -

У грудні 2009 року ОСОБА_4 пред’явила в суді указаний позов до Управління праці та соціального захисту населення Керченської міської ради Автономної Республіки Крим (далі - УПСЗН).

Вимоги обґрунтовувала тим, що як мати малолітньої дитини, у відповідності до статті 43 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням", має право на отримання допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі не меншому прожиткового мінімуму.

Згідно з Законом України "Про Державний бюджет України на 2009 рік" (835-17) прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 березня 2009 року складає 669 гривень на місяць, а з 1 листопада 2009 року –744 гривні. Однак, відповідач призначив та виплачує їй таку допомогу в значно меншому розмірі, а саме: 130 гривень на місяць, і відмовився привести розмір призначеної їй допомоги у відповідність із Законом (835-17) .

Посилаючись на наведені обставини, ОСОБА_4 просила суд визнати протиправним рішення УПСЗН щодо нарахування та виплати їй допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі 130 гривень та скасувати його; зобов’язати УПСЗН перерахувати розмір раніше призначеної їй допомоги та надалі виплачувати її в розмірі прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, а також нарахувати та виплатити на її користь заборгованість із такої допомоги за березень –листопад 2009 року в розмірі 4926 гривень.

Постановою Керченського міського суду Автономної Республіки Крим від 15 лютого 2010 року позовні вимоги ОСОБА_4 задоволено частково. Визнано неправомірними дії УПСЗН щодо відмови ОСОБА_4 у виплаті в повному обсязі допомоги по догляду за дитиною, сином ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, в період з квітня 2009 року по січень 2010 року у розмірі 5 614 гривень 23 копійки. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Постановою Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 28 квітня 2011 року постанову суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення, про відмову ОСОБА_4 в задоволенні позову.

У поданій касаційній скарзі ОСОБА_4, посилаючись на порушення апеляційним судом норм матеріального та процесуального права, ставить питання про скасування ухваленої ним постанови та залишення в силі постанови суду першої інстанції.

Заслухавши доповідь судді, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи та рішення, що приймалися в процесі її розгляду, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, з огляду на таке.

Як установлено судами під час розгляду справи, ОСОБА_4 є особою, застрахованою в системі загальнообов’язкового державного соціального страхування. У зв’язку з народженням 13 лютого 2009 року сина ОСОБА_5 та здійсненням догляду за ним, ОСОБА_4 перебуває на обліку в УПСЗН та з 8 квітня 2009 року по 13 лютого 2012 року отримує допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

ОСОБА_4 заявлені вимоги щодо зобов’язання УПСЗН нарахувати та виплати їй за березень –листопад 2009 року щомісячну допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, виходячи із розміру прожиткового мінімуму, на підставі статті 43 "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням".

Однак, підпунктом 12 пункту 25 Розділу ІІ Закону України від 28 грудня 2007 року № 107-VI "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (107-17) , стаття 43, яка встановлювала розмір допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку для застрахованих в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування, була виключена із Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" (2240-14) .

Підпунктом же 7 пункту 23 Розділу ІІ цього ж Закону (2240-14) було викладено в новій редакції статтю 15 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" (зміни набрали чинності 1 січня 2008 року), згідно з якою допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 гривень. Також, із зазначеного Закону (2811-12) були виключені норми, відповідно до яких право на отримання допомоги мали лише особи незастраховані в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування. Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22 травня 2008 року (v010p710-08) положення пункту 25 розділу II Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (107-17) щодо внесення змін до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" (2240-14) були визнані неконституційними. Однак, положення підпункту 7 пункту 23 Розділу ІІ цього Закону (2240-14) , якими внесено зміни до статті 15 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми", що регулює питання розміру допомоги, неконституційними не визнавалися.

Таким чином, починаючи з 22 травня 2008 року розмір допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку для осіб, застрахованих в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування, регулювався двома правовими нормами, а саме: статтею 15 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" і статтею 43 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням".

У наступному, 2009 році, згідно зі статтею 46 Закону України від 26 грудня 2008 року № 835-VI "Про Державний бюджет України на 2009 рік" від 26 грудня 2008 року, було встановлено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" (2811-12) та Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" (2240-14) призначається і здійснюється в розмірах і порядку, визначених Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 22 Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 року за № 1751 (1751-2001-п) , передбачено, що відповідно до статті 15 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку виплачується у розмірі, що дорівнює різниці між: з 1 січня 2008 р. - 50 відсотками, з 1 січня 2009 р. - 75 відсотками, з 1 січня 2010 р. - 100 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менш як 130 гривень.

Враховуючи те, що положення Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (107-17) , якими в новій редакції викладено статтю 15 Закону України "Про державну допомогу сім’ям з дітьми", а також положення статті 46 Закону України від 26 грудня 2008 року № 835-VI "Про Державний бюджет України на 2009 рік" неконституційними не визнані, й УПСЗН у 2009 році виплатило ОСОБА_4 допомогу у розмірі, встановленому новою редакцією статті 15 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми", апеляційний суд дійшов вірного висновку щодо правомірності дій відповідача.

За обставин, коли апеляційний суд всебічно і повно встановив всі фактичні обставини справи на підставі об'єктивної оцінки наявних в ній доказів, з'ясував дійсні права і обов'язки сторін та правильно застосував норми матеріального права, що регулюють спірні відносини, а доводи касаційної скарги його висновків не спростовують, ухвалена ним постанова підлягає залишенню в силі.

Керуючись статтями 222, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

Касаційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення, а постанову Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 7 квітня 2011 року –без змін.

Ухвала набирає законної сили через п’ять днів після направлення її копії сторонам у справі та оскарженню не підлягає.