К/9991/3900/11-С Про стягнення недоотриманої суми допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку - 28.02.2012 Прийняття

за позовом ОСОБА_4 до Управління праці та соціального захисту населення Полонської районної державної адміністрації Хмельницької області про визнання дій протиправними, зобов’язання вчинити певні дії та стягнення недоотриманої допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку,

провадження в якій відкрито за касаційною скаргою Управління праці та соціального захисту населення Полонської районної державної адміністрації Хмельницької області на постанову Полонського районного суду Хмельницької області від 22 червня 2009 року та ухвалу Апеляційного суду Хмельницької області від 25 травня 2010 року, -

У березні 2009 року ОСОБА_4 пред’явила в суді позов до Управління праці та соціального захисту населення Полонської районної державної адміністрації Хмельницької області (далі - УПСЗН) про визнання дій протиправними, зобов’язання вчинити певні дії та стягнення недоотриманої допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

Позовні вимоги обґрунтовувала тим, що як мати малолітньої дитини –доньки Крістіни, яка народилася 1 листопада 2006 року, має право на отримання допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі, не меншому прожиткового мінімуму для дітей віком до шести років, встановленому статтею 15 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми". Однак, відповідач призначив та виплачує їй таку допомогу в значно меншому розмірі.

Посилаючись на наведені обставини, ОСОБА_4 просила суд визнати дії УПСЗН протиправними, зобов’язати УПСЗН нарахувати та виплатити їй допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі, не меншому прожиткового мінімуму, стягнути з відповідача на її користь недоотриману у 2008 році допомогу в розмірі 4923 гривні.

Постановою Полонського районного суду Хмельницької області від 22 червня 2009 року, залишеною без змін ухвалою Апеляційного суду Хмельницької області від 25 травня 2010 року, позовні вимоги ОСОБА_4 задоволено частково. Зобов’язано УПСЗН здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_4 допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 1 січня 2008 року по 31 грудня 2008 року, виходячи із розміру, що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менш як 130 гривень.

У поданій касаційній скарзі УПСЗН, посилаючись на порушення норм процесуального права та невірне застосування норм матеріального права, ставить питання про скасування рішень, ухвалених судами попередніх інстанцій.

Заслухавши доповідь судді, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи та рішення, що приймалися в процесі її розгляду, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, з огляду на таке.

Відповідно до статті 13 Закону України від 21 листопада 1992 року № 2811-ХII "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" (у редакції Закону України від 28 грудня 2007 року № 107-VI "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (107-17) ) право на допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за цим Законом (2811-12) має особа, яка фактично здійснює догляд за дитиною.

Відповідно до частини першої статті 15 та пункту 3 розділу VIII "Прикінцеві положення" цього Закону допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 1 січня 2008 року надається у розмірі, що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 гривень.

Як установлено судами під час розгляду справи, ОСОБА_4 у зв’язку з народженням 1 листопада 2006 року доньки Крістіни та здійсненням догляду за нею, 21 листопада 2006 року звернулася до УПСЗН з заявою про призначення допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. Така допомога була призначена їй з 22 листопада 2006 року в розмірі 90 гривень на місяць, а з 1 січня 2008 року розмір призначеної ОСОБА_4 допомоги збільшено до 130 гривень.

Порядком призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 року № 1751 (1751-2001-п) , встановлено, що: днем звернення за призначенням допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку вважається день прийняття органом праці та соціального захисту населення відповідної заяви з усіма необхідними документами (пункт 18). Допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку виплачується щомісяця з дня призначення зазначеної допомоги по день досягнення дитиною вказаного віку включно. Виплата допомоги в розмірі, що перевищує мінімальний, здійснюється протягом шести календарних місяців. Якщо особа, якій призначена допомога, після закінчення зазначеного строку не підтвердила право на призначення допомоги у розмірі, що перевищує мінімальний, допомога виплачується у мінімальному розмірі (пункт 19). Для призначення допомоги у розмірі, що перевищує мінімальний, подається в установленому порядку довідка про склад сім'ї та декларація про доходи та майновий стан (пункт 22).

З системного налізу наведених вище правових норм слідує, що мінімальний розмір допомоги догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку складає 130 гривень на місяць. Задля отримання такої допомоги у розмірі більше мінімального, її отримувач повинен подати органу, що призначає допомогу, серед інших документів, довідку про склад сім'ї та декларацію про доходи та майновий стан за шість місяців, що передували дню звернення.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України (далі –КАС), одним з принципів здійснення правосуддя в адміністративних судах є офіційне з’ясування всіх обставин у справі.

За змістом частин 4, 5 статті 11 КАС суд повинен визначити характер спірних правовідносин та зміст правової вимоги, матеріальний закон, який їх регулює, а також факти, що підлягають встановленню і лежать в основі вимог та заперечень; з’ясувати, які є докази на підтвердження зазначених фактів. Дійшовши висновку, що поданих сторонами доказів недостатньо для встановлення обставин справи, суд має право вжити передбачених законом заходів для витребування належних доказів із власної ініціативи.

Як свідчать матеріали справи, обґрунтовуючи позовні вимоги ОСОБА_4 послалася на те, що УПСЗН у 2008 році невірно розрахувало їй розмір допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та визначило її в розмірі 130 гривень на місяць, оскільки, виходячи із середньомісячного сукупного доходу членів її сім’ї, вона має право на отримання такої допомоги в значно більшому розмірі. Також зазначила, що усі необхідні відомості щодо середньомісячного сукупного доходу членів її сім’ї у 2008 році вона подавала до УПСЗН.

Заперечення УПСЗН проти позову мотивовані тим, що допомога ОСОБА_4 призначена відповідно до вимог чинного законодавства, у мінімальному розмірі, оскільки за її призначенням у більшому розмірі позивач не зверталася та необхідних для цього документів не надала.

Під час розгляду даної справи, суд першої інстанції з власної ініціативи витребував від УПСЗН особову справу ОСОБА_4 з питання призначення допомоги по догляду за дитиною, оглянув в судовому засіданні її матеріали, зокрема, довідки про склад сім’ї і про її середньомісячний сукупний дохід в розрахунку на одну особу за період з 1 лютого 2008 року по 31 липня 2008 року, чим спростував доводи відповідача та дійшов до висновку, що позивач мала право на отримання допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі більшому, ніж мінімальний.

Апеляційний суд погодився з таким висновками суду першої інстанції.

Погоджується з таким висновком й колегія суддів Вищого адміністративного суду України та вважає, що судові рішення є законними і не підлягають скасуванню, оскільки суди, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили спір у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин та на підставі закону, що регулює їх; в судових рішеннях повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки судів про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Доводи касаційної скарги про порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права безпідставні, спростовуються матеріалами справи.

За правилом статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення –без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

З огляду на викладене та, керуючись статтями 222, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

Касаційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Полонської районної державної адміністрації Хмельницької області залишити без задоволення, а постанову Полонського районного суду Хмельницької області від 22 червня 2009 року та ухвалу Апеляційного суду Хмельницької області від 25 травня 2010 року –без змін.