ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"28" лютого 2012 р. м. Київ К-16986/10
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
головуючого Загороднього А.Ф.,
суддів Білуги С.В.,
Гаманка О.І.,
та секретаря Бруя О.Д.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Державної податкової адміністрації України на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 26.12.2008 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 24.02.2010 у справі за позовом ОСОБА_2 до Державної податкової адміністрації України про визнання протиправним та скасування наказу про звільнення, зобов’язання вичинити дії,
встановила:
У серпні 2008 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Державної податкової адміністрації України про визнання протиправним та скасування наказу про звільнення, зобов’язання вичинити дії.
Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 26.12.2008 залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 24.02.2010 позовні вимоги задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано наказ Державної податкової адміністрації України № 0044-о/д від 29.05.2008 в частині звільнення ОСОБА_2 за власним бажанням у запас. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій Державна податкова адміністрація України подала касаційну скаргу, в якій посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати зазначені рішення судів першої та апеляційної інстанцій і прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Колегія суддів, перевіривши доводи касаційної скарги, рішення судів щодо правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, не вбачає порушень судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права при прийнятті рішення, і тому вважає, що касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій –без змін, з наступних підстав.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що ОСОБА_2 з 01.03.1991 по 31.05.2008 проходив службу в органах внутрішніх справ України та податковій міліції Державної податкової адміністрації України на посадах середнього та старшого начальницького складу.
16 травня 2008 року позивач звернувся з рапортом про звільнення його з податкової міліції у відставку згідно підпункту "а"пункту 65 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України (114-91-п)
, з 31.05.2008, маючи спеціальне звання підполковник і військове звання –рядовий, досягнувши на момент звільнення 40-річного віку.
Відповідно до пункту 62 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України (114-91-п)
звільнення осіб рядового і начальницького складу зі служби провадиться: у запас Збройних Сил СРСР (з постановкою на військовий облік), якщо звільнені особи не досягли граничного віку, встановленого Законом СРСР "Про загальну військову повинність"для перебування в запасі осіб, які мають військові звання і за станом здоров'я придатні до військової служби; у відставку, якщо звільнені особи досягли граничного віку, встановленого Законом СРСР "Про загальну військову повинність"для перебування в запасі осіб, які мають відповідні військові звання або визнані військово-лікарськими комісіями непридатними за станом здоров'я до військової служби (із зняттям з військового обліку).
Разом з тим, наказом Державної податкової адміністрації України № 0044-о/д від 29.05.2008 ОСОБА_2 звільнено з посади за підпунктом "ж"пункту 64 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України (114-91-п)
, за власним бажанням.
Згідно пункту 68 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України (114-91-п)
особи рядового та начальницького складу, які виявили бажання звільнитися зі служби за особистим проханням, попереджають прямого начальника органу внутрішніх справ про прийняте ними рішення не пізніше, як за три місяці до дня звільнення, про що подають рапорт за командою.
Колегія суддів погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій щодо безпідставності звільнення ОСОБА_2 на підставі підпункту "ж"пункту 64 Положення (114-91-п)
, з формулюванням: "в запас Збройних Сил (за власним бажанням)", без наявності відповідного рапорту, як того вимагає пункт 68 Положення (114-91-п)
, оскільки позивач не мав наміру звільнятися за власним бажанням у запас на підставі підпункту "ж"пункту 64 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України (114-91-п)
.
Також, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку про те, що вимога позивача щодо зобов'язання Голови Державної податкової адміністрації України видати наказ про звільнення його зі служби в податковій міліції на підставі підпункту "а"пункту 65 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України (114-91-п)
- у відставку за віком, є неправомірною, оскільки пунктом 7 Положення (114-91-п)
встановлено, що особи середнього і старшого начальницького складу, за винятком полковників міліції та полковників внутрішньої служби, перебувають на службі в органах внутрішніх справ до 45 років, а позивач на день звільнення з органів податкової міліції мав вік - 40 років.
Отже, колегія суддів погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про те, що дії Державної податкової адміністрації України щодо звільнення ОСОБА_2 зі служби за підпунктом "ж"пункту 64 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України (114-91-п)
–за власним бажанням, є неправомірними, і відповідно, суди правомірно скасували оскаржуваний наказ Державної податкової адміністрації України № 0044-о/д від 29.05.2008 в частині звільнення позивача у запас, за власним бажанням.
Керуючись статтями 220, 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України, -
у х в а л и л а :
Касаційну скаргу Державної податкової адміністрації України залишити без задоволення, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 26.12.2008 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 24.02.2010 у справі за позовом ОСОБА_2 до Державної податкової адміністрації України про визнання протиправним та скасування наказу про звільнення, зобов’язання вичинити дії - без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий А.Ф. Загородній
Судді С.В. Білуга
О.І. Гаманко