Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі суддів:

Чалого С. Я.

Бим М.Є.

Харченка В.В.

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу комунального підприємства "Красногвардійське виробниче управління житлово-комунального господарства" на постанову Окружного адміністративного суду АР Крим від 03 лютого 2009 року та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 26 травня 2009 року у справі за позовом комунального підприємства "Красногвардійське виробниче управління житлово-комунального господарства" до Управління Пенсійного фонду України в Красногвардійському районі АР Крим про визнання протиправним та скасування рішення,-

Постановою Окружного адміністративного суду АР Крим від 03 лютого 2009 року залишеною без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 26 травня 2009 року в задоволенні позову комунального підприємства "Красногвардійське виробниче управління житлово-комунального господарства" до Управління Пенсійного фонду України в Красногвардійському районі АР Крим про визнання протиправним та скасування рішення відмовлено.

Не погоджуючись з судовими рішеннями у справі, комунальне підприємство "Красногвардійське виробниче управління житлово-комунального господарства" звернулося з касаційною скаргою, у якій просить рішення суду першої та апеляційної інстанцій скасувати та постановити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідачем було здійснено перевірку своєчасності, достовірності, повноти нарахування та своєчасності сплати внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування за період з 21.09.2005 року по 20.03.2008 року, за результатами якої складено акт від 02.07.2008 року.

Проведеною перевіркою виявлено порушення позивачем показників розрахунків сум страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування за перевіряємий період, у зв’язку з чим донараховано своєчасно не обчислених та не сплачених страхових внесків в сумі 26906, 21 грн.

Суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку, що ставки, механізм справляння та пільги щодо сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування встановлені Заковом України "Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування" (400/97-ВР) № 400/97ВР, яким разом із Законом України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" № 1058-ІУ (1058-15) не встановлено такої пільги, як звільнення від сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування для суб'єктів підприємницької діяльності, котрі перейшли на спрощену систему оподаткування. Указ Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва" від 03.07.1998 року №727/98 (727/98) регулює питання оподаткування суб'єктів малого підприємництва. Згідно з вимогами статті 15 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" № 1058-ІУ (1058-15) до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом (1058-15) , закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечать цьому Закону (1058-15) . Положення статті 6 зазначеного Указу (727/98) про звільнення суб'єктів малого підприємництва, які сплачують єдиний податок, від збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, Закону (1058-15) суперечать і застосуванню не підлягають.

Судова колегія погоджується з висновками суду першої та апеляційної інстанцій, що страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування не входять до системи оподаткування, на них не поширюється податкове законодавство, іншим законодавством не можуть встановлюватися пільги з нарахування та сплати страхових внесків або звільнення від їх сплати.

Відповідно до ч.3 ст. 18 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування", страхові внески є цільовим загальнообов’язковим платежем, який справляється на всій території України в порядку, встановленому цим Законом (1058-15) .

Згідно зі ст.2 ст. 106 вказаного Закону України, суми страхових внесків своєчасно не нараховані та не сплачені страхувальниками у визначені законом строки, вважаються простроченою заборгованістю із сплати внесків і стягуються з урахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що судами попередніх інстанцій повно встановлені фактичні обставини справи, характер правовідносин сторін і вірно застосовані до них норми матеріального права, а тому підстави для задоволення касаційної скарги відсутні.

Відповідно до ст. 224 КАС України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення –без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчинення процесуальних дій.

Керуючись статтею 222, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , колегія суддів -

Касаційну скаргу комунального підприємства "Красногвардійське виробниче управління житлово-комунального господарства" залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду АР Крим від 03 лютого 2009 року та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 26 травня 2009 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п’ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку ст.ст. 235- 238 Кодексу адміністративного судочинства України.