Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

головуючого -судді Ліпського Д.В.,

суддів: Головчук С.В.

Тракало В.В.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_2 на постанову апеляційної суду Рівненської області від 01 липня 2011 року у справі за позовом ОСОБА_2 до управління праці та соціального захисту населення Сарненської районної державної адміністрації Рівненської області про визнання протиправною бездіяльність щодо виплат державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку,

У вересні 2009 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до управління праці та соціального захисту населення Сарненської районної державної адміністрації Рівненської області про визнання дій щодо призначення та виплати допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі, меншому ніж встановлено законодавством, зобов'язання провести перерахунок та виплату допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з травня 2008 року по грудень 2008 року включно та з січня по серпень 2009 року в подвійному розмірі.

Постановою Сарненського районного суду Рівненської області від 23 листопада 2009 року позов задоволено частково. Визнано протиправною відмову та зобов'язано відповідача здійснити нарахування та виплату ОСОБА_2 щомісячну державну допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі прожиткового мінімуму, встановленому для дітей віком до 6 років за період з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року та з 01 січня 2009 року по 31 серпня 2009 року, з урахуванням сум, виплачених в цей період. У задоволені позову щодо нарахування та виплати щомісячної допомоги у подвійному розмірі відмовлено.

Постановою апеляційного суду Рівненської області від 01 липня 2011 року апеляційну скаргу управління праці та соціального захисту населення Сарненської районної державної адміністрації Рівненської області задоволено частково. Постанову Сарненського районного суду Рівненської області від 23 листопада 2009 року скасовано частково. У задоволені позовних вимог ОСОБА_2 до управління праці та соціального захисту населення Сарненської районної державної адміністрації Рівненської області про визнання неправомірними та зобов'язання вчинення дій за період з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року та з 01 січня 2009 року по 31 серпня 2009 року відмовлено. В решті рішення суду першої інстанції залишено без змін.

У касаційній скарзі позивачка не погоджуючись з рішенням апеляційної інстанції, посилаючись на допущені судом порушення норм матеріального права, просить його скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Перевіривши доводи касаційної скарги, правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, у межах, визначених ст. 220 КАС України, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з наступних підстав.

Судами встановлено, що позивачка є матір'ю малолітньої дитини, перебуває на обліку в управлінні праці та соціального захисту населення та отримує допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, як то передбачено статтею 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми».

Позивачка посилається на порушення відповідачем наведеної норми Закону (2811-12) , оскільки дані виплати повинні становити не нижчі від прожиткового мінімуму встановленого для дитини віком до 6 років.

У статті 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми»(в редакції, чинній на момент виникнення правовідносин) передбачено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.

Відповідно до статті 13 цього закону ( в редакції яка діяла до 01.01.2008р.) право на допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за цим Законом (2811-12) має не застрахована в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування особа (один з батьків дитини, усиновитель, опікун, баба, дід або інший родич), яка фактично здійснює догляд за дитиною.

Пунктом 23 Розділу 2 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»від 28 грудня 2007 року № 107-VI (107-17) у статтю 13 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми»внесені зміни: слова «не застрахована в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування»були виключені та частина перша статті 15 була викладена в такій редакції:

«Допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 гривень»;

Пункт 3 розділу VIII «Прикінцеві положення»були викладений у такій редакції: «Допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між: з 1 січня 2008 року 50 відсотками, з 1 січня 2009 року 75 відсотками, з 1 січня 2010 року - 100 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців».

Відповідно до пункту 24 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» (107-17) у Законі України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» (2240-14) статті 40-44 виключені.

Таким чином, з 01 січня 2008 року існує норма закону відповідно до якої спірні правовідносини регулюються тільки Законом України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» (2811-12) , функції по виплаті допомоги по догляду за дитиною покладені на УПСЗН і допомога виплачується саме за рахунок державного бюджету.

Питання щодо порядку призначення допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку регулюється постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми»від 27 грудня 2001 року № 1751 (1751-2001-п) зі змінами внесеними, постановою Кабінету Міністрів України від 22 лютого 2008 року № 57 (57-2008-п) .

Відповідно до цієї постанови з 01 січня 2008 року і застрахованим і незастрахованим особам допомогу виплачують УПСЗНи.

За Порядком фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 4 березня 2002 року № 256 (256-2002-п) , виплата допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку здійснюється за рахунок субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам. Перерахування коштів допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку безпосередньо на рахунки населення здійснюють територіальні управління праці та соціального захисту населення з реєстраційних рахунків за кодом тимчасової функціональної класифікації видатків 090303 «Допомога на догляд за дитиною віком до 3 років». Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008р. № 10-рп/2008 (v010p710-08) визнані такими, що не відповідають Конституції України (254к/96-ВР) положення, зокрема пункти 24-34 розділу 11 «Внесення змін до деяких законодавчих актів України» Закону України «Про державний бюджет на 2008 рік» (107-17) .

Тобто ст. 43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» є чинною, але також є чинними й вказані норми Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» (2811-12) .

Згідно статті 2 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням»суб'єктами загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням є застрахована особа, страхувальник та страховик.

При цьому, страховиком є Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (далі - Фонд). За частиною 3 статті 9 вказаного закону Фонд є некомерційною самоврядною організацією.

Частиною 1 статті 19 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням»передбачено, що основним джерелом формування коштів загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, є страхові внески страхувальників-роботодавців і застрахованих осіб, що сплачуються на умовах і в порядку, передбачених цим Законом (2240-14) .

Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності відповідно до Постанови КМУ № 32 від 16 січня 2007р. (32-2007-п) у 1 кварталі 2007р. виплачував спірну допомогу за рахунок субвенцій, що перераховувалися УПСЗН на рахунки Фонду, а починаючи з 2-го кв. 2007 року, не здійснює виплату допомоги. З цього часу страхувальники (суб'єкти господарювання) не мають права здійснювати призначення допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за рахунок коштів Фонду та відображати ці витрати в звітності по коштах загальнообов'язкового державного соціального страхування з тимчасової втрати працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням.

З прийняттям змін у законодавстві, що регулює правовідносини, які виникли між сторонами, Фонд з квітня 2007року вже не виконує функції щодо виплати допомоги по догляду за дитиною до 3 трьох років застрахованим особам. Спірна допомога виплачується за рахунок держави і саме держава узяла функцію здійснювати такі виплати.

Правові норми Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» (2811-12) в редакції Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік» (107-17) у часі прийняті пізніше за ст. 43 Закону № 2240. Вони повністю узгоджуються з іншими нормативними актами, які визначають порядок сплати допомоги і джерела фінансування цих виплат, а тому аналізуючи викладені обставини, враховуючи що законодавством функція виплати допомоги по догляду за дитиною визначена як державна, судова колегія вважає необхідним в даному випадку застосовувати і щодо застрахованих осіб і щодо незастрахованих осіб положення про розмір спірної допомоги, які визначені лише ст. 15 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми".

Згідно зі статтею 46 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» в 2009 році допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, яка передбачена Законами України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» (2811-12) та «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» (2240-14) призначається і здійснюється у розмірах і порядку, визначених Кабінетом Міністрів України ( Постанова Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 № 1751 (1751-2001-п) «Про затвердження Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми»), а саме, у розмірі, що дорівнює різницю між 75 % прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше як 130 гривень, є правомірними, оскільки суми нараховувались відповідачем у частині 2009 року правомірно та відповідно до законодавства, яке передбачає ці виплати.

Отже, відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд апеляційної інстанції зробив правильний висновок про те, що відповідачем вірно нараховувалася та виплачувалася допомога по догляду за дитиною у 2008 та 2009 роках оскільки відповідач діяв відповідно діючої на час спірних правовідносин статті 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми».

Враховуючи те, що посилання позивача в касаційній скарзі на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права не знайшли свого підтвердження при розгляді даної справи, та ними повно та всебічно перевірені надані сторонами докази, дана їм належна оцінка у рішеннях, які належним чином мотивовані і за своїм змістом та формою відповідають вимогам матеріального та процесуального закону, касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а судові рішення - без змін.

Керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

Касаційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову апеляційної суду Рівненської області від 01 липня 2011 року у справі за позовом ОСОБА_2 до управління праці та соціального захисту населення Сарненської районної державної адміністрації Рівненської області про визнання протиправною бездіяльність - без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.