Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Закарпатській області

на постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 19 червня 2009 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 03 грудня 2009 року

у справі за позовом ОСОБА_4 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ (далі –ГУ МВС) України в Закарпатській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на роботі,

У листопаді 2008 року ОСОБА_4 звернувся до суду із зазначеним позовом. В обґрунтування позовних вимог зазначав, що наказами начальника УМВС України в Закарпатській області від 10 жовтня 2008 року № 593 та від 23 жовтня 2008 року № 447 о/с його звільнено зі служби в органах внутрішніх справ на підставі пункту 64 "є"(за порушення дисципліни) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ (114-91-п) . Посилаючись на те, що під час проходження служби порушення дисципліни не вчиняв, його звільнено зі служби в період тимчасової непрацездатності, вважав звільнення незаконним та просив скасувати накази начальника УМВС України в Закарпатській області від 10 жовтня 2008 року № 593 та від 23 жовтня 2008 року № 447 о/с, поновити на роботі та стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу.

Постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 19 червня 2009 року, яку залишено без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 03 грудня 2009 року, позов задоволено. Визнано протиправними та скасовано накази начальника УМВС України в Закарпатській області від 10 жовтня 2008 року № 593 та від 23 жовтня 2008 року № 447 о/с. Поновлено ОСОБА_4 на посаді старшого дільничного інспектора міліції сектору дільничних інспекторів міліції Великолучківського відділення міліції Мукачівського районного відділу УМВС України в Закарпатській області та стягнуто з відповідача на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 13939,20 грн.

У касаційній скарзі відповідач порушує питання про скасування рішень судів першої та апеляційної інстанцій. Зазначає, що судами порушено норми матеріального права. Вказує на те, що факт порушення позивачем службової дисципліни, встановлено результатами службового розслідування. Суди неправильно застосували вимоги Закону України "Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України" (3460-15) .

Перевіривши доводи касаційної скарги, матеріали справи, правильність застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судами встановлено, що наказами начальника УМВС України в Закарпатській області від 10 жовтня 2008 року № 593 та від 23 жовтня 2008 року № 447 о/с звільнено зі служби в органах внутрішніх справ старшого лейтенанта міліції старшого дільничного інспектора міліції сектору дільничних інспекторів міліції Великолучківського відділення міліції Мукачівського районного відділу УМВС України в Закарпатській області ОСОБА_4 на підставі 64 "є"(за порушення дисципліни) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ (114-91-п) за систематичні грубі порушення службової дисципліни.

Перед накладенням дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служи, відповідачем проведено службове розслідування, за результатами якого складено висновок від 06 жовтня 2008 року.

Службовим розслідуванням встановлено, що в ніч з 04 на 05 жовтня 2008 року ОСОБА_4, перебуваючи у черговій відпустці, в квартирі АДРЕСА_1, де проживав із дружиною і сином, під час суперечки, яка виникла між ним та дружиною, на ґрунті особистих неприязних відносин, безпричинно спричинив останній тілесні ушкодження. За фактом заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_5 постановою дільничного інспектора Мукачівського районного відділу УМВС України в Закарпатській області капітаном міліції відмовлено в порушенні кримінальної справи у відношенні ОСОБА_4 на підставі пункту 2 статті 6 Кримінально-процесуального кодексу України, оскільки в його діях вбачаються ознаки злочину передбаченого ст. 125 КК України, які розглядаються судом не інакше як за скаргою потерпілого..

Із змісту наказу від 10 жовтня 2008 року № 593 про звільнення ОСОБА_4 випливає, що зазначені обставини стали підставою для звільнення позивача зі служби.

Відповідно до статті 2 Закону України "Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України"дисциплінарним проступком є невиконання чи неналежне виконання особою рядового або начальницького складу службової дисципліни.

Службова дисципліна полягає у дотриманні особами рядового і начальницького складу Конституції України (254к/96-ВР) , актів Президента України, Кабінету Міністрів України, наказів та інших правових актів МВС України, а також дотримання Присяги працівника органів внутрішніх справ (ст.1 вказаного Закону).

Звільнення зі служби осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни як вид дисциплінарного стягнення передбачено пунктом 6 частини першої статті 12 Закону України "Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України" та відповідно до статті 14 цього Закону є крайнім заходом дисциплінарного впливу.

Враховуючи, що відповідачем не доведено факт порушення позивачем службової дисципліни у жовтні 2008 року, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність законних підстав для звільнення позивача та поновив його на попередній посаді в органах внутрішніх справ.

Доводи касаційної скарги щодо доведеності протиправних дій ОСОБА_4 в позаслужбовий час, якими він порушив принципи діяльності міліції, Присяги працівника міліції, Етичного кодексу працівника органів внутрішніх справ, перевірялись судом апеляційної інстанції, їм дана належна оцінка та не спростовують висновків судів про незаконність звільнення позивача на підставі 64 "є"(за порушення дисципліни) Положення (114-91-п) .

Мотиви та обґрунтування касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами норм матеріального чи процесуального законодавства, що призвело або могло призвести до неправильного вирішення спору. Тому підстав для скасування ухвалених рішень колегія суддів не вбачає.

Відповідно до частини першої статті 224 КАС України, якщо суди не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень, то суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення –без змін.

Керуючись статтями 220, 222, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

Касаційну скаргу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Закарпатській області залишити без задоволення, а постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 19 червня 2009 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 03 грудня 2009 року – без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеними статтями 237, 238, 239-1 КАС України.