Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого Заїки М.М,

суддів Стародуба О.П.,

Співака В.І.

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області на постанову Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 06 березня 2006 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 16 вересня 2009 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області, Київського обласного військового комісаріату про визнання дій неправомірними та зобовязання зробити перерахунок пенсії,

У березні 2006 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області, Київського обласного військового комісаріату про визнання дій неправомірними та зобовязання зробити перерахунок пенсії відповідно до статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»та статті 15 Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких осіб»з 28.09.2002 року.

Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 06 березня 2006 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 16 вересня 2009 року позов задоволено. Зобовязано Київський обласного військового комісаріату провести перерахунок і виплатити різницю підвищення пенсії ОСОБА_2, як учаснику бойових дій, за вислугу років, як учаснику бойових дій, з 28 вересня 2002 року по 31 грудня 2005 року з урахуванням підвищення на 150% мінімальної пенсії за віком.

У касаційній скарзі Головне управління Пенсійного фонду України в Київській області просить постанову Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 06 березня 2006 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 16 вересня 2009 року скасувати, та прийняти нове рішення про відмову в задоволені позову ОСОБА_2

Заслухавши доповідь судді - доповідача, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що позивачу з 25.10.1996 року призначено пенсію як військовослужбовцю за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб» (2262-12) . Як учаснику бойових дій йому згідно Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (3551-12) виплачувалась доплата до пенсії у розмірі 150% мінімальної пенсії за віком, виходячи із розміру 19,91 грн. до липня 2006 року.

Задовольняючи позовні вимоги, суд апеляційної інстанцій виходив з того, що підвищення до пенсії як учаснику бойових дій у спірний період позивачу виплачувалось з порушенням норм Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (3551-12) та Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (2262-12) .

Відповідно до положень статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»та статті 15 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»(в редакціях, на час виникнення спірних правовідносин) пенсії за вислугу років учасникам бойових дій, підвищуються на 150 % мінімальної пенсії за віком.

Постановою від 03.01.2003 № 1 (1-2002-п) Кабінет Міністрів України встановив розміри сум, з яких проводиться розрахунок підвищення до пенсії за вислугу років, усупереч положенням зазначених статей Законів.

Таким чином, вихідним критерієм розрахунку підвищення до пенсії за вислугу років виступає мінімальна пенсія за віком.

Розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими частиною першою статтею 28 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування», яка набрала чинності 12 січня 2005 року. Зокрема, відповідно до частини першої цієї норми мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок - 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Положення статті 28 Закону «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування», на думку колегії суддів, не є перешкодою для застосування даної величини (мінімальної пенсії за віком) до обрахування інших пенсій чи доплат повязаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого частиною першою цієї статті мінімального розміру пенсії за віком.

Разом з цим, слід зазначити наступне.

Розрахунок підвищення до пенсії позивачу проведено, виходячи з установленого постановою Кабінету Міністрів України від 03.01.2003 № 1 (1-2002-п) «Про підвищення рівня пенсійного забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, та деяких інших осіб»розміру, який складає 19, 91 грн.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з положеннями частини четвертої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України (254к/96-ВР) , закону України, міжнародному договору, згода на обовязковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Редакція частини 1 статті 28 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» набрала чинності лише у січні 2005 року, а тому її положення не можуть застосовуватись до правовідносин, що виникли до цієї дати.

Отже, за конституційними нормами, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, при визначенні розміру підвищення до пенсії позивачу як учаснику бойових дій, починаючи з 2005 року застосуванню підлягають положення статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», статті 15 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», а не наведена вище постанова Кабінету Міністрів України, яка істотно звужує обсяг встановлених законом прав.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_2 в частині перерахунку підвищення до пенсії як учаснику бойових дій за період з 01 січня 2005 року по 01 липня 2006 року.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню. Зважаючи на те, що у справі не вимагається збирання або додаткової перевірки доказів, обставини справи встановлені судами першої та апеляційної інстанції повно і правильно, але допущено помилку в частині дати з якої слід повести перерахунок пенсії позивачу судове рішення суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню, а рішення суду першої інстанції зміні.

Керуючись статтями 220, 222, 223, 225, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

Касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області задовольнити частково.

Ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 16 вересня 2009 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області, Київського обласного військового комісаріату про визнання дій неправомірними та зобовязання зробити перерахунок пенсії скасувати.

Постанову Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 06 березня 2006 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області, Київського обласного військового комісаріату про визнання дій неправомірними та зобовязання зробити перерахунок пенсії змінити, виклавши її резолютивну частину в такій редакції:

«Позовні вимоги ОСОБА_2 задовольнити частково.

Зобовязати Головне управління Пенсійного фонду України в Київській області перерахувати та виплатити ОСОБА_2 за період з 01 січня 2005 року по 01 липня 2006 року недоплачену суму підвищення до пенсії, як учаснику бойових дій, виходячи з розміру 150% мінімальної пенсії за віком, рівної прожитковому мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановленого законом на відповідний період з урахуванням здійсненних виплат.

В іншій частині позовних вимог відмовити.».

постанова оскарженню не підлягає.