ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"23" лютого 2012 р. м. КиївК-1120/09-С
Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:
Лиски Т.О.,
Мойсюка М.І.,
Штульман І.В. (доповідач),
провівши в порядку касаційного провадження попередній розгляд справи за позовом ОСОБА_4 до Державного підприємства (далі ДП) «Новатор», Управління Пенсійного фонду (далі УПФ) України в місті Хмельницькому про визнання права на пільгову пенсію та зобовязання до призначення пенсії за віком на пільгових умовах, за касаційними скаргами ДП «Новатор»і УПФ України в місті Хмельницькому на постанову Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 20 лютого 2008 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 27 листопада 2008 року,
в с т а н о в и в :
У грудні 2007 року ОСОБА_4 звернулася в суд з вказаним позовом, просила суд зобовязати ДП «Новатор»видати їй довідку, уточнюючу пільговий характер роботи. У позові зазначала, що вона з 01.07.1972р. по 05.12.1991р. працювала на Хмельницькому радіотехнічному заводі (в подальшому Виробниче обєднання «Новатор», на даний час ДП «Новатор»), заливальником компаундами з повним робочим днем. Просила суд визнати за нею право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком (по старості) на пільгових умовах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів СРСР №10від 26.01.1991р. (va010400-91) , зарахувавши період роботи на посаді заливальника компаундами з 01.07.1972р. по 05.12.1991р. в умовах зі шкідливими та важкими умовами праці і зобовязати УПФ України в місті Хмельницькому призначити їй вказану пенсію з 21.12.2003р.
У позові ОСОБА_4 вказала, що вона в грудні 2003 року звернулася до УПФ України у місті Хмельницькому з питанням призначення їй пільгової пенсії, звідки її було направлено до ДП «Новатор»для отримання необхідних документів, однак останнє відмовило в наданні таких.
Постановою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 20.02.2008р., залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 27.11.2008р., позов задоволено частково. Визнано за ОСОБА_4 право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2 виробництв, цехів, професій і показників, які дають право на пільгове пенсійне забезпечення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів СРСР від 26.01.1991р. №10 (va010400-91) . Зобовязано УПФ України в місті Хмельницькому призначити ОСОБА_4 пенсію за віком на пільгових умовах, починаючи з 02.03.2005р., в решті позову відмовлено.
Не погоджуючись із вищезазначеними рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідачі, кожен окремо, направили до Вищого адміністративного суду України касаційні скарги, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просять скасувати постанову Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 20.02.2008р. і ухвалу Львівського апеляційного адміністративного від 27.11.2008р. та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позову ОСОБА_4
Касаційні скарги задоволенню не підлягають з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст. 220 КАС України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Згідно ч.1 ст. 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Відмовляючи ОСОБА_4 в призначенні пенсії на пільгових умовах (лист за вих.№241/П-12 від 19.04.2005р.), УПФ України у місті Хмельницькому виходило з того, що у довідці №9 від 05.03.2001р., яку видано позивачеві Хмельницьким радіотехнічним заводом, вказана назва професії, яка не дає право виходу на пенсію на пільгових умовах за Списком №2.
З уточнюючої характер роботи довідки, виданої 05.03.2001р. Хмельницьким радіотехнічним заводом за №9, вбачається, що позивач ОСОБА_4,- 1953 року народження, працювала на вказаному заводі з 01.08.1972р. по 31.01.1994р. на дільниці заливання компаундами.
Згідно п.«б»ч.1 ст.14 Закону ВР СРСР №1480-I від 15.05.1990р. «Про пенсійне забезпечення громадян в СРСР», на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах з шкідливими і важкими умовами праці, за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Радою Міністрів СРСР, і за результатами атестації робочих місць; чоловіки після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах; жінки після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах. Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 13 цього Закону, на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи чоловікам і за кожні 2 роки такої роботи жінкам.
Відповідно до розділу ХVI Списку №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком (по старості) на пільгових умовах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів СРСР №10від 26.01.1991р. (va010400-91) , заливальники компаундами мають право на пенсію за віком на пільгових умовах.
Таким чином, судами попередніх інстанцій правильно встановлено, що на час звернення з заявою до УПФ України в місті Хмельницькому, тобто станом 02.03.2005р., позивач ОСОБА_4 мала встановлений Законом (v1480400-90) загальний трудовий, у тому числі стаж роботи на посаді, яка дає право на отримання пенсії за віком на пільгових умовах.
Доводи ДП «Новатор»про те, що судами не надано оцінки відсутності доказів щодо проведення атестації робочого місця не можуть бути взятими до уваги, оскільки обовязкову атестацію було запроваджено постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.1992р. №442 (442-92-п) «Про Порядок проведення атестаціїробочих місць за умовами праці», тобто після того, як позивач набула пільговий стаж. Атестація робочого місця позивача ОСОБА_4 до 1997 року не проводилась.
Встановлено, і це вбачається з матеріалів справи, що зясувавши в достатньо повному обсязі обставини справи, перевіривши доводи та давши їм належну правову оцінку, суди першої та апеляційної інстанцій ухвалили рішення, що відповідають вимогам закону. Висновки судів достатньо обґрунтовані і підтверджені наявними в матеріалах справи письмовими доказами.
Згідно ч.3 ст. 220-1 КАС України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що касаційні скарги слід залишити без задоволення, оскільки рішення судів попередніх інстанцій постановлені з додержанням норм права, а доводи касаційних скарг висновки суду не спростовують, підстави для призначення справи до розгляду в судовому засіданні відсутні.
Керуючись ст.ст. 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 КАС України, суд,
у х в а л и в :
Касаційні скарги Державного підприємства «Новатор»та Управління Пенсійного фонду України в місті Хмельницькому залишити без задоволення.
Постанову Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 20 лютого 2008 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 27 листопада 2008 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:(підписи) Суддя І.В. Штульман