ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"23" лютого 2012 р. м. КиївК-23000/10
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Головуючого:Маринчак Н.Є.
Суддів: Костенка М.І., Лосєва А.М.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Субєкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1
на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2009 року
та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 17 травня 2010р.
у справі №2а-46701/09/1670
за позовом Субєкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 (надалі СПД ОСОБА_1.)
до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції (надалі Кременчуцька ОДПІ)
про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, -
встановив:
Позивач звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому, з урахуванням уточнення позовних вимог, поставлено питання про скасування рішення Кременчуцької ОДПІ про застосування фінансових санкцій №0006942303 від 07.11.2008р.
Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2009р., залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 17 травня 2010р., у задоволенні позовних вимог було відмовлено.
Не погодившись з висновками попередніх судових інстанцій позивач звернулася із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій, посилаючись на порушення та неправильне застосування норм матеріального права, ставить питання про скасування постанови суду першої інстанції та ухвали суду апеляційної інстанції та прийняття нового рішення про задоволення позову в повному обсязі.
Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи наведені у скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Як встановлено попередніми судовим інстанціями, 20.10.2008р. контролюючим органом було проведено перевірку дотримання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів та ліцензій СПД ОСОБА_1 в магазині барі «Аут», який розташований за адресою: АДРЕСА_1, про що складено акт №00006326/1088/16/03/23/НОМЕР_1 від 20.10.2008р.
За висновками перевірки встановлено порушення позивачем п.11, 13 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а саме, встановлено: проведення розрахункової операції через реєстратор розрахункових операцій без використання режиму попереднього програмування найменування товару а також не забезпечення відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій в сумі 2671,90грн.
На підставі зазначеного акту перевірки прийнято рішення №0006942303від 07.11.2008р., яким визначено суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 13444,50грн.
Відповідно до ст.15 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»(надалі Закон №265/95-ВР (265/95-ВР)
), контроль за додержанням субєктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону (265/95-ВР)
здійснюють органи державної податкової служби в Україні шляхом проведення планових або позапланових перевірок згідно із законодавством України.
Пунктом 4 ч.1 ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»на органи державної податкової служби України покладено право здійснення контролю за законністю валютних операцій, додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку, за наявністю свідоцтв про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності, ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, з наступною передачею матеріалів про виявлені порушення органам, що видають ці документи, за наявністю торгових патентів.
Згідно п. 1 ст. 3 Закону №265/95-ВР суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом (265/95-ВР)
, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.
Відповідно до п.13 ст. 3 Закону №265/95-ВР суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані: забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня.
Так, судами попередніх інстанцій встановлено, що під час здійснення продажу горілки «Хлібний дар»продавцем не забезпечено використання режиму попереднього програмування найменування товару: при продажу горілки «Хлібний дар»в кількості 2 пляшок місткістю 1 літр кожна розрахункова операція проведена на горілку «Союз Віктан». Крім того, на час перевірки денний Х-звіт магазину містив дані про наявність в касі коштів в сумі 102,20грн, натомість згідно опису грошових коштів, складеному власноручно продавцем ОСОБА_2, на місці проведення розрахунків знаходилось 2774,10грн.
Згідно з пунктом 23 Порядку провадження торговельної діяльності та правил торговельного обслуговування населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.06.2006р. №833 (833-2006-п)
, забороняється зберігання на місці проведення розрахунку (в касі, грошовому ящику, сейфі тощо) готівки, що не належить субєкту господарювання, а також особистих речей касира чи інших працівників.
Таким чином, застосування податковим органом штрафних санкцій оскаржуваним рішенням є правомірним та відповідає вимогам закону.
Доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду.
Отже, судами першої та апеляційної інстанцій, виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтовані рішення, в яких повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі не вбачається.
Керуючись статтями 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -
ухвалив:
Касаційну скаргу Субєкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2009 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 17 травня 2010 року залишити без змін.
Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним судом України може бути подана з підстав,в порядку та у строки встановлені ст.ст. 236- 238 КАС України.
Головуючий: Н.Є. Маринчак
Судді: М.І. Костенко
А.М. Лосєв