Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого:Маринчак Н.Є.

Суддів: Костенка М.І., Лосєва А.М.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Житомирі

на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 27 липня 2009р.

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 15 червня 2010р.

у справі №2а-2006/09/0670

за позовом Дочірнього підприємства «Євроголд Індестріз ЛТД»Повного товариства «Євроголдсервіс ЦУМБЮЛЬ та КО «Торгове агентство»(надалі ДП «Євроголд Індестріз ЛТД»)

до Державної податкової інспекції у м.Житомирі (надалі ДПІ у м.Житомирі)

про визнання недійсними податкові повідомлення-рішення, -

Позивач звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому, з урахуванням уточнення позовних вимог, поставлено питання про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ в м.Житомирі від 03.03.2009р. №0000162304\0 в частині зменшення бюджетного відшкодування на 8184,00грн. та зобовязати відповідача подати до Головного Управління Державного казначейства України в Житомирській області висновок про відшкодування позивачеві по бюджетному відшкодуванню податку на додану вартість 8184,00грн.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 27 липня 2009р., залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 15 червня 2010р., позов задоволено в повному обсязі. Скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ в м.Житомирі від 03.03.2009р. №0000162304/0 в частині зменшення суми бюджетного відшкодування на 8184грн.; зобовязано ДПІ в м.Житомирі подати до Головного Управління Державного казначейства України в Житомирській області висновок про відшкодування ДП «Євроголд Індестріз ЛТД»Повного товариства «Євроголдсервіс ЦУМБЮЛЬ та КО «Торгове агентство»податку на додану вартість в сумі 8184 грн. відповідно до декларації за грудень 2008 року.

Не погодившись з рішенням апеляційної інстанції, вказуючи на порушення та неправильне застосування норм матеріального права, відповідач звернувся із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій ставить питання про скасування рішень судів попередніх інстанцій та прийняття у справі нового рішення про відмову у задоволенні позову.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи наведені у скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено попередніми судовим інстанціями, контролюючим органом було проведено перевірку позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за листопад та грудень 2008 року про що складено акт від 17.02.2009р за №1029/23-2/32265502.

Висновками зазначеного акта перевірки встановлено порушення підприємством вимог п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме, встановленозавищення суми податкового кредиту з ПДВ на 8184 грн. у листопаді 2008р.

Так, перевіркою встановлено, що позивачем укладались контракти на імпорт продукції-гладильних столів із Швейцарією, Німеччиною. Вказаний товар контрагентам повертався як забракований. Податковий орган дійшов висновку, що платником податку не надано в достатній кількості документи, які б засвідчували використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності.

Відповідно до п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактової) вартості товарів, але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари відрізняється більше ніж на 20 % від звичайної ціни на такі товари, та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.6.1 ст.6 Закону України «Про податок на додану вартість», протягом такого звітного періоду у звязку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до ст. 190 Митного Кодексу України реімпорт - митний режим, відповідно до якого товари, що походять з України та вивезені за межі митної території України згідно з митним режимом експорту, не пізніше ніж у встановлений законодавством строк ввозяться на митну територію України для вільного обігу на цій території.

Судом встановлено, що відповідно до договорів нерезидентами повернуто неякісні товари (прасувальні дошки), які були раніше експортовані.

За таких обставин прийняття оскаржуваного рішення в частині зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на 8184,00грн. з посиланням на п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України«Про податок на додану вартість»є безпідставним.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду.

Отже, судами першої та апеляційної інстанцій, виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтовані рішення, в яких повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі не вбачається.

Керуючись статтями 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Житомирі залишити без задоволення.

Постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 27 липня 2009 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 15 червня 2010 року залишити без змін.

Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст. 236- 238 КАС України.