Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі суддів:

Харченка В.В.

Бим М.Є.

Чалого С.Я.

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 23 червня 2010 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 17 серпня 2010 року у справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 до Східної митниці, Державної митної служби про визнання картки відмови недійсною,-

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 23 червня 2010 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 17 серпня 2010 року, у задоволенні позовних вимог відмовлено.

На рішення судів першої та апеляційної інстанцій надійшла касаційна скарга, у якій фізична особа-підприємець ОСОБА_4 просить рішення судів попередніх інстанцій скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги, при цьому посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню, а рішення судів попередніх інстанцій залишенню без змін, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 23 липня 2007 року позивач, через декларанта ТОВ "Фронтьер"діючого на підставі договору з позивачем № 30 від 01.02.2007 року, подав до Східної митниці документи та відомості, необхідні для здійснення митного контролю згідно ВМД № 700030000/7/002172.

У зв’язку з відсутністю додаткових документів, рішенням про визначення митної вартості товару митна вартість товару була визначена резервним методом, що стало підставою для складання посадовими особами відповідача картки відмови в прийнятті митної декларації, яка була отримана представником декларанта ОСОБА_5, про що свідчить йог підпис.

24 липня 2008 року позивач звертався до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Східної регіональної митниці про визнання нечинним рішення щодо визначення митної вартості, яким було відмовлено у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те що, правомірність рішення про визначення митної вартості та картка відмови були підтверджені судовим рішенням по адміністративній справі № 2а-14993/08/0570, тому підстав для визнання недійсною картки відмови немає.

Щодо вимог позивача про визнання незаконними дій Східної митниці, які полягали у наданні підробленої декларації митної вартості до ВМД № 700030000/7/002172 до Донецького окружного адміністративного суду при розгляді справи № 2а-14993/08; визнання дій Східної митниці незаконними, що полягали у наданні підробленої декларації митної вартості до ВМД № 700030000/7/002172 до прокуратури Донецької області; визнання дій незаконними, що полягли у наданні до суду декларації митної вартості до ВМД № 700030000/7/002172 з записом в графі 2б "надання документів неможливо", а до прокуратури з пустою графою 2б, колегія суддів вважає, що з наявною в матеріалах справи постанови прокуратури Донецької області про відмову у порушенні кримінальної справи, вбачається, що факти, які б свідчили про внесення посадовими особами відповідача, декларантами в ВМД № 700030000/7/002172 недостовірних чи підроблених даних, які б свідчили про склад злочину, не встановлено.

Крім цього, колегія судді погоджується з висновком судів першої та апеляційної інстанцій, про відмову в задоволенні позовних вимог щодо визнання бездіяльності Державної митної служби України по зверненням позивача відносно перевірки правильності складання та заповнення декларації митної вартості до ВМД № 700030000/7/002172, оскільки наявними в матеріалах справи доказами підтверджується, що відповідач проводив службове розслідування та ОСОБА_4 з цього приводу були надані відповіді.

Відповідно до статті 40 Митного кодексу України усі товари і транспортні засоби, що переміщуються через митний кордон України, підлягають митному контролю. Митний контроль передбачає проведення митними органами мінімуму митних процедур, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи. Обсяг таких процедур та порядок їх застосування визначаються відповідно до Митного Кодексу (92-15) , інших нормативно-правових актів, а також міжнародних договорів України, укладених в установленому законом порядку.

За приписами пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України Про затвердження Порядку здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товарів № 339 від 9 квітня 2008 року (339-2008-п) №339 контроль за правильністю визначення митної вартості товарів під час проведення операцій їх митного контролю і митного оформлення здійснюється митним органом відповідно до статті 41 Митного Кодексу України шляхом проведення перевірки документів, поданих для підтвердження заявленої митної вартості товарів, і відомостей, що необхідні для здійснення митного контролю, згідно з Порядком декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 грудня 2006 року №1766 (1766-2006-п) ; порівняння рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено або наявною у митного органу інформацією про рівень цін на такі товари або вартість прямих витрат на їх виробництво, у тому числі сировини, матеріалів та/або комплектувальних виробів, які входять до складу товарів.

Засвідчення відомостей, одержаних під час митного контролю товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, та оформлення результатів такого контролю, а також статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів і транспортних засобів є митним оформленням. Митне оформлення здійснюється посадовими особами митного органу є метою митного оформлення.

Відповідно до статті 72 Митного кодексу України митне оформлення розпочинається після подання митному органу митної декларації, а також усіх необхідних для здійснення митного контролю та оформлення документів, відомостей щодо товарів і транспортних засобів, які підлягають митному оформленню. Засвідчення митним органом прийняття товарів, транспортних засобів та документів на них до митного контролю та митного оформлення здійснюється шляхом проставляння відповідних відміток на митній декларації та товарносупровідних документах.

Статтею 54 Митного Кодексу України передбачено, що документи, необхідні для здійснення митного контролю, подаються митному органові при перетинанні товарами і транспортними засобами митного кордону України, декларуванні товарів і транспортних засобів, повідомленні митного органу про намір здійснити переміщення товарів і транспортних засобів через митний кордон України, здійсненні митними органами інших контрольних функцій відповідно до цього Кодексу (92-15) .

Статтею 45 Митного кодексу України встановлений обов'язок осіб, які переміщують товари і транспортні засоби через митний кордон України, подавати митним органам документи та відомості, необхідні для здійснення митного контролю. За приписами пункту 17 Постанови Кабінету Міністрів України № 80 від 1 лютого 2006 року "Про перелік документів, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України" (80-2006-п) , до зазначеного переліку входять документи, що використовуються для визначення митної вартості товарів

Статтею 81 Митного кодексу України визначено, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари і транспортні засоби, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Митна декларація приймається та реєструється митним органом у порядку визначається Кабінетом Міністрів України або уповноваженим ним органом. Подання митної декларації повинно супроводжуватися наданням митному органу комерційних супровідних та інших необхідних документів, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України або уповноваженим ним органом. Митна декларація приймається митним органом, якщо встановлено, що в ній містяться всі необхідні відомості і до неї додано всі необхідні документи. Дата і час прийняття митної декларації фіксуються посадовою особою митного органу, що її прийняла, проставлянням відміток на бланку митної декларації та відповідним записом у документах митного органу. З моменту прийняття митної декларації вона є документом, що засвідчує факти, які мають юридичне значення.

Доводи касаційної скарги зазначених висновків судів першої та апеляційної інстанцій не спростовують і не дають підстав для висновку, що судами при розгляді справи порушено норми матеріального та процесуального права.

Суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись ст.ст. 2201, 221, 223, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України,-

Касаційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 відхилити, а постанову Донецького окружного адміністративного суду від 23 червня 2010 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 17 серпня 2010 року –залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.