ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"31" травня 2012 р. м. Київ К/9991/46498/11
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
головуючого Загороднього А.Ф.,
суддів Білуги С.В.,
Гаманка О.І.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Василівського районного суду Дніпропетровської області від 27 січня 2011 року ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 07 липня 2011 року у справі за позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в Василівському районі Дніпропетровської області про перерахунок та виплату підвищення до пенсії інваліду війни відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантіях соціального захисту» (3551-12)
, -
встановила:
ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до управління Пенсійного фонду України в Василівському районі Дніпропетровської області про перерахунок та виплату підвищення до пенсії інваліду війни відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантіях соціального захисту» (3551-12)
.
Постановою Василівського районного суду Дніпропетровської області від 27 січня 2011 року залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 07 липня 2011 року, в задоволенні позову відмовлено.
У касаційній скарзі, ОСОБА_2., не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанції, посилаючись на допущені судами порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанції та постановити нове судове рішення про задоволення позову.
Заслухавши доповідь судді - доповідача, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, оскільки рішення судів постановлені з порушенням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана не вірно, а доводи касаційної скарги є обґрунтованими і дають підстави, які передбачені статтями 225- 229 Кодексу адміністративного судочинства України для скасування судових рішень.
Судами було встановлено, що позивач звернувся до суду з зазначеним позовом 23.07.2010, та оскаржує дії відповідача починаючи з 01.01.2000.
Пунктом 5 частини 1 статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у позовній заяві зазначається у разі необхідності заява про поновлення строку звернення до адміністративного суду. Позивач не скористався зазначеною нормою та не просив відновити строк звернення.
Як на час подання цього позову, так і на момент прийняття судом апеляційної інстанції. оскаржуваної ухвали, відповідно до частини першої статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Частиною другою цієї статті визначено, що для звернення за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Позивач про порушення свого права, знав при виплаті йому відповідачем щомісячної пенсії. Звернення позивача до відповідача із заявою з питання проведення перерахунку пенсії та іншої соціальної виплати за минулий час не є передбаченою законом можливістю досудового порядку вирішення спору в розумінні частини четвертої статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до статті 100 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала. Зави про поновлення строку позивач не подавав.
Позивач до суду з позовом звернувся 23.07.2010, але до спірних правовідносин не може бути застосовано статтю 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», оскільки цією статтею регулюється порядок виплати, нарахованих суми пенсій, та не отриманих з вини органу, що призначає і виплачує пенсію які виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.
Отже, враховуючи, що у правовідносинах, які є предметом розгляду у цій справі, нарахування спірних сум відповідачем не здійснювались, підстави для застосування статті 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» відсутні.
Крім того, предметом позову є оскарження дій суб'єкта владних повноважень, наслідком яких є нарахування певних сум, які ще не нараховані, а тому на застосування процесуальних строків вимоги статті 268 Цивільного кодексу України, не розповсюджуються.
Згідно абзацу 1 частини 2 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
За таких обставин, враховуючи, що у справі зібрані всі докази, але суди встановивши всі обставини по справі дали неправильну оцінку доказам та не вірно зробили висновок про відмову у задоволенні позову, касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій скасуванню, із постановленням нового судового рішення про залишення позовної заяви без розгляду.
Керуючись статтями 220, 222, 223, 228, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
ухвалила:
Касаційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.
Постанову Василівського районного суду Дніпропетровської області від 27 січня 2011 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 07 липня 2011 року скасувати.
Позовну заяву ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в Василівському районі Дніпропетровської області про перерахунок та виплату підвищення до пенсії інваліду війни відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантіях соціального захисту» (3551-12)
залишити без розгляду.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий А.Ф. Загородній
Судді С.В. Білуга
О.І. Гаманко