ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"16" лютого 2012 р. м. Київ К-24920/09
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді-доповідача Федорова М.О.
суддів: Островича С.Е.
Степашка О.І.
секретар судового засідання Сесемко А.О.
за участю представників згідно журналу судового засіданні від 16.02.2012 (в матеріалах справи)
розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Союз Транс Лайн" на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 28.05.2009
у справі № 2-а-4935/08/02
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Союз Транс Лайн"
до Хмельницької міжрайонної державної податкової інспекції
про визнання протиправним та скасування податкового
повідомлення-рішення
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Союз Транс Лайн" звернулось до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до Хмельницької міжрайонної державної податкової інспекції про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.
Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 22.10.2008 позовні вимоги задоволено частково.
Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 28.05.2009 постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 29.04.2009 скасовано, прийнято нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовлено у повному обсязі.
Не погоджуючись з постановою суду апеляційної інстанції позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі постанову суду першої інстанції.
Касаційна скарга вмотивована тим, що судом апеляційної інстанції при вирішенні спору по даній справі порушено норми матеріального права.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального права, юридичної оцінки обставин справи, розглянувши надані письмові докази в їх сукупності, Вищий адміністративний суд України вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, відповідачем проведена позапланова виїзна перевірка позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за період з 01.02.2008 по 31.03.2008 та складено акт № 1383/23/31617366 від 06.08.2008.
За результатами перевірки відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення № 0000572310/0/1424 від 18.08.2008, яким визначено позивачу завищення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на 307362 грн.
Перевіркою встановлено, що між ТОВ "Союз Транс Лайн" та ТОВ "Будівельно-інвестиційний альянс" Укрбудкапітал", укладено договір № 01-3 від 01.02.2008 поставки нафтопродуктів.
За умовами договору постачальник зобов’язувався передати товариству нафтопродукти на загальну суму 445120 грн. шляхом заправки автомобілів позивача.
При відпуску нафтопродуктів товариство зобов’язувалось надати продавцю довіреність на їх отримання, на підставі якої останній надавав підприємству видаткову та податкову накладні на поставлений товар.
Відповідно до пп. 7.4.5, п.7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв’язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 7.2.6 цього пункту).
Згідно з п. 1.8. ст. 1 Закону України "Про податок на додану вартість" передбачено, що бюджетне відшкодування - це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв’язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом (168/97-ВР)
.
За змістом пп. 7.4.1, 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" придбання товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації, є визначальною умовою для виникнення у платника податку права на формування податкового кредиту.
З матеріалів справи вбачається та встановлено судом першої інстанції, контрагент позивача на час здійснення відповідних господарських операцій зареєстровано як платника податку на додану вартість та мав право складати відповідні податкові накладні.
Колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновком суду першої стосовно того, що в разі невиконання контрагентом покупця своїх обов’язків по сплаті податку на додану вартість до бюджету, такі дії тягнуть відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи.
Договір між позивачем та його контрагентом в установленому Законом (168/97-ВР)
порядку недійсними не визнані, фіктивність здійснених позивачем з зазначеними вище особами правочинів належним чином не встановлена.
Контрагенти позивача на момент здійснення спірних правовідносин цивільної дієздатності не позбавлені.
Виходячи з наведеного, судом першої інстанції враховано доводи і заперечення сторін і вирішено справу відповідно до вимог діючого законодавства України.
Оскільки апеляційний суд під час розгляду справи неправильно застосував норми матеріального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення, а суд першої інстанції вирішив спір з додержанням норм матеріального та процесуального права, то зазначена обставина відповідно до ч. 1 ст. 226 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для скасування постанови апеляційного суду, та залишення в силі постанови суду першої інстанції.
З огляду на вищевикладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Союз Транс Лайн" на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 28.05.2009 у справі № 2-а-4935/08/02 задовольнити, постанову суду апеляційної інстанції скасувати, а постанову суду першої інстанції залишити в силі.
Керуючись ст.ст. 210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15)
, суд –
УХВАЛИВ :
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Союз Транс Лайн" задовольнити.
Постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 28.05.2009 у справі № 2-а-4935/08/02 скасувати.
Постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 22.10.2008 у справі № 2-а-4935/08/02 залишити в силі.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але можу бути переглянута Верховним Судом України з підстав та порядку, передбачених статтями 236-2392 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15)
.