Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Федорова М.О.

суддів: Степашка О.І.

Островича С.Е.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Здолбунівської об’єднаної державної податкової інспекції Рівненської області на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 22.05.2008 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 16.06.2009

у справі № 2-а-1611/08

за позовом Відкритого акціонерного товариства "Здолбунівський завод

нестандартного обладнання"

до Здолбунівської об'єднаної державної податкової інспекції

Рівненської області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень –

рішень

Відкрите акціонерне товариство "Здолбунівський завод нестандартного обладнання" звернулось до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Здолбунівської об’єднаної державної податкової інспекції Рівненської області про визнання протиправними та скасувати податкових повідомлень - рішень № 0000492340/3 від 15.01.2008, № 0000482340/3 від 15.01.2008.

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 22.05.2008 позовні вимоги задоволено у повному обсязі.

Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 16.06.2009 постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 22.05.2008 залишено без змін.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції та ухвалою суду апеляційної інстанції, відповідач оскаржив їх в касаційному порядку. В скарзі просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції, прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Касаційна скарга вмотивовані тим, що судом першої та апеляційної інстанції при вирішення спору по даній справі порушено норми матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального права, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційну скаргу слід відхилити з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено та вбачається з матеріалів справи, відповідачем проведено перевірку позивача та складено акт №00185/2340/5461415 від 23.07.2007.

За результатами перевірки відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення № 0000492340/3 та № 0000482340/3 від 15.01.2008, якими позивачу визначено податкове зобов’язання з податку на прибуток на загальну суму 33414 грн., податкове зобов’язання з податку на додану вартість на суму 26731, 50 грн.

Перевіркою встановлено порушення пп. 4.1.1, п. 4.1, ст. 4, п. 5.1 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", пп. 3.1.1, п. 3.1, ст. 3, пп. 7.3.1 п. 7.3, пп. 7.4.1, пп. 7.4.4, п. 7.4, ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", що визначення обумовлених в рішеннях податкових зобов’язань з податку на прибуток та податку на додану вартість пов’язане із віднесенням до валових витрат та податкового кредиту позивача сум нарахованих витрат по придбанню металобрухту та суми податку на додану вартість нарахованої у складі ціни придбання названого металобрухту у ППФ "Деметрія".

Також судами попередніх інстанцій встановлено, що 14.03.2006 позивач отримав від ППФ "Деметрія" брухт чорних металів згідно до накладної № ВП-0000014/03/1 в кількості 110 тон, ціною 691,67 грн. на загальну суму 76083,70 грн., та ПДВ І5216,74 грн.

Доставка металобрухту позивачеві здійснювалася відповідно до подорожніх листів № 850874, №850877, №850880, № 850883, № 850886, №850889. Поряд з обумовленою поставкою металобрухту, позивач також отримав від ППФ "Деметрія" податкову накладну № 14/03/1 від 14.03.2006.

Вказаний металобрухт оприбутковано позивачем по складу 14.03.2006, прибутковий ордер № 98.

Суму нарахованих витрат на придбання металобрухту в розмірі 76083, 70 грн. позивачем віднесено до складу валових витрат звітного періоду першого кварталу 2006 року, суму нарахованого податку на додану вартість у складі ціни придбання металобрухту в розмірі 15216,74 грн. позивач віднесено до складу податкового кредиту за березень 2006 року.

Фактичним видом діяльності позивача є заготівля, переробка, металургійна переробка металобрухту чорних та кольорових металів.

Придбаний позивачем металобрухт використаний у власній господарській діяльності.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та встановлено судами попередніх інстанцій 14.03.2006 позивач отримав податкову накладну від ППФ "Цеметрія" яка є платником податку на додану вартість.

Колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновком суду першої та апеляційної інстанції стосовно того, що позивач правомірно включив до складу податкового кредиту по даті здійснення першої події (отримання податкової накладної) суму податку на додану вартість в розмірі 15216.74 грн.

Позивачем не включено До валових доходів дохід від наданих послуг оренди складського приміщення, чим порушило підпункт 4.1.1 пункту 4.1 статті 4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" призвело до заниження валового доходу за квартал 2006 року на 1860 грн., за IV квартал 2006 року на 5581 грн., за квартал 2007 на 5581 грн. та не оподаткувало операцію з надання послуг оренди складського приміщення чим порушило пп. 3.1.1, п. 3.1 ст. 3 Закону України "Про податок на додану вартість", що призвело до заниження податку на додану вартість за 2006-2007 роки.

Відповідно до п. 4.2, ст. 4 Закону України "Про податок на додану вартість" у разі поставки товарів (робіт, послуг) без оплати або з частковою оплатою їх вартості коштами у межах бартерних (товарообмінних) операцій, здійснення операцій з безоплатної передачі товарів (робіт, послуг), натуральних виплат у рахунок оплати праці фізичним особам, що перебувають у трудових відносинах з платником податку, передачі товарів (робіт, послуг) у балансу платника податку для невиробничого використання, витрати на яке не відносяться до валових витрат виробництва (обігу) і не підлягають амортизації, а також пов’язаній з продавцем особі чи суб’єкту підприємницької діяльності, який не зареєстрований як платник податку, база оподаткування визначається виходячи з фактичної ціни операції, але не нижчої за звичайні ціни.

Судами попередніх інстанцій встановлено та вбачається з матеріалів справи, що позивач надавав ТОВ "Укрвторресурс" послуги оренди складського приміщення безоплатно.

Колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновком суду першої та апеляційної інстанції стосовно того, що правила застосування звичайних цін на вказані правовідносини не поширюється.

Згідно з частиною третьою статті 2201 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Касаційну скаргу Здолбунівської об’єднаної державної податкової інспекції Рівненської області на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 22.05.2008 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 16.06.2009 у справі № 2-а-1611/08 слід відхилити, а судові рішення залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 2201, 221, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

Касаційну скаргу Здолбунівської об’єднаної державної податкової інспекції Рівненської області відхилити.

Постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 22.05.2008 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 16.06.2009 у справі № 2-а-1611/08 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але можу бути переглянута Верховним Судом України з підстав та порядку, передбачених статтями 236-2392 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) .