ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"16" лютого 2012 р. м. Київ К-41211/10
( Додатково див. постанову Львівського апеляційного адміністративного суду (rs13101722) )
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
головуючого Конюшка К.В.
суддів: Гончар Л.Я., Гордійчук М.П.
розглянувши в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 26.10.2010 року
у справі № 2а-592/08 (8868/09/9104)
за позовом ОСОБА_1
до Управління у справах захисту прав споживачів у Рівненській області
про визнання нечинним рішення
В С Т А Н О В И В :
У липні 2007 року ОСОБА_1, як директор Товариства з обмеженою відповідальністю "Марія", звернувся до Рівненського міського суду з позовом до Управління у справах захисту прав споживачів у Рівненській області про визнання нечинним рішення про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу.
Постановою Рівненського міського суду від 17.10.2008 року позовні вимоги задоволено у повному обсязі.
Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 26.10.2010 року постанову Рівненського міського суду від 17.10.2008 року скасовано та прийнято нове рішення про відмову в позові.
Не погоджуючись зі вказаним рішенням суду апеляційної інстанції, ОСОБА_1 оскаржив його в касаційному порядку.
У касаційній скарзі скаржник просив скасувати вказаний судовий акт з мотивів порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального права та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Справу розглянуто в порядку письмового провадження, установленому пунктом 1 частини 1 статті 222 Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно з частиною другою статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права і матеріали справи, судова колегія дійшла висновку про те, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, відповідачем було проведено перевірку на предмет дотримання законодавства про рекламу та було виявлено, що ТОВ "Марія"на рекламній листівці було розміщено інформацію про весняні знижки на продукцію без відомостей про дату початку і закінчення знижки, що є порушення приписів частини 5 статті 8 Закону України від 03.07.1996 року №270/96-ВР "Про рекламу"(далі - Закон України від 03.07.1996 року № 270/96-ВР (270/96-ВР) ). Про вказане порушення відповідачем 19.05.2008 року було складено протокол про порушення законодавства про рекламу.
На підставі даних вищезазначеної перевірки Управлінням у справах захисту прав споживачів у Рівненській області було прийнято рішення № 00206 від 23.06.2008 року про накладення штрафу на ТОВ "Марія"за порушення законодавства про рекламу в розмірі 2800,00 грн.
Відповідно до частини 5 статті 8 Закону України від 03.07.1996 року №270/96-ВР реклама про знижку цін на продукцію, про розпродаж повинна містити відомості про місце, дату початку і закінчення знижки цін на продукцію, розпродаж, а також про співвідношення розміру знижки до попередньої ціни реалізації товару.
Згідно з умовами договору № 51 про виготовлення і розповсюдження рекламної продукції від 08.04.2008 року, укладеного ОСОБА_1, як директором ТОВ "Марія"та виробником реклами ПП ОСОБА_2, виробник реклами зобов’язаний виготовити і розповсюдити друковану продукцію відповідно до замовлення у відповідності з описанням і на умовах, викладених в додаткових угодах до даного договору, які є його невід’ємною частиною, а замовник в свою чергу зобов’язується оплатити її на умовах договору.
Відповідно до пунктів 1.2 та 1.3 вказаного договору виготовлення продукції в тому числі її тиражування поліграфічними або іншими технічними засобами здійснюється тільки після підтвердження замовником оригіналу-макету. Оригінал –макет затверджується підписом уповноваженого замовником представника. Оригінал-макет може бути також затверджений першим керівником підприємства замовника з проставленням круглої печатки. Відповідальність за помилки в оригіналі-макеті, після їх затвердження уповноваженою особою замовника, несе замовник.
Згідно з даними додаткової угоди № 51 від 08.04.2008 року оригінал –макет затверджений та наданий замовником, про що свідчать підписи виробника та замовника, а саме директора ТОВ "Марія"ОСОБА_1
За вказаних обставин суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про виготовлення виробником реклами на підставі затвердженого позивачем оригіналу –макету.
Пунктами 4.1 та 4.2 договору № 51 про виготовлення і розповсюдження рекламної продукції від 08.04.2008 року визначено, що якість продукції повинна відповідати затвердженому замовником оригіналу-макета. Претензія в якості або кількості продукції згідно з договором може бути пред’явлена виконавцю протягом 20-ти календарних днів з моменту затвердження оригіналу-макету.
Проте, будь-яких претензій до якості виготовленої продукції позивачем до виробника не пред’являлось.
Частиною 2 статті 27 Закону України від 03.07.1996 року № 270/96-ВР визначено, що відповідальність за порушення законодавства про рекламу несуть: 1) рекламодавці, винні: у замовленні реклами продукції, виробництво та/або обіг якої заборонено законом; у наданні недостовірної інформації виробнику реклами, необхідної для виробництва реклами; у замовленні розповсюдження реклами, забороненої законом; у недотриманні встановлених законом вимог щодо змісту реклами; у порушенні порядку розповсюдження реклами, якщо реклама розповсюджується ними самостійно; 2) виробники реклами, винні у порушенні прав третіх осіб при виготовленні реклами; 3) розповсюджувачі реклами, винні в порушенні встановленого законодавством порядку розповсюдження та розміщення реклами.
Відповідно до частини 4 статті 27 вказаного Закону спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів та його територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі за поданням органів державної влади, зазначених у статті 26 цього Закону, або самостійно у випадках, передбачених цією статтею, крім тих, які віднесено виключно до компетенції Антимонопольного комітету України та які регулюються законодавством з питань авторського права та суміжних прав, накладають штрафи у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, на: рекламодавців за вчинення дій, передбачених пунктом 1 частини другої цієї статті, - у розмірі п'ятикратної вартості розповсюдженої реклами; виробників реклами за вчинення дій, передбачених пунктом 2 частини другої цієї статті, - у розмірі п'ятикратної вартості виготовлення реклами; розповсюджувачів реклами за вчинення дій, передбачених пунктом 3 частини другої цієї статті, - у розмірі п'ятикратної вартості розповсюдження реклами.
Отже, рішення № 00206 від 23.06.2008 року про накладення штрафу на ТОВ "Марія"за порушення законодавства про рекламу є таким, що прийнято на підставі у межах та у спосіб, що передбачені Конституцією (254к/96-ВР) та законами України.
За вищевказаних обставин суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку щодо відмови в задоволенні позовних вимог.
Доводи касаційної скарги не відповідають фактичним обставинам та спростовуються вище переліченими нормами права, у зв’язку з чим відсутні підстави для її задоволення та скасування чи зміни оскаржуваного судового рішення.
Згідно з частиною 1 статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Керуючись ст.ст. 210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , суд касаційної інстанції, -
У Х В А Л И В :
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 26.10.2010 року в даній справі залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п’ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі і може бути переглянута Верховним Судом України, у строк та у порядку, визначеними статтями 237 –2391 КАС України (2747-15) .