Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого Конюшка К.В.

суддів: Гончар Л.Я., Гордійчук М.П.

розглянувши в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами касаційну скаргу Обласного комунального підприємства "Донецьктеплокомуненерго"на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 22.09.2010 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 28.10.2010 року

у справі № 2а-6741/10/0570

за позовом Заступника прокурора Донецької обласної, в особі Державної інспекції з енергозбереження України

до Обласного комунального підприємства "Донецьктеплокомуненерго"

про стягнення підвищеної плати за нераціональне використання паливно-енергетичних ресурсів

У березні 2010 року заступник прокурора Донецької обласної, в особі Державної інспекції з енергозбереження України, звернувся до суду Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Обласного комунального підприємства "Донецьктеплокомуненерго" про стягнення підвищеної плати за нераціональне використання паливно-енергетичних ресурсів в сумі 5 732,37 грн.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 22.09.2010 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 28.10.2010 року, позовні вимоги задоволено у повному обсязі.

Не погоджуючись зі вказаними рішеннями судів попередніх інстанцій, Обласне комунальне підприємство "Донецьктеплокомуненерго"оскаржило їх в касаційному порядку.

У касаційній скарзі скаржник просив скасувати вказані судові акти з мотивів порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права та прийняти нове рішення про відмову в позові.

Справу розглянуто в порядку письмового провадження, установленому пунктом 1 частини 1 статті 222 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно з частиною другою статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права і матеріали справи, судова колегія дійшла висновку про те, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, Державною інспекцією з енергозбереження в особі територіального управління по Донецькій області було проведено планову перевірку стану підготовки до роботи в осінньо-зимовий період виробничої одиниці "Дружківкатепломережа"ОКП "Донецьктеплокомуненерго", за результатами якої було складено Акт № 15-6/09-17-028 03/7 від 15.05.2009 року.

За даними Акта перевірки було встановлено порушення пунктів "е", "є"статті 11, статей 17, 20, 27 Закону України "Про енергозбереження", наказу Міністерства палива та енергетики України № 19 від 17.01.2002 року (z0093-02) , пункту 11.2. абзацу 6 Правил користування електричною енергією (z0417-96) , що виразилось у неповній компенсації позивачем реактивної потужності по котельнях № 13, 14 ВО "Дружківкатепломережа".

На підставі Акта перевірки державним інспектором було складено припис від 15.05.2009 року про усунення виявлених порушень.

23.12.2009 року позивачем була проведена позапланова перевірка виконання вимог припису від 15.05.2009 року. За даними цієї перевірки було встановлено, що підприємством із 8-ми пунктів припису виконано лише 7.

У зв’язку з чим Державною інспекцією з енергозбереження за невиконання припису було прийнято постанову № 15-6/09-22-074 ПП-74 ЕС від 23.12.2009 року про застосування до ОКП "Донецьктеплокомуненерго"економічних санкцій (підвищеної плати за нераціональне використання газу та паливно-енергетичних ресурсів) в сумі 5 732,37 грн.

Відповідно до частини 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 07.07.2010 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 26.08.2010 року в справі №2а-11018/10/0570, в задоволенні позовних вимог ОКП "Донецьктеплокомуненерго"до Державної інспекції з енергозбереження про визнання недійсною та скасування постанови № 15-6/09-22-074 ПП-74 ЕС від 23.12.2009 року про застосування економічних санкцій було відмовлено.

Отже, судовим рішення у адміністративній справі № 2а-11018/10/0570, яке набрало законної сили було встановлено правомірність прийняття позивачем постанови № 15-6/09-22-074 ПП-74 ЕС від 23.12.2009 року про застосування до ОКП "Донецьктеплокомуненерго"економічних санкцій (підвищеної плати за нераціональне використання газу та паливно-енергетичних ресурсів) в сумі 5732,37 грн.

За вказаних обставин суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про задоволення позовних вимог та стягнення підвищеної плати за нераціональне використання паливно-енергетичних ресурсів в сумі 5 732,37 грн.

Доводи касаційної скарги не відповідають фактичним обставинам та спростовуються вище переліченими нормами права, у зв’язку з чим відсутні підстави для її задоволення та скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень.

Згідно з частиною 1 статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст.ст. 210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , суд касаційної інстанції, -

Касаційну скаргу Обласного комунального підприємства "Донецьктеплокомуненерго"залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 22.09.2010 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 28.10.2010 року в даній справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п’ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі і може бути переглянута Верховним Судом України, у строк та у порядку, визначеними статтями 237 –2391 КАС України (2747-15) .